29 квітня 2026 року
м. Черкаси
Справа № 712/10529/25
Провадження № 22-ц/821/767/26
Категорія: 305010000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Новікова О. М., Фетісової Т. Л.,
секретаря - Кукушкіної А. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 січня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Позовні вимоги мотивувала тим, що 27.03.2025 сталася дорожньо-транспортна пригода в м. Черкаси на перехресті вул. Надпільна-Пушкіна за участю транспортного засобу AUDI Q3, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу TOYOTA PRADO, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого належний їй автомобіль зазнав механічних ушкоджень.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.04.2025 у справі № 712/3961/25 ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та визнано винною у вчиненні ДТП.
Вказувала, що відповідальність водія TOYOTA PRADO, д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП, була застрахована згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ-4578864 в AT «СГ «ТАС».
28.03.2025 позивачка звернулась до страхової компанії з документами для отримання страхового відшкодування, в тому числі й надала повідомлення про ДТП та заяву про виплату страхового відшкодування.
Страховиком було визнано подію страховим випадком та сплачено страхове відшкодування, в розмірі 151305,59 грн.
Страхове відшкодування розраховувалось страховиком на підставі Звіту № 84918 від 16.04.2025, згідно якого: вартість ремонту автомобіля без урахування зносу - 256586,41 грн; вартість ремонту автомобіля з урахування зносу - 151305,59 грн.
З метою перевірки розрахунку страхового відшкодування та отримання доказу на підставі б якого було за можливе звернутись до суду, задля відновлення свого порушеного права, ОСОБА_1 звернулась до судового експерта Березовського А. А., в результаті чого ним було складено Висновок експерта № 90 від 16.06.2025, згідно якого: вартість ремонту автомобіля без урахування зносу - 253347,23 грн; вартість ремонту автомобіля з урахування зносу - 110478,27 грн.
Враховуючи, що в межах відповідальності страхової компанії перебуває показник вартості ремонту автомобіля з урахування коефіцієнту фізичного зносу, то вважає, що страховик в повному обсязі виконав покладені на нього за Законом обов'язки. Ним сплачено страхове відшкодування у розмірі 151305,59 грн, в той час, як судовим експертом визначено вартість такого показника на рівні 110478,27 грн. Претензій майнового характеру до AT «СГ «ТАС» позивачка немає.
Відтак, вважала за необхідне стягнути з винуватця ДТП ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в розмірі 102041,64 грн.
Окрім того, внаслідок протиправних винних дій ОСОБА_2 їй, як власниці пошкодженого транспортного засобу, було нанесено моральну шкоду, яка полягала у глибоких психологічно-душевних стражданнях з приводу неможливості експлуатації пошкодженого транспортного засобу, оскільки даний автомобіль використовувався як у повсякденному житті так і під час виконання своїх робочих та життєвих потреб. Пошкодження автомобіля безпосередньо вплинуло на звичайний ритм життя, що в свою чергу призводить до постійних душевних переживань та душевних тривог.
Вважала за необхідне стягнути з відповідачки відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн.
Для відновлення свого порушеного права, нею було понесено витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 5000,00 грн, які вона просила стягнути на її користь з ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.01.2026 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідно до ст. ст. 22, 1192 ЦК України, власник пошкодженого майна має право на відшкодування саме матеріального збитку, вартість якого визначається саме із урахуванням зносу складників транспортного засобу. Оскільки заміна таких складників зношеного транспортного засобу на нові буде не поновленням стану до того, який існував до порушення прав власника транспортного засобу, а поліпшення у порівнянні зі станом до, у даному випадку ДТП. Тому правових підстав для стягнення на користь позивача будь-яких сум, поза межами визначеної вартості матеріального збитку, немає.
Позивачка отримала страхове відшкодування в розмірі 151255,59 грн, що більше суми вартості матеріального збитку, а тому, на думку суду першої інстанції, відсутні правові підстави для стягнення на користь позивачки будь-яких сум, поза межами визначеної вартості матеріального збитку.
Судом встановлено, що винні дії відповідачки знаходяться в прямому причинному зв'язку із заподіяною позивачці матеріальною та моральною шкодою.
Однак, в даному випадку суд врахував, що позивачка отримала страхове відшкодування в розмірі 151255,59 грн, що майже на 40000,00 грн більше суми вартості матеріального збитку, а тому відсутні правові підстави для задоволення компенсації моральної шкоди, як і відповідно відсутні підстави для відшкодування інших витрат за позовом.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 08.01.2026 та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що чинне законодавство чітко встановлює обов'язок винуватця ДТП сплатити на користь потерпілої сторони різницю між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та страховим відшкодуванням, оскільки вказані витрати являються тими, що особа мусить понести для відновлення свого порушеного права.
Вважає, що нею доведено наявність моральної шкоди, виникнення якої пов'язане із настанням ДТП, винуватцем якої являється ОСОБА_2 .
Таким чином, виходячи із засад розумності та справедливості, визначена позивачкою моральна шкода в розмірі 10000,00 грн, на думку скаржниці, підлягає стягненню на її користь із відповідачки.
