Справа №463/1006/22
Провадження №1-кп/463/83/26
30 квітня 2026 р. Личаківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинувальний акт у кримінальному провадженні про кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 190 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця міста Новодружеськ, Луганської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, -
Згідно направленого на адресу суду обвинувального акту, затвердженого прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_6 . ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.
В судовому засіданні від прокурора поступило клопотання про надання дозволу на затримання з метою приводу обвинуваченого ОСОБА_5 для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_5 в судові засідання призначені по даній справі неодноразово не з'явився, востаннє 10.10.2023 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомляв. Неодноразові ухвали суду про привід обвинуваченого в судове засідання не виконані.
Враховуючи зазначене, ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 10.10.2023 обвинуваченого ОСОБА_5 оголошено в міжнародний розшук та зупинено судове провадження.
Відповідно до ст. 12 КК України, злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 відноситься до нетяжких злочинів, за вчинення якого, відповідно до ч. 2 ст. 190 КК України, передбачено покарання у виді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.
Беручи до уваги обґрунтованість обвинувачення та те, що ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, свідомо уникає явки до суду, існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
- ОСОБА_5 переховується від суду. Ризик переховування обвинуваченого від суду обумовлений фактом ухилення обвинуваченого від суду ( ОСОБА_5 не з'явився для участі у судових засіданнях; про причини неявок нічого не повідомив; привід обвинуваченого виконати не вдалося), суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_5 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років).
- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що з урахування принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) - суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 вчинив вищезазначене кримінальне правопорушення будучи особою, яка не має місця роботи, що вказує на відсутність законних джерел для існування та наявність ризику повторного вчинення кримінального правопорушення задля отримання коштів для прожиття.
Враховуючи викладені вище обставини, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , очевидну суспільну небезпеку обвинуваченого, у разі доведеності його вини обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі, сторона обвинувачення приходить до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, оскільки об'єктивно будуть існувати можливості для переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків як безпосередньо, так і за посередництвом сторонніх осіб, вчинення інших кримінальних правопорушень, тому лише обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою може запобігти вказаним ризикам.
У зв'язку із тим, що обвинувачений переховується від органу досудового розслідування прокурор просить надати дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Захисник заперечив проти задоволення вказаного клопотання. Вказав, що таке необґрунтоване та неналежне,а доказів того, що її підзахисний уникає суду не має.
Дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Частиною 2 ст. 188 КПК України передбачено що клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою; 2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, і обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; 3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
Відповідно до ч. 4ст. 189 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказуюсь на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування, або одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені уст. 177 цього Кодексу.
Суддею встановлено та підтверджується матеріалами кримінального провадження що обвинувачений ОСОБА_5 уникає явки до суду, під час судового розгляду обвинувачений покинув територію України та на даний час перебуває за межами підконтрольної території України, свідомо не виконує обов'язок прибувати на виклики суду.
На підставі ст. 190 КПК України ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу повинна містити крім іншого, посилання на обставини, які дають підстави для висновку про існування ризику, зазначеного у клопотанні про застосування запобіжного заходу; щодо існування обставин, зазначених у пунктах 1 або 2 частини 4статті 189 цього Кодексу, для прийняття рішення про надання дозволу на затримання.
Згідно із ч. 3ст. 190 КПК, ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду, закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній; закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії, або відкликання ухвали прокурором.
Відповідно до ч. 2, ч. 4ст. 176 КПК України тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом; запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.
Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що мають місце підстави для надання дозволу на затримання ОСОБА_5 з метою його приводу до суду для вирішення питання про обрання такому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, переховується від суду, що є підставою для застосування запобіжного заходу.
Керуючись ст. ст. 188,189,190,309 КПК України суд,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця міста Новодружеськ, Луганської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, з метою його приводу до Личаківського районного суду м. Львова для участі в розгляді клопотання про обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; закінчення строку дії ухвали, зазначеного у ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; відкликання ухвали прокурором.
Відповідно дост. 191 КПК України затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше 36 (тридцяти шести) годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу. Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання затримала особу, зобов'язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали. Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, прокурора, зазначеного в ухвалі.
Виконання ухвали доручити слідчому Львівського РУП№1 ГУНП у Львівській області, Прокурору Галицької окружної прокуратури м. Львова - для організації виконання.
Після виконання ухвали необхідно терміново повідомити суд та прокурора.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1