Справа № 991/1306/26
Провадження № 21-з/991/15/26
27 квітня 2026 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду заяву ОСОБА_5 про роз'яснення ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.04.2026,
за участю:
заявника ОСОБА_5 ,
16.02.2026 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду в порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 303 Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України), надійшла вищевказана скарга.
За змістом скарги скаржник зазначив, що 05.02.2026 направив на електронну пошту Національного антикорупційного бюро (далі - НАБУ) повідомлення про вчинення прокурорами Офісу Генерального прокурора кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 358, 396 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Слідчий суддя своєю ухвалою від 25.02.2026 відмовив у задоволенні скарги, оскільки дійшов висновку, що заява не містить конкретних фактичних даних щодо дій, які б свідчили про вчинення кримінальних правопорушень. Натомість заява ґрунтується на припущеннях і суб'єктивному сприйнятті обставин, викладених у заяві.
За результатом апеляційного перегляду ухвали слідчого судді від 25.02.2026 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду своєю ухвалою від 06.04.2026 залишила без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу - без змін.
15.04.2026 ОСОБА_5 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду із заявою в якій просить роз'яснити ухвалу від 06.04.2026, а саме надати відповіді на наступні питання:
- З яких правових міркувань та на підставі яких норм КПК України суд залишив без оцінки та мотивування документальні докази на аркушах справи 118-122 та аркушах справи 127-128, які були предметом апеляційної скарги та безпосередньо вказують на підробку документів та зловживанням становищем?
- Яким чином суд прийшов до висновку про законність дій прокурора ОСОБА_6 , якщо в матеріалах справи міститься лист від 13.05.2025, у якому завірена копія офіційного документа безпідставно визначена як «проект», і чому цей факт не відображено в мотивувальній частині ухвали?
- Чому в мотивувальній частині ухвали відсутня оцінка доводів скаржника щодо наявності в діях посадових осіб прокуратури ознак складу злочину, передбачених ст. 364 та ст. 366 КК України, та як це корелюється з обов'язком суду встановити істину у справі?
- Чи перевірявся судом під час апеляційного розгляду зміст технічного запису судового засідання від 25.02.2026, і як суд оцінює зафіксовану на ньому фрагментарність (початок із резолютивної частини тривалістю 45 секунд).
- Чому суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки доводам про те, що слідчий суддя в основу свого рішення поклав норми права, які не регулюють питання невнесення відомостей до ЄРДР, а стосуються зовсім іншого виду бездіяльності (бездіяльність органу досудового розслідування)?
- Яким чином посилання суду на загальні постанови Верховного Суду корелюється з обов'язком суду, встановленим ч. 3 ст. 404 КПК України, щодо безпосереднього дослідження доказів, на яких наголошував я, як скаржник по справі?
У судовому засіданні заявник підтримав свою заяву в повному обсязі, просив задовольнити та роз'яснити ухвалу від 06.04.2026.
Інші учасники провадження в судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 380 КПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Колегія суддів заслухала доводи заявника, дослідила матеріали провадження й доводи заяви та дійшла таких висновків.
Судові рішення суду апеляційної інстанції роз'яснюються учасникам судового провадження в порядку, передбаченому ст. 368-380 КПК України (ч. 2 ст. 418 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 202/4467/14-к визначено, що роз'яснення рішення суду є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні незрозумілості судового акта і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення (ухвала Верховного Суду України від 13.07.2016 у справі № 21-452іп16).
Виходячи зі змісту вказаної норми, роз'ясненню підлягають не мотиви та підстави для прийняття судового рішення, а суть прийнятого рішення. При цьому, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю або суперечливістю викладених у ньому висновків, тобто коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати, або є ймовірність неправильного виконання рішення внаслідок його неясності.
Фактично, здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті й не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо. Якщо заявником порушується питання про зміну рішення або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, способу, порядку виконання судового рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Таким чином, роз'яснення судового рішення є одним зі способів усунення його недоліків, які стосуються недотримання його ясності та визначеності, а тому судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час його виконання.
Аналіз змісту поданої ОСОБА_5 заяви свідчить про те, що він фактично висловлює незгоду з висновками суду апеляційної інстанції та ставить питання, що стосуються перевірки законності та обґрунтованості ухвали, оцінки доказів і мотивів прийнятого рішення. Доводи ОСОБА_5 спрямовані до повторного аналізу колегією суддів матеріалів справи та аргументів, що вже були предметом розгляду. Питання про те, з яких правових міркувань колегія суддів залишила без оцінки певні документи, чому не відобразила у рішенні конкретні факти або яким чином прийшла до певних висновків, не є питаннями, що стосуються незрозумілості судового рішення. Роз'яснення рішення не може зводитися до надання додаткового обґрунтування висновків суду або до виправлення можливих недоліків мотивувальної частини, на які вказує ОСОБА_5 .
Отже, колегія суддів встановила, що ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.03.2026 викладена у доступній та зрозумілій формі, не містить суперечностей у резолютивній частині У ній чітко та конкретно наведені висновки колегії суддів по суті предмета судового розгляду та з посиланням на мотиви прийнятого рішення, а також норми чинного законодавства.
За викладених обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення.
Керуючись ст. 380, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 532 КПК України, колегія суддів
Заяву залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3