Єдиний унікальний номер 725/4066/26
Номер провадження 2/725/1083/26
29.04.2026 року м. Чернівці
Чернівецький районний суд міста Чернівців
в складі:
головуючого судді - Нестеренко Є.В.
за участю:
секретаря судового засідання - Чобан В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву заявника ОСОБА_1 , про забезпечення позову,-
Разом із позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького районного суду міста Чернівців із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, у зв'язку із тим, що ним подано до Чернівецького районного суду міста Чернівців про стягнення грошових коштів з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
В обґрунтування поданої заяви вказує, що між сторонами було укладено договір щодо придбання транспортного засобу на онлайн-аукціоні та доставку позивачу, однак відповідачем було відчужено транспортний засіб на користь третьої особи, гроші позивачу не повернуто, а тому просить накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать відповідачу в межах суми позову, а саме на транспортний засіб марки «Mercedes-Benz» та транспортний засіб марки «Mazda».
Дослідивши подану заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до наступного.
Відповідно до положень ст. ст. 149,150 ЦПК забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути сумірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Виходячи зі змісту ст. 149-150 ЦПК України, передбачений спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на конкретно визначене майно є співмірним із заявленими вимогами, у разі, якщо предметом спору є це майно і є підстави вважати, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Отже, сам факт перебування майна у власності відповідача, за відсутності належних і достатніх доказів, які б свідчили про наявність реальної загрози його відчуження (наприклад, оголошення про продаж, укладення попередніх договорів, наявність іпотечних зобов'язань тощо), не може бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову є винятковою мірою, яка має застосовуватися лише за наявності обґрунтованих підстав та реальної загрози невиконання судового рішення. Суд не може діяти на основі припущень та гіпотетичних побоювань заявника. ОСОБА_1 не надала суду жодних документів чи фактів, які б підтверджували, що ФОП ОСОБА_2 має намір продати або іншим чином відчужити транспортний засіб марки «Mercedes-Benz» чи транспортний засіб марки «Mazda» або інше належне йому майно. Сам по собі факт перебування зазначеного майна у власності відповідача, за відсутності належних і достатніх доказів реальної загрози його відчуження, не може слугувати підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Відсутність таких доказів свідчить про недоведеність заявленої вимоги про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 149-153 , 353 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з часу її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Нестеренко Є. В.