Відзив на апеляційну скаргу
07.03.2026 від ОСОБА_2 на адресу Черкаського апеляційного суду через засоби поштового зв'язку надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Вказує, що у методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ, а власник пошкодженого майна має право на відшкодування саме матеріального збитку.
Так як позивачка отримала страхове відшкодування в розмірі 151255,59 грн, що майже на 40000,00 грн більше суми вартості матеріального збитку, то на думку відповідачки, підстави для задоволення компенсації моральної шкоди відсутні, оскільки задоволення вказаної вимоги приведе до безпідставного збагачення позивачки.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що ОСОБА_2 27.03.2025 о 16 год. 30 хв. в м. Черкаси по вул. Надпільна, 215, керувала автомобілем TOYOTA PRADO, д.н.з. НОМЕР_2 , по вул. Праведниці Шулежко, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не зреагувала на її зміну та при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Надпільна, не надала перевагу в русі автомобілю AUDI Q3, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по головній дорозі та скоїла з ним зіткнення, чим порушила п. п. 2.3б, 16.11, 1.5 ПДР України.
Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.04.2025 у справі № 712/3961/25 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.
Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 автомобіль AUDI Q3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 (а.с. 8).
На момент настання ДТП відповідальність транспортного засобу TOYOTA PRADO, д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ/4578864, в AT «СГ «ТАС». Страхова сума за шкоду заподіяну майну 160 000 грн (а.с. 42).
28.03.2025 ОСОБА_1 звернулася до AT «СГ «ТАС» з повідомлення про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 9-10).
01.05.2025 ПАТ «СГ «ТАС» повідомило позивачку про розгляд наданих нею документів стосовно ДТП, яка мале місце 27.03.2025, та зазначило, що матеріальний збиток, завданий їй як власнику автомобіля AUDI Q3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно зі Звітом про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобі № 84918 від 16.04.2025 СОД ОСОБА_4 , становить 151305,59 грн без ПДВ. Сума страхового відшкодування 151305,59 грн буде перерахована на реквізити, вказані у заяві на виплату страхового відшкодування (а.с. 12).
Відповідно до Звіту № 84918 від 16.04.2025 СОД ОСОБА_4 вартість відновлювального ремонту КТЗ без урахування зносу становить 256586,41 грн, вартість ремонту автомобіля з урахування зносу становить 151305,59 грн. Коефіцієнт фізичного зносу КТЗ складає 0,52 (а.с. 14-25).
Згідно доказу наданого позивачкою, який міститься в матеріалах справи, 05.05.2025 на її картковий рахунок зарахована сума 151255,59 грн від АТ «СГ «ТАС» (а.с. 41).
Відповідно до Висновку експерта № 90 від 16.06.2025, складеного судовим експертом автотоварознавцем, оцінювачем СПД Березовським А. А., вартість ремонту автомобіля без урахування зносу складників складає 253347,23 грн; вартість ремонту автомобіля з урахування зносу складників складає 110478,27 грн. У висновку вказано, що він підготовлений для подання до суду і що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність згідно ст. ст. 384, 385 КК України (а.с. 26-39).
Згідно Акту наданих послуг від 16.06.2025, виконавець, судовий експерт автотоварознавцець, СПД Березовський А. А. з однієї сторони, та замовник ОСОБА_1 , з іншої сторони, склали даний акт про те, що згідно звернення замовника, експертом проведено автотоварознавчого дослідження, та надані послуги по визначенню розміру матеріального збитку завданого власнику автомобіля AUDI Q3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який отримав пошкодження внаслідок ДТП, що сталася 27.03.2025. Всі послуги надані вчасно і виконані належним чином, претензій до виконавця немає. Вартість виконаних експертних послуг складає: 5000,00 грн без ПДВ (а.с. 40).
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Петруніної В. В., представника ОСОБА_2 - адвоката Фролова О. Л.,переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у повному обсязі на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 у справі № 359/2309/17 (провадження № 61-26508св18) вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.
Страховим випадком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілих осіб (ст. 5 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Частиною 1 ст. 18 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов'язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв'язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.
Стаття 26 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов'язані, зокрема, з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи.
Витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті (ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.04.2025 у справі № 712/3961/25 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Частиною 6 ст. 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідальність страховика АТ «СГ «ТАС» згідно Полісу № АТ/4578864, який був чинним на момент ДТП, підтверджується Звітом № 84918 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу AUDI Q3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі змісту якого вбачається, що вартість матеріальних збитків з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ внаслідок його аварійного пошкодження складає 151305,59 грн, що в свою чергу є недостатнім для повного відшкодування заподіяної відповідачкою шкоди, розмір якої становить 253347,23 грн (вартість відновлювального ремонту легкового автомобіля AUDI Q3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без урахування коефіцієнту фізичного зносу складників).
В обґрунтування розміру завданої шкоди, що складає 102041,64 грн, позивачкою взято Висновок експерта № 90 від 16.06.2025, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля без урахування коефіцієнту фізичного зносу становить 253347,23 грн, а з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників - 110478,27 грн.
Вказаний висновок відповідачкою належними та допустимими доказами не спростований.
Згідно з п. 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції, Фонду державного майна від 24.11.2003 № 142/5/2092, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до п. 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.
