Справа № 724/1227/26
Провадження № 2/724/706/26
про залишення позовної заяви без руху
01 травня 2026 року м. Хотин
Суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Ахмедов Р.А., в порядку підготовки ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Орган опіки та піклування в особі Топорівської сільської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
28 квітня 2026 року до Хотинського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Боднарюк В.І. до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Орган опіки та піклування в особі Топорівської сільської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Так, у прохальній частині позовної заяви представник позивача ОСОБА_3 просить звільнити позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання вищевказаної позовної заяви. В обґрунтування зазначає, що його скрутне матеріальне становище, відсутність офіційного працевлаштування та самостійне виховання малолітньої доньки, позбавляє його можливості сплатити судові витрати.
З'ясувавши фактичні підстави, суддя вважає, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, слід відмовити з таких підстав.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
На підставі ч. 1,3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строку порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно із ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Тобто фактичною підставою для відстрочки, розстрочки або звільнені від сплати судового збору є такий майновий стан особи, що утруднює виконання цього обов'язку у повному обсязі у встановлений законом строк.
Зазначеними нормами встановлено, що суд, при відстрочці, розстрочці або звільнені від сплати судового збору, повинен врахувати майновий стан позивача.
Разом з тим, згідно роз'яснень, що містяться в п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17 жовтня 2014 року № 10, відповідно до ст. 8 Закону № 3674-VІ та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із ст.10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Тобто, підставою для звільнення від сплати судового збору є такий, обумовлений виключними обставинами, майновий стан сторони, який об'єктивно унеможливлює сплату нею судового збору у відповідному розмірі.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на національні суди покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов'язковість якої надано ВРУ та практику ЄСПЛ, як джерело права.
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19.06.2001, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20.02.2014, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26.07.2005, пункт 44; Рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 26.07.2005, пункти 63-64).
У зв'язку з цим, при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Згідно з ч. 3 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При розгляді клопотання про звільнення від сплати судового збору, суддя не вбачає підстав для його задоволення, оскільки позивачем не подано жодних доказів на підтвердження скрутного його матеріального стану, відсутності офіційного працевлаштування, що перешкоджає сплату позивачем судового збору у встановленому законом порядку.
Більш того, нормами ЦПК України і Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, а не обов'язок щодо звільнення, зменшення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачем.
Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні.
Враховуючи вищезазначене, суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3328 гривень.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставки судового збору, зокрема ставка судового збору за одну позовну вимогу немайнового характеру для фізичних осіб у 2026 році становить 1331,20 грн.
Одночасно з цим, позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої доньки. Разом з цим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
Таким чином, позивачу для усунення недоліків позовної заяви необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви про позбавлення батьківських прав в розмірі 1331,20 грн.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вищезазначених недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
В задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Боднарюка В.І. про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Орган опіки та піклування в особі Топорівської сільської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених недоліків.
У разі неусунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Різван Ахмед огли АХМЕДОВ