Справа № 953/1916/26
н/п 2/953/2123/26
30 квітня 2026 року м.Харків
Київський районний суд м.Харкова у складі:
головуючої судді Лисиченко С.М.,
за участю секретаря судового засідання Кот Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №953/1916/26 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення,
Представник позивача Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» - Вініцький М.В. звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відповідно до якого просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість у сумі 41276 грн 91 коп, із них: - за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2025 року у розмірі 18462 грн 14 коп; - за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 червня 2016 року по 31 грудня 2025 року у розмірі 20383 грн 28 коп.; - за абонентське обслуговування за період з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2025 року у сумі 1169 грн 09 коп; - за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01 вересня 2022 року по 31 грудня 2025 року у сумі 609 грн 66 коп; - за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2025 року у сумі 652 грн 74 коп.; - судовий збір у сумі 2662 грн 40 коп, та витрати пов'язані з відправкою відповідачу(ам) позовної заяви з додатками.
В обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що на підставі рішенням Харківської міської ради «Про реорганізацію комунальних підприємств та зміну назви» від 30.04.2025 № 813/25, КП «Харківські теплові мережі», в особі філії «Харківзбут» надає послуги, зокрема з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення керуючись Законом України «Про житлово комунальні послуги, Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 № 2918 та Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690. Вказує, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та являється(ються) споживачем(ами) послуг з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення, а також абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення, облік нарахувань та оплат за які здійснюються за абонентським особовим рахунком № НОМЕР_1 .
В порушення обов'язку щодо своєчасної оплати наданих послуг з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону № 2189-VIII, ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», п. 37 Правил № 690, п.п. 18, 30 Правил № 630, Відповідач(і) належним чином не виконував(ли) зобов'язання з оплати наданих послуг. У підсумку за відповідачем(ами) утворилась заборгованість в сумі 38845 грн 42 коп, а саме: - за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 червня 2022 по 31 грудня 2025 у розмірі 18462 грн 14 коп; - за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 червня 2016 по 31 грудня 2025 у розмірі 20383 грн 28 коп. За особовим рахунком за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ч. 11 п.1 ст. 1 Закону № 2189-VIII, враховуючи норми постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг» проведено нарахування плати за абонентське обслуговування», п. 34 Правил № 690, а також на підставі моделі договору з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем), умови якої однаково діють для усіх споживачів житлового будинку АДРЕСА_2 , здійснювалось нарахування плати за абонентське обслуговування, через несплату якої, виникла заборгованість за період з 01 червня 2022 по 31 грудня 2025 у сумі 1169 грн 09 коп.
Також, на внутрішньобудинкових системах централізованого водопостачання та централізованого водовідведення Позивачем проводиться комплекс робіт з їх обслуговування та поточного ремонту. Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII який введено в дію з 01.05.2019, обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), здійснюються виконавцем такої послуги на підставі відповідного договору із співвласниками. Капітальний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, здійснюється співвласниками чи залученими ними уповноваженими на виконання таких робіт суб'єктами господарювання за рахунок співвласників або за кошти з інших джерел, не заборонених законодавством. За проведення зазначеного комплексу робіт Відповідачу(ам) нараховано заборгованість за утримання та обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого холодного водопостачання та централізованого водовідведення, а саме: - за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01 вересня 2022 по 31 грудня 2025 у сумі 609 грн 66 коп; - за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01 червня 2022 по 31 грудня 2025 у сумі 652 грн 74 коп.
У зв'язку з викладеним представник позивача звернувся до суду з даним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова, 19.02.2026 визначено головуючу суддю у справі: Лисиченко С.М.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 25.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання, призначене на 23.04.2026, не з'явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Електронним шляхом до суду надійшла заява представника позивача КП «Харківські теплові мережі» Сонько Н.І. з проханням проводити розгляд справи без участі представника позивача та ухвалити рішення по справі.
Відповідачі у судове засідання, призначене на 23.04.2026, не з'явилися, про дату, час і місце судових засідань повідомлялися у встановленому законом порядку. Відповідачем ОСОБА_2 подано до суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, зазначив, що проти задоволення позову заперечує в повному обсязі, оскільки у заявлений період відповідачі не проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Також просить застосувати позовну давність до заявлених позовних вимог.