За змістом наведених положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).
Пунктом 1.6 Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог з підстав отримання позивачкою страхового відшкодування в розмірі 151255,59 грн, що майже на 40000,00 грн більше суми вартості матеріального збитку, суд першої інстанції не обґрунтував в повній мірі прийняте ним рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Отже, спір про відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами ст. 1188 ЦК України, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 441/756/18.
Відтак, потерпіла має право заявити до винної особи вимоги про відшкодування заподіяної шкоди, до яких законом віднесено витрати, які вона мусить зробити для відновлення свого порушеного права, тобто без врахування коефіцієнту фізичного зносу.
Відтак, колегія суддів вважає, що у даному випадку необхідно стягнути саме з винуватця ДТП, якою в даному випадку є відповідачка ОСОБА_2 , різницю між фактичною вартістю відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу складників і страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників.
Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Збитками є втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (ч. 2 ст. 22 ЦК України).
У разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі непроведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.
АТ «СГ «ТАС», як страховик винної особи, виконав свої зобов'язання за Полісом № АТ/4578864 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 19.11.2024, відповідно здійснивши відшкодування матеріальних збитків, розмір яких був визначений на підставі Звіту № 84918 від 16.04.2025 та складав 151305,59 грн.
У постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 , як особа, яка винна у вчиненні ДТП, зобов'язана відшкодувати різницю між вартістю відновлювального ремонту та розміром страхового відшкодування матеріальних збитків.
На думку суду апеляційної інстанції, обсяг майнової відповідальності відповідачки за майнову шкоду, заподіяну власниці автомобіля AUDI Q3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, обмежується різницею між вартістю відновлювального ремонту такого автомобіля без урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та розміром страхового відшкодування матеріальних збитків за полісом страхування цивільно-правової відповідальності відповідачки і складає 102041,64 грн (253347,23 грн - 151305,59 грн).
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, то суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Згідно ч 1 ст. 1167 Цивільного Кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода серед іншого полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 № 4 визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 216/3521/16-ц зроблено висновок, що «виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов'язання з її відшкодування. Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду від 25.05.2022 в справі № 487/6970/20).
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (рішення у справі «Stankov v. Bulgaria» від 12.07.2007).
У справі «Thoma v. Luxembourg» від 29.03.2001 Європейський суд з прав людини використав принцип, за яким сам факт визнання порушеного права є достатнім для справедливої сатисфакції.
Колегією суддів встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником автомобіля AUDI Q3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зазнав механічних пошкоджень внаслідок винних дій ОСОБА_2 , яка скоїла ДТП.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що позивачка як власник пошкодженого майна має право на відшкодування завданої їй моральної шкоди, яка виразилася у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку із пошкодженням належного їй автомобіля.
Визначаючи розмір заподіяної позивачці моральної шкоди, суд враховує те, що ДТП, внаслідок якої майно позивачки (автомобіль) було пошкоджено, сталась з вини ОСОБА_2 , після ДТП позивачка була змушена докласти додаткових зусиль для організації свого життя, у зв'язку з цим змінився звичний уклад її життя, що в свою чергу призвело до душевних переживань та тривог, які знаходяться в причинному зв'язку з подією ДТП та протиправними діями ОСОБА_2 .
Враховуючи встановлені обставини, виходячи з засад розумності, справедливості та об'єктивності, колегія суддів вважає, що розмір завданої позивачці моральної шкоди пред'явлений до стягнення є завищеним та не доведеним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню зі стягненням з ОСОБА_2 5000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Суд першої інстанції не врахував вищенаведені фактичні обставини справи та вимоги матеріального і процесуального права, повно та всебічно не дослідив наявні у справі докази, не дав їм належної правової оцінки і дійшов помилкових висновків про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Водночас, сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема якщо суд урахував відповідний висновок експерта як доказ.
16.06.2025 судовим експертом автотоварознавцем, СПД Березовським А. А. складено Висновок експерта № 90 за результатами проведення автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту та розміру матеріального збитку завданого власнику автомобіля AUDI Q3, номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого при ДТП 27.03.2025.
Вартість виконаних експертних послуг складає 5000,00 грн, що підтверджується Актом наданих послуг від 16.06.2025.
Таким чином, витрати за проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 5000,00 грн, підлягають стягненню з відповідачки на користь позивачки, оскільки вказаний висновок покладено в основу постанови суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно приписів ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог з вищенаведених підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний суд у цій справі судове рішення скасовує, тому відповідно до наведених положень ЦПК України суд змінює розподіл судових витрат.
Відповідачка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_4 (а.с. 85).
Приймаючи до уваги висновок суду про часткове задоволення позовних вимог, а також те, що відповідачка звільнена від сплати судового збору, відтак на користь позивачки підлягає компенсація за рахунок держави судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 5785,90 грн (2314,36+3471,54), що становить 95,54 % задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 січня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою 102041,64 грн, моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн та витрати за проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 5000,00 грн, а всього 112041,64 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 5785,90 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови складено 30 квітня 2026 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. М. Новіков
Т. Л. Фетісова