справа № 748/4007/25
провадження № 22-ц/991/24/26
про повернення апеляційної скарги
29 квітня 2026 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Чорної В.В.,
суддів Никифорова А.С., Павлишина О.Ф.,
перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09.04.2026 р. про відмову у задоволенні позову про стягнення матеріальної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09.04.2026 р. відмовлено у задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до АТ «Чернігівобленерго» про стягнення матеріальної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, у якій ставиться питання про скасування зазначеного рішення та ухвалення нового, про задоволення позовної заяви.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду вищевказаної апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: суддя-доповідач Чорна В.В., судді Никифоров А.С., Павлишин О.Ф.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ЦПК України та дослідивши матеріали, надані на її обґрунтування, колегією суддів встановлено наявність підстав для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, з огляду на таке.
Згідно зі ст. 129 Конституції України та ст. ст. 2, 17 ЦПК України, однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
Положеннями розділу 2 ЦПК України врегульовано питання щодо інстанційної юрисдикції у цивільному судочинстві.
Зокрема, у ч. 1 ст. 23 ЦПК України визначено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті. При цьому, згідно вимог ч. 4 ст. 23 ЦПК України, Вищим антикорупційним судом розглядаються лише справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Положеннями ст. 24 ЦПК України визначено, що апеляційні суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду). При цьому, справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в апеляційному порядку переглядаються Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду, що передбачено ч. 3 ст. 24 ЦПК України. З системного аналізу вищенаведених положень закону вбачається, що Вищий антикорупційний суд у порядку цивільного судочинства розглядає єдину категорію справ - про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави (цивільна конфіскація). Відповідно, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду є судом апеляційної інстанції лише для таких рішень.
Статтею 355 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги ОСОБА_1 , її подано на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09.04.2026 р. про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Чернігівобленерго» про стягнення матеріальної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії. При цьому, у резолютивній частині вказаного рішення прямо зазначено, що апеляційна скарга на нього може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відтак, саме цей суд є судом апеляційної інстанції для оскарження даного рішення.
За приписами п. 3 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано у інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції.
Враховуючи, що ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області у цивільній справі за її позовом про стягнення матеріальної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, яка не є судом апеляційної інстанції щодо цієї категорії справ, наявні підстави для повернення апеляційної скарги відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 357 ЦПК України.
Вищенаведене також узгоджується з позиціями Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 13.08.2025 р. у справі № 754/2890/25 та від 12.12.2025 р. у справі № 727/10180/25.
За наведених обставин, повернення апеляційної скарги не позбавляє апелянта права подати апеляційну скаргу до належного суду.
У відповідності до ч.ч. 6, 7 ст. 357 ЦПК України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Про повернення апеляційної скарги поставляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 351, 357 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09.04.2026 р. про відмову у задоволенні позову про стягнення матеріальної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії- повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя В.В. Чорна
судді А.С. Никифоров
О.Ф. Павлишин