Справа № 138/3720/25
Провадження №:2/138/552/26
30 квітня 2026 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі головуючого судді Ясінського Ю.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.08.2024 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено договір позики №780893, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер моб. телефону відповідача, про що свідчить п. 9 Договору позики, реквізити та підпис сторін. 11.01.2024 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 11-01/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МАНІФОЮ» права вимоги до боржників, зокрема і до відповідача за договором №780893 від 06.08.2024. Відповідач умови договору не виконує та заборгованість не повертає. За таких підстав у відповідача виникла заборгованість у загальному розмірі 18 865,00 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2025 дана цивільна справа знаходилася на розгляді у судді ОСОБА_2 .
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 31.12.2025 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, надіслано копію позовної заяви з доданими матеріалами відповідачу.
У зв'язку із виведенням зі штату судді Цибульського О.Є., згідно з повторним автоматизованим розподілом від 16.03.2026, вказана справа передана судді Ясінському Ю.А. на розгляд.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 18.03.2026 цивільна справа прийнятя до провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Представник позивача, належним чином повідомлена про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавала, в прохальній частині позовної заяви просила розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача.
Відповідачу судом надсилалась копія ухвали про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви з доданими документами за її зареєстрованим місцем проживання. Вказаною ухвалою суду відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов, однак таким правом не скористалась. Будь-яких заяв, клопотань та заперечень суду не подавала. Зважаючи на викладене суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини 8 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Судом встановлено, що 06.08.2024 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 7808931.
Згідно з п. 2.1. Договору позики, за цим Договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцем проценти від суми позики та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього Договору.
Пунктами 2.3, 2.4. договору передбачено суму позики - 7 000 грн., строк позикидо 15.10.2024 (70 днів), дата надання позики - 06.08.2024, дата повернення позики - 15.10.2024, загальні витрати за позикою - 539 грн. Акційна процентна ставка, фіксована 0,01000% на день, застосовується протягом першого розрахункового періоду у разі наявності акційних пропозицій та діє лише за умови дотримання позичальником умов оплати заборгованості за цією ставкою відповідно до п. 3.1.1 договору. Базова процентна ставка, фіксована 1,50000% на день, застосовується протягом першого розрахункового періоду відповідно до п. 3.1.2 договору, а також у разі продовження строку позики потягом першого розрахункового періоду згідно з умовами відповідної додаткової угоди, укладеної сторонами договору. Основна процентна ставка, фіксована 1,50000% на день, застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду.
Відповідно до п.п. 2.5.Договору позики, позика надається позичальнику в день підписання сторонами договору позики шляхом безготівкового перерахування на рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_1 , зареєстрованого позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті.
Підписуючи Договір відповідач підтвердила, що в чіткій та зрозумілій формі отримала інформацію, передбачену ч.5 ст. 7 Закону «Про фінансові послуги та фінансові компанії», а також інформацію щодо своїх прав та обов'язків згідно з ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЗУ «Про захист персональних даних» (п. 10.1.3 договору).
Згідно з п.п.9.1. Договір позики укладається в інформаційно-телекомунікаційній системі позикодавця в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом попереднього розміщення позикодавцем в особистому кабінеті позичальника Договору позики для вивчення та прийняття його умов позичальником шляхом введення одноразового ідентифікатора з метою підписання запропонованого позикодавцем Договору у відповідне поле.
Відповідно п.п. 10.1.5, 10.1.6 договору позики відповідач підтвердила, що вивчила та повністю погоджується з умовами Правил надання фінансових послуг ТОВ «Маніфою», які є невід'ємною частиною Договору, а також вивчив та повністю погоджується з умовами цього Договору позики.
Ці правила публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
До вказаного вищого договору позивачем надано розрахунок за договором позики №7808931 від 06.08.2024, що є додатком №1 до договору, графік обов'язкових платежів, а також паспорт споживчого кредиту в якому наведено, зокрема, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інша інформація щодо кредитування, анкету клієнта-фізичної особи, що сформована за допомогою програмного забезпечення (ІТС).
На підтвердження виплати кредитних коштів відповідачу, позивачем надано до суду довідку ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» №7/6869 від 27.12.2024, з якої слідує зокрема, що було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта, а саме 06.08.2024 18:53:39 на суму 7 000,00 грн, номер картки НОМЕР_1 , ID платежу 1451907584.
