Провадження № 11-сс/821/192/26 Справа № 711/2905/26 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
29 квітня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 квітня 2026 року про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 42024250000000039 від 22.05.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. ч. 1, 2 ст. 204 КК України,
Прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту.
Просив накласти арешт у кримінальному провадженні № 42024250000000039 від 22.05.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 99, ч. ч. 1, 2 ст. 204 КК України, на речові докази, вилучені 19.03.2026 в період часу з 6:08 по 7:19 на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду від 12.03.2026 (справа № 711/2350/26) у ході проведення обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на праві власності належить ОСОБА_8 а саме: мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 10 Pro ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; мобільний телефон Poco X5 5G ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , які поміщено до с/п PSP 1240426; грошові кошти в сумі 77390,00 грн.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.04.2026 клопотання задоволено частково та накладено арешт на мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 10 Pro ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; мобільний телефон Poco X5 5G ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , які поміщено до с/п PSP 1240426, з метою збереження речових доказів.
Встановлено заборону користування та розпорядження вищевказаним майном до скасування арешту у встановленому КПК України порядку. В іншій частині відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, прокурор оскаржив її в апеляційному порядку та просить скасувати ухвалу слідчого судді від 06.04.2026, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора в повному обсязі.
Вказує, що ухвалою слідчого судді відмовлено в накладенні арешту на вилучені кошти в сумі 77390,00 грн, відтак вважає ухвалу в цій частині незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Зазначає, що вилучені під час обшуку грошові кошти є речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України, оскільки на даному етапі досудового розслідування є достатні підстави вважати, що їх отримано кримінально протиправним шляхом.
Сторона обвинувачення вважає, що надані представником власника майна документи про отриманні ОСОБА_8 упродовж 2015-2025 років доходи, а також письмові заперечення про те, що ОСОБА_7 не має до коштів відношення, не можуть бути належними доказами легального походження коштів.
Вказує, що в даному випадку суспільний інтерес у справі, полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а тому слід забезпечити виконання процесуальних рішень у справі та запобігти процесуальним ризикам, які можуть наступити в разі не накладення арешту на зазначені кошти.
22.04.2026 від представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та законною.
Вказує, що вилученні кошти мають виключно законне походження та не мають жодного відношення до предмета кримінального провадження, не є доказами, не набуті злочинним шляхом та не підлягають конфіскації.
Зазначає, що жодного відношення до кримінального провадження ОСОБА_8 немає, з ОСОБА_7 в шлюбі не перебуває з 2024 року та жодних відносин не підтримує, крім того, що стосується їхньої спільної дитини.
Власники майна в судове засідання не з'явилися.
У запереченні на апеляційну скаргу представник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 просив розгляд справи проводити без участі ОСОБА_8 та її представника.
27.04.2026 на адресу апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_8 про розгляд справи без її участі.
Участь учасників процесу в рамках апеляційного перегляду оскаржуваної скаржником ухвали слідчого судді в контексті вимог процесуального закону не є обов'язковою, у зв'язку із чим колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду скарги за відсутності власників майна та їх представників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_6 , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів, зокрема арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
За загальними правилами, передбаченими ч. 3 ст. 132 КПК, застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається лише у разі, якщо слідчий, дізнавач, прокурор доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3 - 1 ) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, передбачає можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою, щодо якої такий захід застосовується, кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що зазначених вимог закону слідчим суддею дотримано з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, слідчим управлінням ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024250000000039 від 22.05.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. ч. 1, 2 ст. 204 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб - мешканці Черкаської області, не маючи відповідних дозвільних документів, у порушення ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напої та тютюнових виробів» у період з початку 2024 року, на території складського приміщення розташованого у м. Тальне, налагодили та організували незаконне виготовлення підакцизних товарів алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які з метою збуту виготовляють та зберігають в складському приміщенні.
В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що до вчинення зазначених вище кримінальних правопорушень, може бути причетний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
У ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема зняття інформації з електронних комунікаційних мереж мобільного телефону, який використовує ОСОБА_7 , встановлено, що останній систематично здійснює реалізацію незаконно виготовлених підакцизних товарів, тютюнових виробів та алкогольних напоїв, у тому числі відомих торговельних марок з підробленими марками акцизного податку або без них.
У подальшому відповідно до інформації отриманої в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме візуального спостереження за ОСОБА_7 , встановлено, що останній, використовуючи транспортні засоби Volkswagen Golf Variant, д.н.з. НОМЕР_5 та Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_6 , здійснює транспортування незаконно виготовлених підакцизних товарів з метою реалізації до місць збуту розташованих на території Черкаської області. При цьому зберігання незаконно виготовлених підакцизних товарів ОСОБА_7 здійснює в гаражному приміщені № НОМЕР_7 Уманського автогаражного кооперативу «Дачний», за адресою: м. Умань, вул. Залізняка, 10 А.
Також у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж мобільного телефонну ОСОБА_7 встановлено, що до вчинення кримінальних правопорушень також можуть бути причетні: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 (являється рідним братом ОСОБА_7 ) та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 (являється колишньою дружиною ОСОБА_7 ).
У подальшому відповідно до інформації отриманої в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме візуального спостереження за ОСОБА_10 , встановлено, що останній використовуючи транспортний засіб Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_8 , здійснює транспортування незаконно виготовлених підакцизних товарів з метою реалізації до місць збуту розташованих на території Черкаської області. При цьому зберігання незаконно виготовлених підакцизних товарів ОСОБА_10 здійснює в гаражному приміщені № НОМЕР_9 Уманського автогаражного кооперативу «Дачний», за адресою: м. Умань, вул. Залізняка, 10 А.
