Справа № 147/807/26
Провадження № 3/147/356/26
30 квітня 2026 року с-ще Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Натальчук О.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №2 Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП,
Матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП надійшли до Тростянецького районного суду з Відділення поліції №2 Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області 06.04.2026. В результаті автоматизованого розподілу справа зареєстрована за №147/807/26, номер провадження 3/47/356/26
Також, 06.04.2026 до Тростянецького районного суду з Відділення поліції №2 Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст.126 КУпАП. В результаті автоматизованого розподілу справа зареєстрована за №147/808/26, провадження 3/147/357/26.
З огляду на викладене, суд вважає, за необхідне об'єднати вищевказані адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.126 та ч.1 ст. 130 КУпАП в одне провадження, присвоївши єдиний номер 147/807/26 та номер провадження 3/147/356/26.
З протоколу про адміністративне правопорушення від 29.03.2026 серії ЕПР1 №627210 вбачається, що 29.03.2026 о 17 год. 45 хв. с-ще Тростянець, вул. Могильчака, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ, 21140, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушена координація рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме нагрудний персональний відеореєстратр Motorola VB400V3 номер 800163. Від керування т.з відсторонений, чим порушив п.2.5 ПДР- відмова особи, яка керує тз, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
Окрім того, з протоколу про адміністративне правопорушення від 29.03.2026 серії ЕПР1 №627206 вбачається, що 29.03.2026 о 17 год. 45 хв. с- ще Тростянець, вул. Могильчака, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 21140, відносно якого встановлено тимчасове обмеження у прав керування транспортним засобом постановою Хмельницького міськрайоного управління юстиції номер 46205621 від 15.02.2018 чим порушив ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» основні положення щодо допуску до керування транспортними засобами.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст.126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується даними відстеження поштових відправлень з офіційного сайту «Укрпошта». Про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (рішення від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», заява № 36655/02), у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Також, у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» («Karakutsya v. Ukraine»), заява № 18986/06, § 71).
Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. А отже, суд має провести розгляд справ за відсутності особи. Безпідставне умисне затягування нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким зокрема є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а також завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема щодо своєчасного розгляду справи (ст. 245 КУпАП).
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП України передбачена у зв'язку з керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачею керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмовою особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. № 1452/735, встановлення у правопорушника стану алкогольного чи іншого сп'яніння здійснюється на підставі його огляду, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Окрім того, згідно з п. 2.1а Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч. ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідальність за ч. 3 ст. 126 КУпАП України передбачено накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.03.2026 о 17 год. 45 хв. с- ще Тростянець, вул. Могильчака, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ, 21140, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушена координація рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Окрім того, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом будучи обмеженим у праві керування транспортним засобом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень повністю доведена матеріалами справи, а саме: даними протоколів про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №627210 та ЕПРІ №627206 від 29.03.2026; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме за допомогою приладу Драгер 6810; направленням на огляд водія на стан алкогольного сп'яніння та відеозаписом події з персонального відеореєстратора Motorola VB400V3 номер 800163.
Протилежне суду не доведено.
Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є ознаки правопорушень, передбачених ч.3 ст. 126 КУпАП та ч.1 ст. 130 КУпАП.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає стягнення у вигляді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Санкція ч.3 ст. 126 КУпАП передбачає стягнення у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
При накладенні стягнення відповідно до ст. 33, 34 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.126 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю доведена матеріалами справи, а тому його слід визнати винуватим та врахувавши ч. 2 ст. 36 КУпАП, застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 33, 130, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.126 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, в дохід держави (рахунок - UA418999980313080149000002001, отримувач коштів: ГУК у Вінницькій обл./Він. обл./21081300, Код ЄДРПОУ: 37979858, Банк: Казначейство України (ЕАП), з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави (рахунок - UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Строк позбавлення права керування транспортними засобами відраховувати з моменту примусового вилучення посвідчення водія або з моменту його добровільної здачі.
За ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Згідно ст. 308 КУпАП - у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя О.А. Натальчук