справа № 399/428/26
провадження № 2-з/399/36/2026
01 травня 2026 року суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шуліка О.О., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Горобець Олени Леонідівни про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
30.04.2026 року ОСОБА_1 через представника адвоката Горобець Олену Леонідівну звернулась до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області через систему «Електронний суд» із заявою про забезпечення позову, поданої до подання позовної заяви, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом: - заборонити суб'єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 5,1506 га, кадастровий номер 3524684200:02:000:0190, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 887472335246, що належить ОСОБА_1 та розташована на території Мар'ївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області. - заборонити суб'єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 5,1824 га, кадастровий номер 3524684200:02:000:2050, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 894626135246, що належить ОСОБА_1 та розташована на території Мар'ївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області.
Вказані заходи забезпечення позову заявлені в забезпечення наступних вимог майбутнього позову ОСОБА_1 до ТОВ «Верес» про визнання відсутнім права оренди земельних ділянок за спірними додатковими угодами.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є власником двох земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Мар'ївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області: 1) земельна ділянка з кадастровим номером 3524684200:02:000:0190, площею 5,1506 га - набута у порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.05.2021 р. (реєстр. №382), виданого державним нотаріусом Оніщенко А.А.; право власності зареєстровано в ДРРП 05.05.2021 р., реєстраційний запис №41805707, реєстраційний номер об'єкта 887472335246;2) земельна ділянка з кадастровим номером 3524684200:02:000:2050, площею 5,1824 га - належить Заявнику на підставі Державного акту серії IV-КР №004132 від 20.05.2002 р.; право власності зареєстровано в ДРРП 05.04.2016 р., реєстраційний запис №14033928, реєстраційний номер об'єкта 894626135 246. Між ОСОБА_1 та ТОВ «ВЕРЕС» (код ЄДРПОУ 30108718) було укладено договори оренди землі щодо обох вказаних земельних ділянок. Строк дії договорів оренди землі закінчується по земельній ділянці з кадастровим номером 3524684200:02:000:0190 - 28.11.2026р., а по земельній ділянці кадастровим номером 3524684200:02:000:2050 - 01.03.2027 року. Заявник завчасно письмово повідомляв орендаря - ТОВ «ВЕРЕС» - про відсутність наміру продовжувати договір оренди та просив після закінчення строку дії договору повернути земельні ділянки власнику. Проте ТОВ «ВЕРЕС» на повідомлення не реагувало, відповідей не надавало. У лютому 2026 року Позивачу стало відомо, що ТОВ «ВЕРЕС» здійснило реєстрацію додаткової угоди про подовження строку дії договорів оренди щодо вказаних земельних ділянок. Зазначені додаткові угоди Заявник не підписував, будь-якої згоди на продовження строку оренди не надавав. Таким чином, наявні підстави вважати, що підписи ОСОБА_1 на додаткових угодах є підробленими. Так, ТОВ «ВЕРЕС» зареєструвало в ДРРП додаткові угоди б/н від 23.12.2025р.: - щодо ділянки 3524684200:02:000:0190 : запис №13909300, строк оренди до 28.11.2037 (30 років), з автоматичним продовженням; - щодо ділянки 3524684200:02:000:2050: запис №14033959, строк оренди до 02.01.2038 (30 років), з автоматичним продовженням. Зазначене підтверджується Інформаційними довідками з ДРРП №472082034 та №472083256 від 09.04.2026 (додаються). З метою захисту свого права власності Заявник має намір звернутися до суду з позовною заявою до ТОВ «ВЕРЕС» про визнання відсутнім права оренди за додатковими угодами. Між Заявником та ТОВ «ВЕРЕС» існує реальний спір щодо правомірності додаткових угод про подовження договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 3524684200:02:000:0190 та 3524684200:02:000:2050. Заявник стверджує, що такі угоди ним не підписувалися та є підробленими. ТОВ «ВЕРЕС» вже вчиняло реєстраційні дії щодо спірних земельних ділянок (реєстрація підроблених додаткових угод) без відома та всупереч волі власника. Існує реальна загроза, що в подальшому можуть бути вчинені нові реєстраційні дії (укладення договорів суборенди, передача майнових прав тощо), що істотно ускладнить або унеможливить ефективний захист прав Заявника та виконання майбутнього рішення суду. Аналогічні факти підроблення підписів власників земельних ділянок на додаткових угодах про подовження договорів оренди з ТОВ «ВЕРЕС» вже стали підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 358 КК України (провадження №12025121190000185) по факту підроблення