Справа № 991/9796/23
Провадження 1-кп/991/120/23
22 квітня 2026 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ;
представника потерпілого/цивільного позивача ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Києві питання про накладення грошового стягнення на обвинуваченого ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному 21.01.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017111100000022, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Терни Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
1.Історія провадження
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 перебуває кримінальне провадження внесене 21 січня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017111100000022, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою суду від 09 листопада 2023 року у цьому кримінальному провадженні було призначене підготовче судове засідання (том № 1, а.с. 126), а 13 грудня 2023 року на підставі обвинувального акта був призначений судовий розгляд (том № 1, а.с. 243).
Чергове судове засідання призначене на 22 квітня 2026 року о 10 годині 00 хвилин.
Разом з тим, 22 квітня 2026 року від захисника ОСОБА_8 надійшло клопотання про відкладення судового розгляду, у якому захисник зазначив, що родина обвинуваченого ОСОБА_7 повідомила захисника про те, що обвинувачений захворів та з цього дня перебуває на амбулаторному лікуванні та по теперішній час продовжує лікування, тобто через хворобу обвинувачений ОСОБА_7 не зможе бути присутнім на судовому засіданні 22 квітня 2026 року.
У зазначене судове засідання обвинувачений та його захисник не з'явилися,
З огляду на викладене, суд поставив на обговорення питання щодо накладення на обвинуваченого ОСОБА_7 грошового стягнення у зв'язку з невиконанням ним обов'язку прибути на виклик суду та заздалегідь повідомити суд про неможливість такого прибуття.
2. Позиція учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_5 зазначив що на його думку, враховуючий нетривалий період лікарняного обвинувачений ОСОБА_7 міг взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку, особливо взявши до уваги той факт, що у судовому засідання повинен був бути допит важливого свідка.
Зважаючи на неповажність причини неприбуття та відсутність клопотання про відеоконференцзв'язок прокурор вважає за можливе накласти грошове стягнення на обвинуваченого ОСОБА_7 , при цьому зазначаючи, що за чинним кримінальним процесуальним законом ця ухвала може бути скасована, якщо обвинувачений доведе дійсну поважність причини з якої він не з'явився.
Представник потерпілого (цивільний позивач) ОСОБА_6 також підтримав позицію прокурора про те, що зважаючи на загальне захворювання обвинувачений міг би вийти по відеоконференцзв'язку.
3. Оцінка та висновки Суду
Заслухавши думки учасників судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Правовий статус обвинуваченого у кримінальному провадженні характеризується не лише правами, але й покладеними на нього законом обов'язками, одним з яких є обов'язок прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути у призначений строк - заздалегідь повідомити про це (п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України).
Невиконання цього обов'язку може бути обумовлене лише поважними причинами, вичерпний перелік яких визначений ст. 138 КПК України, серед яких тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад та інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 КПК України забезпечення проведення судового провадження у розумні строки покладено на суд, а Розділом ІІ КПК України передбачені механізми, спрямовані на забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, а саме - заходи забезпечення кримінального провадження, одним з яких є накладення грошового стягнення.
Право суду накласти грошове стягнення на особу, яка не виконала покладений на неї процесуальний обов'язок без поважних причин, передбачене ч. 3 ст. 146 КПК України.
За змістом ч. 1 ст. 323 КПК України, наслідком неприбуття обвинуваченого за викликом у судове засідання є відкладення судового розгляду. У цьому випадку суд призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення прибуття обвинуваченого до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.
У випадку, якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик суду (ч. 1 ст. 139 КПК України).
Обвинувачений ОСОБА_7 04 березня 2026 року був повідомлений про виклик до Вищого антикорупційного суду для розгляду цього кримінального провадження, зокрема і на 22 квітня 2026 року о 10 годині 00 хвилин, підтвердженням чого є розписка обвинуваченого ОСОБА_7 про дату, час та місце судового розгляду справи (том № 25, а.с. 174).
Не зважаючи на це, обвинувачений ОСОБА_7 у судове засідання 22 квітня 2026 року о 10 годині 00 хвилин не прибув.
22 квітня 2026 року до Вищого антикорупційного суду від захисника ОСОБА_8 надійшло клопотання про відкладення судового розгляду через хворобу ОСОБА_7 , що підтверджується медичним висновком про непрацездатність № 1111-ХН4Т-КВМА-9Т45 від 21 квітня 2026 року.
У зазначеному медичному висновку який був виданий КНП «Бориспільський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Бориспільської міської ради Київської області визначений період непрацездатності протягом 21-23 квітня 2026 року, а як категорію непрацездатності зазначено захворювання або травма загального характеру.
Варто підкреслити, що наданий документ не містить відомостей, які свідчать про стан хворого та/або про його перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням, що унеможливлювало б його участь у судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференцзв'язку.
Однією із причин неприбуття особи на виклик суду є тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад (п. 5 ч. 1 ст. 138 КПК України).
Суд звертає увагу, що поняття «тяжка хвороба» є ознакою, що не визначена у статтях КПК України та нормативно-правових актах Міністерства охорони здоров'я України. Це такий фізичний стан особи, в якому вона перебуває тривалий час, що унеможливлює з об'єктивних причин прибути до суду та реалізувати свої права і обов'язки.
Сама лише наявність хвороби, навіть за умови її належного документального підтвердження, не обов'язково має вплив на можливість прибувати на виклики до суду, тим більше брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку. При цьому наявність тривалого захворювання лише в кожному конкретному випадку може бути розцінена як перешкода для участі особи в кримінальному провадженні.
Колегія суддів наголошує, що така засада кримінального провадження як змагальність сторін, визначена ст. 22 КПК України, передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Таке обстоювання полягає не лише у повідомленні Суду своєї позиції та її належній аргументації, а й у доведенні відповідними засобами доказування певних обставин чи фактів, на яких вона ґрунтується.
Отже, з огляду на статус ОСОБА_7 як обвинуваченого, саме на сторону захисту та особисто обвинуваченого покладається обов'язок довести поважність причини неприбуття у судове засідання, зокрема, у даному випадку через тяжку хворобу або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад.
Суд також звертає увагу, що під час судового розгляду неодноразово акцентував на необхідності надання документів, які належним чином підтверджують поважність неявки в судові засідання, в тому числі у зв'язку з хворобою, саме з огляду на те як вона сформульована у КПК України. Також Суд неодноразово у судових засіданнях роз'яснював можливість взяти участь у таких випадках у режимі відеоконференцзв'язку.
Разом з тим, подання Суду документів у день судового засідання, які вказують на стан непрацездатності особи без посилання на тяжкість стану або об'єктивну неможливість покинути заклад лікування, не є автоматичною підставою для визнання причин неявки поважними.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КПК України якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин на виклик суду або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд, взявши до уваги що в зазначеному кримінальному провадженні постає необхідність у вирішенні справи в розумні строки, прийшов до висновку, що необхідно застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 захід забезпечення у вигляді накладення грошового стягнення у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий розмір є достатнім і здатен спонукати обвинуваченого до виконання вимог закону та сприяти його належній процесуальній поведінці в майбутньому
Керуючись статтями 139, 144, 372, 376 КПК України, Суд
1. Накласти на обвинуваченого ОСОБА_7 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Терни Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , грошове стягнення у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн.
2. Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 1 ст. 147 КПК України особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення.
3. Клопотання подається суду, який постановив ухвалу про накладення грошового стягнення.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_9
Судді ОСОБА_10
ОСОБА_11