Згідно частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права та взаємовідносини між сторонами, учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, суд вважає за можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, ухваливши рішення у справі на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
На підставі рішення Харківської міської ради «Про реорганізацію комунальних підприємств та зміну назви» від 30.04.2025 № 813/25, КП «Харківські теплові мережі», в особі філії «Харківзбут» надає послуги, зокрема з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги, Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 № 2918 та Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказана квартира зареєстрована на праві власності за Територіальною громадою м.Харкова в особі Харківської міської ради, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З матеріалів справи вбачається, що у КП «Харківські теплові мережі» за адресою: АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , що свідчить про надання позивачем відповідачам послуг з централізованого водопостачання і водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 .
За особовим рахунком № НОМЕР_1 числиться заборгованість в сумі 41276 грн 91 коп, яка складається із заборгованості: - за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2025 року у розмірі 18462 грн 14 коп; - за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 червня 2016 року по 31 грудня 2025 року у розмірі 20383 грн 28 коп.; - за абонентське обслуговування за період з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2025 року у сумі 1169 грн 09 коп; - за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01 вересня 2022 року по 31 грудня 2025 року у сумі 609 грн 66 коп; - за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2025 року у сумі 652 грн 74 коп.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» суб'єктами відносин у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення є споживачі питної води та/або послуг з водовідведення.
Статтею 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» передбачено, що споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до ст. 13, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги з централізованого водопостачання та водовідведення віднесено до комунальних.
Приписами п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач, серед іншого, зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст.68 ЖК України, плата за комунальні послуги у жилому приміщенні, що належить громадянинові, береться, крім квартирної плати, за затвердженими у встановленому порядку тарифами, у строки, визначені угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, споживачі зобов'язані оплачувати комунальні послуги. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Відповідно до п.11 Правил №630, плата за послуги нараховується згідно показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання.
За відсутності приладів обліку холодної і гарячої води нарахування здійснюються у відповідності до вимог п.21 Правил №630, згідно встановлених норм водоспоживання та водовідведення з розрахунку на кількість проживаючих людей.
Оплата за надані послуги вноситься щомісячно, згідно норм і тарифів встановлених обласними державними адміністраціями.
Порядок формування та затвердження цін і тарифів на житлово-комунальні послуги встановлені ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
До повноважень позивача не входить зменшення або збільшення тарифів, встановлених для оплати наданих послуг.
Згідно з п. 8 «Правил надання населенню послуг по водо-теплопостачанню і водовідводу», послуги надаються відповідно до умов договору. Але це не означає, що під час відсутності такого договору, відповідачі мають право користуватися послугами, що фактично надаються і не оплачувати їх.
Це випливає з положення ст. 11 ЦК України відповідно до якої, цивільні права і зобов'язання виникають не тільки з основ передбачених законодавством, а також з дії громадян.
Такими діями відповідачів є фактичне користування послугами, що надаються позивачем.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписамист. 64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Оскільки відповідачі офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку не відмовились від послуг, які надавало їм КП «Харківські теплові мережі», то в них виник обов'язок сплатити ці послуги.
Відповідачі належним чином свої зобов'язання щодо оплати послуг з централізованого водопостачання та водовідведення не виконували, плату за спожиті послуги у повному обсязі не вносили, внаслідок чого у відповідачів перед позивачем утворилась заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.06.2022 по 31.12.2025 у розмірі 18462,14 гривень, - за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.06.2016 по 31.12.2025 у розмірі 20383,28 гривень.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач ОСОБА_2 посилається на те, що відповідачі у заявлених позовний період не проживали за спірною адресою, відповідно в них відсутнє зобов'язання щодо сплати заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Суд відхиляє вказані доводи відповідача, виходячи з огляду на таке.
Так, згідно з даними довідки від 06.09.2022 №2303-5002088622 про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно з даними довідки від 06.09.2022 №2303-5002089239 про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно з даними довідки від 06.09.2022 №2303-5002088237 про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до п.6 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875-IV, споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005, споживач має право на зменшення розміру плати у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).
В ході судового розгляду відповідачами не надано доказів їх звернення до КП «Харківські теплові мережі» із повідомленням про відсутність споживачів з наданням підтверджуючих документів.
Виходячи з викладеного, підстав для звільнення відповідачів від сплати заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в ході судового розгляду не встановлено.
