Запорізької області
21.01.11 Справа № 10/16/11
Суддя
За позовом: ДП НАЕК «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька Атомна електрична станція», м. Енергодар
до відповідача: Фінансового управління Енергодарської міської Ради, м. Енергодар
про стягнення суми 59 259,78 грн.
Суддя Алейникова Т.Г.
За участю представників сторін:
від позивача -Єришова Н.І., дов. Від 19.01.2011 р.
від відповідача - Олійник О.І., дов. від 27.10.2009 р.
ДП НАЕК «Енергоатом»в особі ВП ЗАЕС (Позивач) звернулось із позовними вимогами до Фінансового управління Енергодарської міської Ради, (далі по тексту -Відповідача) про стягнення вартості безпідставно збережених коштів (вартості спожитої Фінансового управлінням без укладення договору електроенергії на суму 59 259,78 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
Позивач в заявленому позові зазначає, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 282 «Про забезпечення завершення будівництва та прийняття в експлуатацію Запорізької АЕС у цілому», ВП «Запорізька АЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»в якості замовника здійснював будівництво адміністративної будівлі на 200 співробітників.
21.12.2005 р. був оформлений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. 22 травня 2006 р. було зареєстроване право державної (в особі ДП «НАЕК «Енергоатом») власності на адміністративну будівлю на 200 співробітників.
Зазначений об'єкт був приєднаний до електроустановок ВП ЗАЕС (ЗТП-61) згідно з договором між ВП «Запорізька АЕС»та Кам'янсько-Дніпровським РЕМ № 42 від 20.03.2001 р. «На постачання електроенергії».
В лютому 2006 р. на підставі рішення виконавчого комітету від 17.02.2006 р. № 48 відбулось заселення Фінансового управління Енергодарської міської Ради до адміністративного будинку на 200 співробітників.
Договір оренди нерухомого майна № 2512/д був укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (Орендодавець) та Фінансовим управлінням Енергодарської міської Ради (Орендар) 09 грудня 2009 року, і з цього моменту сторони уклали договір № 75/278-09 про відшкодування витрат за спожиту електроенергію.
З 17 лютого 2006 р. до 9 грудня 2009 р. Фінансове управління Енергодарської міської Ради користувалось державним нерухомим майном та електричною енергією без достатніх правових підстав.
Договір з енергопостачальником Фінансове управління Енергодарської міської Ради не укладало.
Між ВП «Запорізька АЕС»та Фінансовим управлінням Енергодарської міської Ради були оформлені акти про фактичне споживання електроенергії Фінансовим управлінням Енергодарської міської Ради, яке знаходиться в адміністративній споруді на 200 співробітників, за періоди лютий 2006 р. -грудень 2009 р. на загальну суму 59 259,78 грн., яку і просить стягнути з відповідача.
Відповідач проти заявленого позову заперечує.
В своїх поясненнях відповідач зазначив, що між ним та ВП ЗАЕС не укладались договори на відшкодування вартості спожитої електроенергії, тому у нього не виникло обов'язку по оплаті вказаної електроенергії. Крім того, представник Фінансового управління Енергодарської міської Ради зазначив, що приміщення адміністративної споруди на 200 співробітників повинно було безкоштовно передаватись до комунальної власності територіальної громади м. Енергодара, а також що Фінансове управління є бюджетною організацією та не отримує доходи.
Відповідач також зазначає, що на момент звернення позивача до суду сплив строк позовної давності по для стягнення вартості спожитої електроенергії за період лютий 2006 -січень 2008 р.
Позивач надав до суду заперечення на заяву відповідача про сплив строку позовної давності, в яких зазначив що підписання начальником Фінансового управління актів про фактичне споживання електроенергії є дією, що свідчить про визнання Виконавчим комітетом обов'язку відшкодувати вартість безпідставно спожитої електроенергії, та перериває перебіг строку позовної давності.
Крім того, позивач зазначив, що 27.11.2009 р. ВП «Запорізька АЕС»та Фінансове управління Енергодарської міської ради підписали мирову угоду по справі № 21/79/09, відповідно до умов якої Фінансове управління зобов'язується відшкодувати ВП ЗАЕС витрати, понесені ВП ЗАЕС по утриманню приміщень, які займає Фінансове управління в Адміністративній споруді на 200 співробітників (в т.ч. витрати по оплаті спожитої електроенергії у розмірі 57 165 грн.), на протязі 36 місяців рівними щомісячними платежами.
