29.04.2026 Справа №607/7112/26 Провадження №1-кс/607/2537/2026
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурораОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, в місті Тернополі, клопотання слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні№ 12026211040000369 від 03.03.2026,стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Тернопіль, Тернопільської області, громадянки України, із середньою освітою, не працевлаштованої, не одруженої, маючу на утриманні малолітню дитину, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , проживаючої в АДРЕСА_2 , раніше судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
Слідчий СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_7 , у межах кримінального провадження№ 12026211040000369 від 03.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,звернулась до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 266 240 гривень.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а також існують ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, окрім того, застосування щодо підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за її поведінкою, забезпечити виконання покладених на неї обов'язків, та запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 , думку якої підтримала підозрювана ОСОБА_4 , з приводу заявленого клопотання заперечила та вказала, що ризики, які зазначені у клопотанні стороною обвинувачення не доведені. А тому просила застосувати більш м'якший запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Перевіривши надані матеріали, клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, підозрюваної, захисника, слідчий суддя доходить таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що 02.03.2026 до Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області надійшла заява від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_3 , про те, що невідомо особа жіночої статі, перебуваючи у приміщенні магазину «Sinsay», відкрито, в період дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, викала товарно-матеріальні цінності, чим спричинила матеріальної шкоди останній на суму1226,96 гривень.
СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області 03 березня 2026 року за вказаним фактом внесено відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026211040000369, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
24.02.2022 прийнято Закон України «Про затвердження указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ, яким затверджено указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилини 24.02.2022 строком на 30 діб. Надалі, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діяв на момент вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 41 Конституції України, серед іншого, визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, а також що право приватної власності є непорушним.
Проте, ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки та права як громадянина України, маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, повторно, свідомо допустила їх порушення та вчинила злочин проти власності за наступних обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.01.2026, близько 16:50 год. ОСОБА_4 діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою таємного викрадення чужого майна, перебуваючи як відвідувач у приміщенні магазину «Sinsay», розташованого за адресою: м. Тернопіль, вул. Білогірська, 1, вирішила таємно викрасти чуже майно.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 25.01.2026 близько 16:50 години перебуваючи у приміщенні магазину «Sinsay», що розташований за адресою: вул. Білогірська, 1 у м. Тернополі, переконалася, що за нею ніхто не спостерігає та її дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з корисливих мотивів,в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, таємно, шляхом вільного доступу, викрала одяг із приміщення магазину «Sinsay», що по вул. Білогірська, 1 у м. Тернопіль, а саме: жилет жіночий (147GZ-01X-XXL) вартістю 483,12 гривні, штани жіночі (728НА-90Х-L) вартістю 188,87 гривень, білизну жіночу (568АХ-99Х- L), в кількості 2 шт., загальною вартістю 82,02 гривні, легінси жіночі (960ІО-95-Х L) в кількості 2 шт., загальною вартістю 297,96 гривень, жіночі снігові боти (146FW-82X-41) вартістю 174,99 гривень, які належать ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП», інтереси якого представляє ОСОБА_8 .
Після цього, дотримуючись свого злочинного умислу, спрямованого на викрадення чужого майна, повторно, ОСОБА_4 , сховавши викрадений товар до портфелю, пройшла повз касову зону, не розрахувавшись за нього, та направилася до виходу з магазину. У цей час вона була викрита працівницями магазину «Sinsay», які запропонували ОСОБА_4 оплатити товар.
Однак, ОСОБА_4 , чітко усвідомлюючи факт свого викриття працівницями магазину, а також те, що її дії набули відкритого характеру, не відмовляючись від злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, повторно, продовжила активні дії, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна, вибігла та покинула приміщення магазину із неоплаченим товаром, який знаходився при ній, та яким вона розпорядилася на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 завдала ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» матеріальну шкоду на загальну суму 1226 (одна тисяча двісті двадцять шість) гривень 96 (дев'яносто шість) копійок.