Доказів того, що послуги відповідачам не надавались, що вони не користувались наданими послугами і потреби в таких послугах не мали, належними та допустимими доказами не доведено та матеріалами справи не підтверджено.
Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, та надані позивачем розрахунки, суд приходить до висновку, що зроблені позивачем розрахунки заборгованості є обгрунтованими, та підстав їм не довіряти у суду не має.
Розрахунок боргу, наданий позивачем, сумніву не викликає та приймається судом.
Відповідно до п. 1 ч. 11 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги, встановлено, що плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо).
Так, з наданих суду розрахунків встановлено, що заборгованість відповідачів за абонентське обслуговування за період з 01.06.2022 по 31.12.2025 складає 1169,09 гривень, за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01.09.2022 по 31.12.2025 - 609,66 гривень, за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01.06.2022 по 31.12.2025 - 652,74 гривень.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В Постанові Великої Палати Верховного Суду (далі ВП ВС) від 07.07.2020 по справі №712/8916/17 викладено наступні висновки щодо застосування норм права.
Відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (частина перша статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року). Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (частина перша статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року) (п. 77 Постанови ВП ВС).
Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою (частина перша статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року). Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку (частина перша статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року) (п. 78 Постанови ВП ВС).
Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (п. 79 Постанови ВП ВС).
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як напідставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Судом встановлено, що КП «Харківські теплові мережі» з 2016 року фактично надавало відповідачам послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у квартирі АДРЕСА_4 , а у період з 01.07.2021 відповідачі отримували зазначені послуги на підстави публічного договору, проте доказів належної оплати наданих позивачем послуг суду не надали.
Відповідачі є споживачами послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення шляхом відкриття особового рахунку № НОМЕР_1 , за яким мається заборгованість в сумі 41276 грн 91 коп, яка складається із заборгованості: - за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2025 року у розмірі 18462 грн 14 коп; - за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 червня 2016 року по 31 грудня 2025 року у розмірі 20383 грн 28 коп.; - за абонентське обслуговування за період з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2025 року у сумі 1169 грн 09 коп; - за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01 вересня 2022 року по 31 грудня 2025 року у сумі 609 грн 66 коп; - за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2025 року у сумі 652 грн 74 коп.
Доказів того, що послуги відповідачу не надавались, що вони не користувались наданими послугами і потреби в таких послугах не мали, належними та допустимими доказами не доведено та матеріалами справи не підтверджено.
З огляду на зазначене, суд, за результатами розгляду справи, вважає доведеним позивачем факт не виконання відповідачами обов'язку щодо оплати вартості отриманих послуг у загальному розмірі 41276,91 гривень.
Відповідачем ОСОБА_2 заявлено про застосування позовної давності до заявлених вимог.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, частина 2 статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5статті 261 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.
У постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, від 29 жовтня 2014 року № 6-169цс14, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15 зроблено висновок про те, що за договором, що визначає щомісячні платежі перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а також початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд зазначає, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини 5 статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладено обов'язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду було пропущено з поважних причин (п.п.6.43, 6.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 по справі №911/3681/17).
Як зазначив Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях від 20.09.2011 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії", та від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
Суд зазначає, що правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.
Як свідчать матеріали справи, датою звернення КП «Харківські теплові мережі» із даною заявою є 19.02.2026, а період нарахуванням останнім заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання становить з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2025 року; за надані послуги з централізованого водовідведення - з 01 червня 2016 року по 31 грудня 2025 року; за абонентське обслуговування - з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2025 року; за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання - з 01 вересня 2022 року по 31 грудня 2025 року; за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення - з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2025 року.
Як вище зазначалося, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідачів заборгованості, а саме: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2025 року у розмірі 18462 грн 14 коп; - за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 червня 2016 року по 31 грудня 2025 року у розмірі 20383 грн 28 коп.; - за абонентське обслуговування за період з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2025 року у сумі 1169 грн 09 коп; - за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01 вересня 2022 року по 31 грудня 2025 року у сумі 609 грн 66 коп; - за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2025 року у сумі 652 грн 74 коп.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 натупного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.
Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.
Виходячи із взаємозв'язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом, була збільшена за домовленістю сторін на підставі статті 259 ЦК України.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі №679/1136/21.