З наданого до суду розрахунку заборгованості за договором позики станом на 11.12.2024
загальна сума заборгованості відповідача становить 18 865 грн., а саме 7 000 грн. за тілом кредиту та 11 865 грн. за відсотками.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як зазначено в правій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.11.2021 у справі №243/6552/20 (провадження №61-1347св21), з урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205,207 ЦК України).
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Враховуючи наведене вище положень чинного законодавства та встановлених обставин справи слідує, між ТОВ «Інкасо Фінанс» та відповідачем, а також що між ТОВ «Мілоан» та відповідачем, були укладені електронні договори про надання грошових коштів у позику.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За правиломстатті 514 цього Кодексудо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 (провадження №12-97гс18), договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб'єктний склад (клієнт-фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор -банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник-набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньоїгрошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника;
Таким чином, за договором факторингу фактор передає грошові кошти клієнту, за що отримує право вимоги за грошовим зобов'язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а клієнт отримує грошові кошти, за що передає право вимоги до боржника та сплачує плату за отримані кошти.
11.01.2024 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 11-01/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МАНІФОЮ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому передачі Реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до Додаткової угоди №10 до договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024 сторони уклали цю угоду, зокрема, про відступаються фактору прав вимоги згідно з Реєстром Боржників №9 від 11.12.2024.
На підтвердження укладання договір факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024 позивачем надано акт прийому передачі реєстру боржників №9 за вказаним договором від 11.12.2024, копію платіжної інструкції № 569 від 11.12.2024 з призначенням «оплата за відступлення прав вимоги згідно ДУ №10 від 11.12.2024 до Договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024».
Відповідно до реєстру боржників № 9 від 11.12.2024 року до договору факторингу № 11-01/2024 від 11 січня 2024 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 18 865 грн., з яких: 7 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 600 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою; 6 265 грн. сума заборгованості за процентами на прострочену позику.
Вказані обставини свідчать про те, що на даний час ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є кредитором у зобов'язанні по виконанню договору позики № 7808931 від 06.08.2024 і саме йому належить право вимоги до відповідача.
Відповідно до ч. 1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у свої сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.
Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.
Разом з тим, суд звертає увагу на необгрунтованість нарахування відсотків за користування кредитом первісним кредитором відповідачу.
Так, згідно наданого суду розрахунку заборгованості за договором позики станом на 11.12.2024 загальна сума заборгованості відповідача становить 18 865 грн., а саме 7 000 грн. за тілом кредиту та 11 865 грн. за відсотками, при цьому нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалось в період з 06.08.2024 по 15.10.2024.
Виходячи з положень договору, відповідачем було отримано в кредит 7 000 грн. з базовою процентною ставкою 1,5% на день, строком на 70 днів. Таким чином, вартість користування кредитними коштами протягом строку кредитування мала б складати 7 350 грн. (7 000х1,5%х70).
Отже, враховуючи узгоджений сторонами строк кредитування 70 днів, а також враховуючи відсутність належних та допустимих доказів щодо пролонгації строку дії кредитного договору, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 відсотків за користування кредитними коштами підлягають частковому задоволенню в межах строку дії кредитного договору та погодженої процентної ставки.
Враховуючи зазначене, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Європейська агенція з овернення боргів» підлягає стягненню заборгованість за договором позики №7808931 від 06.08.2024 в розмірі 14 350 грн, з яких: 7 000,00 грн. заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту), 7 350 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими в межах строку кредитування, за період з 06.08.2024 по 15.10.2024 за погодженою сторонами договору процентною ставкою.
Позовні вимоги в частині стягнення процентів в розмірі 4 515,00 грн., є необґрунтованими з вищенаведених мотивів, тому задоволенню не підлягають.
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості у сумі 14 350,00 грн., тобто 76,06 % від заявленої вимоги, то розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 2 303,10 грн., а судовий збір у сумі 729,90 грн. суд покладає на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.3, 525, 526, 626, 629, 641, 644, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-268, 279 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 7808931 від 06.08.2024 в розмірі 14 350 (чотирнадцять тисяч триста п'ятдесят) гривень 00 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» судовий збір у сумі 2 303 (дві тисячі триста три) гривні 10 коп.
Судовий збір в сумі 729 (сімсот двадцять дев'ять) гривень 90 коп. залишити за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Ю.А. Ясінський