23 березня 2026 року, в межах кримінального провадження № 12026211040000369 повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України
Відповідно до положень статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити або сховати будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
На думку слідчого судді, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, що підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом представника потерпілого від 03.03.2026; протоколом огляду предмету (відеозапису) від 04.03.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 03.03.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 03.03.2026; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.03.2026; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.03.2026; протоколом огляду предмету (відеозапису) від 18.03.2026.
Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, слідчий суддя виходить із такого.
Як зазначено у клопотанні, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження 3) незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення (частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 статті 177 КПК України, у кримінальному провадженні № 12026211040000369 від 03.03.2026 року щодо підозрюваної ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшов таких висновків.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжувати злочинну діяльність.
Так, ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, є те, що вона, усвідомлюючи міру покарання за вчиненні нею кримінальне правопорушення, санкція яких передбачає позбавлення волі, з врахуванням вчинення під час іспитового строку, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого злочину.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може незаконно впливу на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні є те, що їй добре відомі особисті дані свідків та потерпілої, оскільки вони не були засекречені під час здійснення досудового розслідування та інформація про які міститься в матеріалах кримінального провадження, адже, усвідомлюючи міру покарання за вчинене нею кримінального правопорушення, може навмисно схиляти їх до зміни наданих раніше показів чи до відмови давати покази.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може вчинити інші кримінальні правопорушення є те, що вона раніше вчиняла умисні злочини проти власності, однак належних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення не стала. Вказане свідчить про стійку протиправну поведінку підозрюваної, її підвищену суспільну небезпеку та схильність до вчинення злочинів.
Тому, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України є підставою для застосування запобіжного заходу.
Так, слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні просили застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 винятковий за своєю суворістю запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши що інші, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.
За змістом ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
На переконання слідчого судді, в судовому засіданні прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, втім, не доведено обставини згідно з п. 3 ч. 1 цієї статті.
При розгляді клопотання слідчим суддею враховано всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує останній у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; міцність соціальних зв'язків підозрюваної, її процесуальну поведінку.
Зважаючи на наведене, за наслідками встановлених обставин за результатами розгляду клопотання, враховуючи дані про особу підозрюваної ОСОБА_4 , наявність у неї на утриманні неповнолітньої дитина, а також наявність у неї постійного місця проживання, беручи до уваги не доведення прокурором недостатності застосування в даному конкретному випадку більш м'якого запобіжного заходу, відсутність належного обґрунтування підстав для втручання у право ОСОБА_4 на свободу, шляхом застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя доходить висновку, що у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України щодо підозрюваної слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що сам по собі факт підозри ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого злочину не є достатньою підставою для застосування до неї найбільш суворого виняткового запобіжного заходу. Слідчий суддя враховує, що твердження прокурора про тяжкість вчиненого злочину, не є достатнім для обрання відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
За таких умов, слідчий суддя вважає за можливе застосування до підозрюваної ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а саме цілодобового домашнього арешту.
Таким чином, з урахуванням обставин, що встановлені у ході розгляду клопотання слідчий суддя вважає, що застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу ніж домашній арешт, не зможе запобігти існуючим ризикам які доведені прокурором в судовому засіданні.
За таких обставин, у задоволенні клопотання слідчого слід відмовити.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану ОСОБА_4 додаткові обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_7 ,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати щодоОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заборонити підозрюваній ОСОБА_4 , цілодобово залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 (за виключенням відвідування медичних закладів за необхідності та крім випадків повітряної тривоги, для прямування в укриття та перебування в ньому).
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України:
- з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_8 та свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії запобіжного заходу та покладених на підозрювану ОСОБА_4 обов'язків визначити до 23 год. 59 хв. 2з травня 2025 року.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваної, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення, а підозрювана ОСОБА_4 негайно доставляється до місця провадження та звільняється з-під варти.
Копію ухвали для забезпечення контролю виконання надіслати до Тернопільського РУП ГУНП України в Тернопільській області.
Ухвала підлягає негайному виконанні після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1