Крім того, пунктом 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні було введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні».
В подальшому, відповідно до Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» неодноразово були внесені зміни щодо продовження строку дії воєнного стану в Україні та проведення мобілізації.
На даний час, відповідно до Закону № 4757-IX від 14.01.2026 "Про затвердження Указу Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» України від 12 січня 2026 року № 40/2026 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 3 лютого 2026 року строком на 90 діб.
Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, на набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину - 02 квітня 2020 року, пункти 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також на встановлені судом обставини, а саме, дату звернення КП «Харківські теплові мережі» із даною заявою - 19.02.2026 та період нарахування останнім заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання - з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2025 року; за надані послуги з централізованого водовідведення - з 01 червня 2016 року по 31 грудня 2025 року; за абонентське обслуговування - з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2025 року; за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання - з 01 вересня 2022 року по 31 грудня 2025 року; за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення - з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2025 року, трирічний строк позовної давності щодо вимог у даній справі за період з 02.04.2017 по 31.12.2025, в силу п. 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України на момент подання позову (19.02.2026) не спливла та продовжувалася на строк дії карантину (до 30.06.2023), а у подальшому продовжується на період дії в Україні воєнного стану.
Разом з цим, в межах розгляду даної справи позивач не довів, а суд не встановив обставин, що вказували б на поважність причин пропуску позовної давності, що дає суду підстави для відмовити у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.06.2016 по 01.04.2017 включно, що є підставою для відмови у задоволені позову в цій частині.
При обчислені строку позовної давності судом були враховані положення статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідно до яких, плата за-комунальні послуги ( послуги з теплопостачання) нараховується щомісячно, а отже перебіг позовної давності починається після не сплати (часткової оплати) чергового платежу.
Натомість позовні вимоги про стягнення заборгованості, а саме: - за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2025 року у розмірі 18462 грн 14 коп; - за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 02 квітня 2017 року по 31 грудня 2025 року у розмірі 19148 грн 05 коп.; - за абонентське обслуговування за період з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2025 року у сумі 1169 грн 09 коп; - за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01 вересня 2022 року по 31 грудня 2025 року у сумі 609 грн 66 коп; - за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2025 року у сумі 652 грн 74 коп., заявлені в межах строку позовної давності.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково.
Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 КПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (97%) та стягує з відповідачки в частковому порядку на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2582,53 гривень (2662,40:100*97% = 2582,528).
Окрім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачів судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме витрат, пов'язаних з відправкою відповідачам позовної заяви з додатками.
На підтвердження зазначених витрат представником позивача надано квитанції АТ «Укрпошта» на суму 360 гривень.
За правилами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються, зокрема, з витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 141 України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача.
Оскільки, розмір заявлених позовних вимог КП «Харківські теплові мережі» задовольняються судом частково (97%), з відповідачів в частковому порядку підлягають стягненню на користь позивача витрати, пов'язані з розглядом справи у сумі 349,2 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст..2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 89, 141, 223, 258-259, 263-266, 268, 273 273, 289 ЦПК України,
Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (р/рахунок НОМЕР_2 в АТ «ВСТ БАНК», МФО 307123, код ЄДРПОУ 45929670) заборгованість в загальному розмірі 40041 (сорок тисяч сорок одна) гривня 68 копійок, яка складається із заборгованості: - за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2025 року у розмірі 18462 грн 14 коп; - за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 02 квітня 2017 року по 31 грудня 2025 року у розмірі 19148 грн 05 коп.; - за абонентське обслуговування за період з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2025 року у сумі 1169 грн 09 коп; - за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01 вересня 2022 року по 31 грудня 2025 року у сумі 609 грн 66 коп; - за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2025 року у сумі 652 грн 74 коп.
У задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (р/рахунок НОМЕР_2 в АТ «ВСТ БАНК», МФО 307123, код ЄДРПОУ 45929670) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2582 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят дві) гривні 53 копійки в рівних частках, тобто по 860,84 гривень з кожного, а також витрати, пов'язані з розглядом справи у розмірі 349 (триста сорок дев'ять) гривень 20 копійок, в рівних частках, тобто по 116,40 гривень з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2026.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», місце знаходження: м.Харків, вул..Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119;
Відповідачі:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя С.М Лисиченко