Крім того, в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж мобільних телефонів ОСОБА_7 та ОСОБА_10 встановлено, що зазначені вище особи на постійній основі здійснюють замовлення незаконно виготовлених підакцизних товарів (тютюнових виробів та алкогольних напоїв) в наступних осіб: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого за адресою: в домоволодінні з надвірними спорудами на земельній ділянці з кадастровим номером: 3220489500:01:022:0038 розташованої в АДРЕСА_3 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_4 ; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 .
У ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема спостереження за особою ОСОБА_7 було встановлено, що останній за допомогою власного автомобіля Volkswagen Golf Variant, д.н.з. НОМЕР_5 здійснював завантаження незаконно виготовлених підакцизних товарів з домоволодіння ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 . Також було встановлено, що зазначена земельна ділянка межує з земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_5 , що на праві власності належить останньому та являється не відгородженою від іншої.
У ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: візуального спостереження за особою та зняття інформації з електронних комунікаційних мереж встановлено, що ОСОБА_7 неодноразово здійснює доставку незаконно виготовлених підакцизних товарів до місць роздрібної торгівлі, зокрема: магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_6 , продавець: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_7 .
З метою перевірки зазначеної вище інформації 11.11.2025 проведено негласну слідчу розшукову дію - контроль за вчиненням злочину, під час якої в магазині розташованому за адресою: АДРЕСА_6 у продавця ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , було придбано дві пластикові пляшки чорного кольору з під енергетичного напою «Підбуль», заповненні прозорою рідиною, що має запах спирту.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-25/16642-ФХД від 01.12.2025 прозорі безбарвні рідини, які наданні на дослідження в двох полімерних пляшках місткістю по 1,0 л, є спиртовмісними рідинами. У рідинах виявлено відхилення від показнику об'ємна частка безводного етилового спирту (міцність).
Крім того, у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: візуального спостереження за особою та зняття інформації з електронних комунікаційних мереж встановлено, що ОСОБА_10 неодноразово здійснює доставку незаконно виготовлених підакцизних товарів до місць роздрібної торгівлі, зокрема: магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_8 , продавці: ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_9 ; ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_8 .
З метою перевірки зазначеної вище інформації 17.02.2026 проведено негласну слідчу розшукову дію - контроль за вчинення злочину, під час якої в магазині за адресою: АДРЕСА_8 в продавця ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , було придбано тютюнові вироби відомих торгівельних марок не маркіровані марками акцизного податку та алкогольні напої з написом «Пшинична Олександрія Горілка» місткістю по 0,5 л, з маркою акцизного податку за значно нижчими цінами.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/124-26/2306-ДД від 09.03.2026 наданні на дослідження марки акцизного податку розміщенні на скляних пляшках з написом «Пшинична Олександрія Горілка» об'ємом по 0,5 л, не відповідають маркам акцизного податку, які знаходяться в офіційному обігу.
Ураховуючи наведене під час розслідування ініційовано та проведено ряд обшуків, зокрема:
19.03.2026 в період часу з 6:08 по 7:19 на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду від 12.03.2026 (справа № 711/2350/26) проведено обшук квартири за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на праві власності належить ОСОБА_8 в ході якого було виявлено та вилучено: мобільні телефони Xiaomi Redmi Note 10 Pro ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 та Poco X5 5G ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , які поміщено до с/п PSP 1240426; грошові кошти в сумі 77390,00 грн.
Постановою слідчого від 20.03.2026 зазначені вище предмети визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні у зв'язку із тим, що на мобільних телефонах міститься інформація, відомості, фото та документи в електронному вигляді, у тому числі листування з особами, причетними до вчинення злочинів, а також відомості та інформація про обставини вчинення злочину, а щодо грошових коштів є підстави вважати, що вони отриманні від реалізації незаконно виготовлених підакцизних товарів.
Норми ст. 98 КПК України передбачають, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Разом з тим, відповідно до вимог п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з клопотання прокурора, ним ставиться питання про накладення арешту, зокрема, на гроші кошти в сумі 77390,00 грн, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
Разом з тим, на переконання колегії суддів, жодних (переконливих) доказів того, що вилучені кошти є речовим доказом, тобто носієм відомостей та інформації, яка об'єктивно стосується обставин кримінального правопорушення чи були отримані внаслідок протиправних дій, в матеріалах провадження не містяться.
Колегія суддів зауважує, що матеріали клопотання не містять процесуальних документів, які б свідчили про причетність ОСОБА_8 до вчинення даного кримінального правопорушення.
Доводи прокурора щодо походження вказаних грошових коштів будуються лише на припущеннях, що є неприпустимим.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що відповідно до ст. 132 КПК України, прокурором не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які орган досудового розслідування вказує у клопотанні про арешт майна на грошові кошти, а слідчий суддя, відмовляючи в задоволенні клопотання в накладенні арешту в частині грошових коштів, належним чином перевірив їх з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.
Доводи, що викладені в апеляційній скарзі висновків слідчого судді не спростовують і не дають підстав вважати, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно, слідчим суддею були порушені вимоги закону, які б давали підстави для скасування судового рішення.
При апеляційному розгляді не встановлено істотних порушень норм КПК України, які є підставою для скасування ухвали слідчого судді, і не вбачаються такі підстави і зі змісту апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає визначених кримінальним процесуальним законом підстав для накладення арешту на грошові кошти в сумі 77390,00 грн, які були вилучені в ході проведення обшуку квартири на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.03.2026 і вважає за необхідне ухвалу слідчого судді від 06.04.2026 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.
Керуючись ст. ст. 171, 172,173, 376, 404, 405,407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 квітня 2026 року- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4