Справа №463/8850/25
Провадження №6/463/71/26
30 квітня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Нора Н.В.
з участю секретаря Заверхи О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву представника відповідача заяву про розстрочення виконання судового рішення від 19.03.2026 року по справі №463/8850/25, -
Представник заявника звернулась до суду із заявою в якій просить розстрочити виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 19 березня 2026 року у справі № 463/8850/25 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» заборгованість за кредитним договором № CL- 309992, у розмірі 40738,59 гривень, та сплачений судовий збір у розмірі 2606,49 грн. на 12 місяців по 3 612,09 гривень щомісячно до 30 числа кожного місяця.
Заяву мотивує тим, що відповідно до рішення суду, ОСОБА_1 має обов'язок оплатити Позивачу грошові кошти в сумі 43 345 гривень 08 копійок. Однак існують об'єктивні обставини, які унеможливлюють виконання рішення суду одним платежем: Заявниця перебуває у скрутному фінансовому становищі, її дохід не дозволяє виплатити зазначену суму за один раз, оскільки в неї відсутня постійна робота. У Заявниці окрім кредиту, що був предметом позову у даній справі наявні кредитні зобов'язання перед іншими фінансовими установами та вона змушена здійснювати щомісячну оплату за цими кредитами. Заявниця не ухиляється від виконання рішення суду та не намагається уникнути виконання даного рішення, вважає його законним та обґрунтованим, однак не має можливості сплатити заборгованість одним платежем, а тому змушена звертатись до суду із заявою про надання розстрочки виконання судового рішення.
Представником АТ «Кредобанк» подано заперечення на заяву про рострочення судового рішення, яке мотивує наступним від дати подачі Банком позову до суду до постановлення рішення, жодного платежу Відповідачем здійснено не було. Останній платіж у сумі 3000,00 гривень здійснено 24.09.2025 року. Тобто, більше семи місяців ніяких заходів, що свідчили б про намір Відповідача врегулювати заборгованість, не вживалось . Відповідно виникає питання чому не здійснювались часткові платежі за період розгляду справи в суді. Таким чином, вважаю, що представником Відповідача не надано доказів випадку винятковості, який відповідно до вимог обов ст. 435 ЦПК України є 'язковою умовою для розстрочення виконання рішення суду, а матеріальне становище не має характеру особливої або виняткової обставини. Як наслідок, представником Відповідача не обґрунтовано винятковості випадку, у зв'язку з яким слід би було розстрочити виконання вказаного рішення суду, не зазначено достатніх обставин та не надано доказів, які б свідчили про істотне ускладнення виконання рішення, а відтак, і про необхідність розстрочення такого. Складне матеріальне становище не свідчить ні про винятковість, ні про поважність причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для розстрочки виконання рішення суду.
Заявник та її представник подали заяву про розгляд заяви у її відсутності та просила таку задовольнити.
Інші учасники до суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду заяви. Причину неявки суду не повідомили.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Перевіривши матеріали справи, доводи заяви, суд вважає, що заява представника відповідача заяву про розстрочення виконання судового рішення від 19.03.2026 року по справі №463/8850/25 підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що у провадженні Личаківського районного суду м. Львова перебуває справа № 463/8850/25 за позовом Акціонерного Товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 19.03.2026 Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» заборгованість за кредитним договором № CL- 309992, у розмірі 40738,59 гривень. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» сплачений судовий збір у розмірі 2606,49 грн.
З довідки з Пенсійного фонду форми ОК-3 вбачається, що 2021 рік відповідачкою було отримано пенсії у розмірі 195787,74 грн., 2022 рік - 182056,19 грн., 2023 рік - 199354,91 грн., 2024 рік - 258129,02 грн., 2025 рік- 56247,07 грн.
Згідно з ст. 129 - 1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 2ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення закріплені в статті 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Згідно ч.ч.1, 3, 4 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка - спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі № 916/190/18.
Відповідно до положень ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, заявник стверджує, що можливості сплатити розмір заборгованості в повній мірі на даний час немає, просить суд врахувати її скрутне матеріальне становище, та те, що заявниця не ухиляється від виконання рішення суду та не намагається уникнути виконання даного рішення у зв'язку з цим просить суд про розстрочку виконання рішення суду на 12 місяців.
Проаналізувавши всі обставини справи, враховуючи бажання боржника повернути заборгованість стягувачу, шляхом розстрочення виконання судового рішення, беручи до уваги становище фінансове відповідача, суд вважає за можливе заяву предстаника відповідача задовольнити частково, розстрочивши виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 19.03.2026 року про стягнення заборгованості терміном на 8 місяців.
Керуючись ст. ст. 247, 258 -261,353,354,435 ЦПК України, ст. ст. 12, 33 Закону України "Про виконавче провадження", суд, -
постановив:
заяву представника відповідача заяву про розстрочення виконання судового рішення від 19.03.2026 року по справі №463/8850/25 - задоволити частково.
Розстрочити виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 19 березня 2026 року у справі № 463/8850/25 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» заборгованість за кредитним договором № CL- 309992, у розмірі 40738,59 гривень, та сплачений судовий збір у розмірі 2606,49 грн. на 8 місяців по 5418,13 гривень щомісячно до 30 числа кожного місяця.
В решті вимог - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали суду.
Суддя: Нор Н.В.