В зв'язку з відмовою відповідача підписати клопотання про затвердження вказаної мирової угоди Господарським судом Запорізької області, зазначена мирова угода не набрала чинності, але факт підписання відповідачем вказаної мирової угоди, на думку позивача, свідчить про безперечне визнання свого обов'язку по оплаті вартості спожитої електроенергії
22.12.2020 р. ухвалою Господарського суду Запорізької області прийнята справа до провадження, розгляд справи призначений на 19.01.2011 р., оголошено перерву на 21.01.2011 р.
Розгляд справи закінчений 21.01.2011 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.
Розглянувши матеріали справи і заслухавши представників сторін, Суд встановив наступне.
ДП «НАЕК «Енергоатом» є власником Адміністративної споруди на 200 співробітників, розташованої в м. Енергодарі Запорізької області по вул. Курчатова, 11.
Зазначений об'єкт приєднаний до електроустановок згідно з договором між ВП «Запорізька АЕС»та Кам'янсько-Дніпровським РЕМ № 42 від 20.03.2001 р. «На постачання електроенергії».
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.
В лютому 2006 р. на підставі рішення виконавчого комітету від 17.02.2006 р. № 48 відбулось заселення Фінансового управління Енергодарської міської Ради до адміністративного будинку на 200 співробітників, і відповідач проти цього не заперечив.
Договір оренди нерухомого майна № 2512/д був укладений між Фондом державного майна України в особі регіонального відділення по Запорізькій області та Виконавчим комітетом Енергодарської міської Ради 9 грудня 2009 р. Акт приймання-передачі нерухомого майна був підписаний міським начальником Фінансового управління 9 грудня 2009 р., і з цього моменту згідно з договом № 75/278-09 відповідач зобов'язався відшкодовувати позивачу витрати за спожиту електроенергію.
Договір з енергопостачальником Фінансове управління також не укладало.
Позовні вимоги позивача ґрунтуються на оформлених між ВП «Запорізька АЕС»та Фінансовим управлінням Енергодарської міської Ради актах про фактичне споживання електроенергії Фінансовим управлінням Енергодарської міської Ради, який знаходиться в адміністративній споруді на 200 співробітників, за періоди:
лютий 2006 -травень 2009 р. в кількості 143902 кВт/год на суму 53 098, 59 грн.;
червень 2009 р. в кількості 2852,4 кВт/год, що складає 1 492,03 грн.;
липень 2009 р. в кількості 2116,4 кВт/год, що складає 1 107,05 грн.,
серпень 2009 р в кількості 1396,4 кВт/год, що складає 730,43 грн.;
вересень 2009 р. в кількості 1477,4 кВт/год, що складає 772,80 грн.;
жовтень 2009 р. в кількості 1805,4 кВт/год, що складає 944,37 грн.;
листопад 2009 р. в кількості 1639,4 кВт/год, що складає 899,44 грн.;
грудень 2009 р. в кількості 460,40 кВт/год, що складає 255,08 грн.
Разом в кількості 155 649,8 кВт/год на загальну суму 59 259,78 грн.
Таким чином, вартість спожитої без укладення договору електроенергії є для Виконавчого комітету безпідставно збереженими коштами.
Стаття 1214 Цивільного кодексу України зобов'язує особу, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
Згідно з Законом України «Про електроенергетику»електрична енергія є товарною продукцією.
Вартість оплаченої третьою особою (ВП «Запорізька АЕС») електроенергії, спожитої Фінансовим управлінням Енергодарської міської Ради, є доходом в розумінні податкового законодавства України (п. 4.1.6 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв на час існування спірних правовідносин), який він зобов'язаний відшкодувати державному підприємству.
Ст. 257 Цивільного кодексу України встановлює трирічний строк позовної давності.
З позовом до суду позивач звернувся 17.12.2010 р.
Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Суд знаходить підстави застосувати до вказаних обов'язків строк позовної давності.
Таким чином, сплив строк позовної давності для стягнення вартості спожитої електроенергії за лютий 2006 р.-листопад 2007 року включно на загальну суму 22 046,03 грн.
За таких обставин Суд знаходить підстави відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення на суму 22 046,03 грн.
Щодо решти суми суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фінансового управління Енергодарської міської Ради (м. Енергодар, Запорізької області, вул. Курчатова, 11, р/р 35415001001036 в Управлінні Держказначейства в Запорізькій області ЄДРПОУ 05397007, МФО 813015) на користь державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція»(п/р 260002673 в Запорізькій обласній дирекції Публічного акціонерного товариства «Раіффайзен Банк Аваль», МФО 313872, ЄДРПОУ 19355964) 37 213,75 грн., 372,14 грн. держмита, 148,21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу.
Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення на суму 22 046,03 грн.
Суддя Т. Г. Алейникова
Рішення підписане 24.01.11