підписів власників земельних ділянок в Онуфріївській ОТГ. Також, з матеріалів аналогічних справ, які наразі перебувають у провадженні Онуфріївського районного суду, зокрема ухвали у справі №399/146/26 від 10.04.2026, вбачається, що ТОВ «ВЕРЕС» вже здійснювало реєстрацію договору купівлі-продажу майнових прав оренди без відома власника земельної ділянки на користь ТОВ «Фауна Ленд». Аналогічні дії можливі і щодо ділянок Позивача. Якщо до ухвалення рішення у справі ТОВ «ВЕРЕС» відчужить право оренди за Спірними угодами третій особі, виконання рішення суду буде суттєво ускладнено або унеможливлено в межах цього провадження - необхідно буде залучати нових відповідачів, змінювати предмет позову. Заявник просить застосувати захід забезпечення позову, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України - заборону вчиняти певні дії, а саме: заборону суб'єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії у ДРРП щодо іншого речового права (права оренди) стосовно спірних земельних ділянок. Заявлений захід є співмірним з позовними вимогами про визнання відсутнім права оренди, оскільки: спрямований виключно на збереження існуючого стану речових прав у реєстрі; не позбавляє ТОВ «ВЕРЕС» права фактично користуватися ділянками за чинним договором оренди до закінчення його строку; не тягне майнових витрат для відповідача; має тимчасовий характер; не покладає на відповідача чи третіх осіб додаткових майнових обтяжень. Проте даний захід гарантує збереження правового статусу спірних об'єктів на час судового розгляду. Основний позов буде містити вимоги немайнового характеру - про визнання відсутнім права оренди земельних ділянок за спірними додатковими угодами. Відповідно до процесуального законодавства за немайновими вимогами ціна позову не визначається. Відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача (зустрічне забезпечення). Враховуючи, що заявлений захід забезпечення позову має тимчасовий характер, не передбачає вилучення майна з користування відповідача; не позбавляє відповідача можливості користуватися майном та не тягне за собою жодних майнових збитків для нього, Заявник вважає застосування зустрічного забезпечення у цій справі недоцільним. Проте питання щодо зустрічного забезпечення залишається на розсуд суду відповідно до ст. 154 ЦПК України. У разі якщо суд дійде висновку про необхідність зустрічного забезпечення, Заявник готовий вжити відповідних заходів у розмірі та спосіб, визначені судом. Додатково слід зазначити, що майновий стан Позивача підтверджується документами про право власності на дві земельні ділянки загальною площею 10,333 га (Свідоцтво про право на спадщину від 05.05.2021 та Державний акт серії IV-КР №004132) - їх ринкова вартість значно перевищує можливий розмір гіпотетичних збитків відповідача від застосування заходів забезпечення. Враховуючи принцип правової визначеності, на забезпечення якого спрямовані процесуальні норми, та зміст ч.1 ст.153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі - Постанови від 22 грудня 2006 року №9) заява представника заявника ОСОБА_1 адвоката Горобець Олени Леонідівни про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, приходжу до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (ч.4 ст.152 ЦПК України).
Відповідно до п.п. 2, 4 ч.1 ст.150 ЦПК України позов може бути забезпечений, серед іншого, забороною вчиняти певні дії; а також забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Так, співмірність, зокрема, полягає у тому, щоб засіб забезпечення позову відповідав предмету позову.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі №320/3560/18).
Крім того, звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, позивач серед іншого, повинен обґрунтувати наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги; взаємопов'язаність заходу забезпечення з обставиною утруднення виконання чи невиконання рішення суду, а саме, що обраний спосіб забезпечення спроможний запобігти відповідним утрудненням; імовірність утруднення виконання рішення або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів - саме з урахуванням предмета позову і неможливість виконання позовних вимог у випадку їх задоволення, тощо. Обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі №910/16505/19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22 зазначено, що при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
У постанові Верховного Суду від 24 липня 2024 року у справі №567/459/23 заначено, що від заявника вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначений статтею 150 ЦПК України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Відповідно до роз'яснень п.4 Постанови від 22 грудня 2006 року №9 суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п.20 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог.
Предметом заявлених майбутніх позовних вимог є визнання відсутнім права оренди земельних ділянок за спірними додатковими угодами.
Із наявних письмових доказів, встановлено наступне.
ОСОБА_1 є власником двох земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Мар'ївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області:
1) земельна ділянка з кадастровим номером 3524684200:02:000:0190, площею 5,1506 га - набута у порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.05.2021 р. (реєстр. №382), виданого державним нотаріусом Оніщенко А.А.; право власності зареєстровано в ДРРП 05.05.2021 р., реєстраційний запис №41805707, реєстраційний номер об'єкта 887472335246;
2) земельна ділянка з кадастровим номером 3524684200:02:000:2050, площею 5,1824 га - належить Заявнику на підставі Державного акту серії IV-КР №004132 від 20.05.2002 р.; право власності зареєстровано в ДРРП 05.04.2016 р., реєстраційний запис №14033928, реєстраційний номер об'єкта 894626135 246.
Між ОСОБА_1 та ТОВ «ВЕРЕС» (код ЄДРПОУ 30108718) укладено договори оренди землі щодо обох вказаних земельних ділянок. Строк дії договорів оренди землі закінчується по земельній ділянці з кадастровим номером 3524684200:02:000:0190 - 28.11.2026р., а по земельній ділянці кадастровим номером 3524684200:02:000:2050 - 01.03.2027 року.
Заявник завчасно письмово повідомляв орендаря - ТОВ «ВЕРЕС» - про відсутність наміру продовжувати договір оренди та просив після закінчення строку дії договору повернути земельні ділянки власнику.
ТОВ «ВЕРЕС» на повідомлення не реагувало, відповідей не надавало.
З огляду на викладене вище, керуючись наведеними нормами процесуального права, розглядаючи заяву про забезпечення позову в межах доводів, викладених в заяві, враховуючи заявлені ОСОБА_1 предмет та підстави майбутнього позову, приймаючи до уваги, що у ОСОБА_1 наявне право власності на спірні земельні ділянки, яке визначає можливість власника вільно ними розпоряджатися після закінчення строку дії договору оренди землі, приймаючи також до уваги, що є достатніми підставами вважати, що невжиття заходів забезпечення позову у виді заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводити будь-які реєстраційні дії та вносити відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3524684200:02:000:0190, площею 5,1506 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 887472335246, що розташована на території Мар'ївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області та земельної ділянки із кадастровим номером 3524684200:02:000:2050, площею 5,1824 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 894626135246, що розташована на території Мар'ївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення майбутнього позову, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, на підставі чого та з урахуванням вимог розумності та справедливості, забезпечення збалансованості інтересів учасників справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову.
Разом з тим, суд зауважує, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана заборона проводити будь-які реєстраційні дії та вносити відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.
З урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересам сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони проводити будь-які реєстраційні дії та вносити відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо цих земельних ділянок, для забезпечення означеного майбутнього цивільного позову.
При цьому суд враховує, що задоволений судом захід забезпечення позову має тимчасовий характер, не позбавить власника майна можливості вільно володіти останнім, не потягне за собою додаткових витрат майнового характеру, а тому не вбачає наявності визначених ст.154 ЦПК України, підстав для зустрічного забезпечення.
Керуючись ст.ст. 149-153, 258-260, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Горобець Олени Леонідівни про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити.
Заборонити суб'єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 5,1506 га, кадастровий номер 3524684200:02:000:0190, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 887472335246, що належить ОСОБА_1 та розташована на території Мар'ївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області.
Заборонити суб'єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 5,1824 га, кадастровий номер 3524684200:02:000:2050, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 894626135246, що належить ОСОБА_1 та розташована на території Мар'ївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області.
Дана ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч.1 ст.157 ЦПК України).
Заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (ч.4 ст.152 ЦПК України).
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Стягувач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Боржник: ТОВ «Верес», код ЄДРПОУ 30108718, юридична адреса: вул. Велика Васильківська, буд. 5, м.Київ, 01024.
Суддя Онуфріївського районного суду
Кіровоградської області О.О. Шуліка