Провадження № 11-сс/821/188/26 Справа № 712/4565/26 Категорія: ст. 182 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
28 квітня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
суддя-доповідач ОСОБА_2
судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5
за участі:
прокурора ОСОБА_6
підозрюваної ОСОБА_7
захисника адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси 06.04.2026, якою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Геронимівка Черкаського району Черкаської області, яка зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, з вищою освітою, працює лікарем-терапевтом відділення невідкладної терапії КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги», заміжня, має на утриманні дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, яка підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України у кримінальному провадженні №22025250000000226 від 27.10.2025,
застосовано запобіжний захід у вигляді застави із покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України,
зазначеною ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області підполковника юстиції ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 , та застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240, 00 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Термін дії покладених на підозрювану обов'язків - в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.05.2026 включно.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя виходив з наявності обґрунтованої підозри, ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, даних про особу підозрюваної, однак на думку слідчого судді слідчим та прокурором не доведено, що застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти встановленим ризикам.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, вважаючи її необґрунтованою через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, якою просила скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову про застосування до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.05.2026, з можливістю внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 грн.
Мотивуючи апеляційну скаргу з посиланням на наявність обґрунтованості повідомленої підозри та наявність і доведеність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які встановлені слідчим суддею, прокурор наголошує на тому, що у відповідності до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, у тому числі, передбаченого ст. 114-1 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 цієї статті, тобто тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді, позицію прокурора, яка просила задовольнити апеляційну скаргу, думку підозрюваної, її захисника, які просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги, вивчивши матеріали клопотання та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає наступне.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя для прийняття законного й обґрунтованого рішення відповідно до ст. 178 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Крім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України (ч. 4 ст. 183 КПК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Відповідно з ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Пунктами 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, констатовано обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчим відділом Управління СБУ в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025250000000226 від 27.10.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
26.03.2026 о 21 год 23 хв ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №22025250000000226 від 27.10.2025 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України.
Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчинені вказаних злочинів, є зібрані у ході досудового розслідування документи, а також відомості, що містяться у протоколах слідчих (розшукових) дій, проведених в ході досудового розслідування та досліджених у судовому засіданні, зокрема у: протоколі від 03.11.2025 допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколі від 19.01.2026 допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколі від 21.01.2026 допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколі від 28.01.2026 допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколі від 19.02.2026 допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколі за результатами НСРД від 16.02.2026 № 5/1/863т (розсекречено); протоколі обшуку за місцем роботи підозрюваної - в приміщеннях КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги ЧМР» за адресою: м. Черкаси, вул. Самійла Кішки, 210.
За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя зазначив про наявність обґрунтованості повідомленої підозри, ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, та врахував дані про особу підозрюваної. Отже вимоги ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також існування ризиків, як підстави для застосування запобіжного заходу, слідчим суддею виконано належним чином.
Однак, на думку слідчого судді слідчим та прокурором не доведено, що застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти встановленим ризикам.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів не погоджується з наступних підстав.
Розглядаючи дане клопотання, слід також врахувати позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом при обранні запобіжного заходу і відповідно до п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості.
Також ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991).
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Так, 26.03.2026 ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №22025250000000226 від 27.10.2025 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 114-1 КК України, перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Відповідно до ч. 3 ст. 358 КК України, дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Отже, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, у розумінні ч. 5 ст. 12 КК України, згідно з приписами якої тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
На переконання колегії суддів обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри з урахуванням приписів національного законодавства та практики ЄСПЛ без вирішення питань, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, без оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, з урахуванням матеріалів, наданих до клопотання стороною обвинувачення, існує вірогідність причетності останньої до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень, яка є достатньою для застосування щодо ОСОБА_7 обмежувальних заходів.
Крім того, апеляційний суд вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України з урахуванням обставин конкретного кримінального провадження, тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання вини.
Проте слідчим суддею не враховано положення частини 6 статті 176 КПК України, приписами якої однозначно визначено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, у тому числі, ст. 114-1 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою. Тобто, тримання під вартою є безальтернативним запобіжним заходом у разі наявності та доведеності ризиків визначених ст. 177 КПК України у разі повідомлення особі про підозру у вчинені злочину за ст. 114-1 КК України.
Апеляційний суд також враховує дані про особу підозрюваної, яка раніше не судима, має міцні соціальні зв'язки, має неповнолітню дитину, чоловік підозрюваної являється особою з інвалідністю ІІ групи, проживає разом батьками похилого віку, за місцем роботи характеризується позитивно, має нагороди та відзнаки за місцем роботи.
Важливим є також наявний суспільний інтерес у даному кримінальному провадженні, який спрямований на захист важливих суспільних інтересів, особливо в умовах воєнного стану, адже посягає на обороноздатність, конституційний лад та безпеку держави, перешкоджаючи функціонуванню ЗСУ та інших військових формувань, через перешкоджання мобілізаційним заходам.
Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за ч. 1 ст. 114-1 КК України, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 5 ч. 1 ст. 177 КПК України апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді чи ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Постановляючи ухвалу за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, апеляційний суд вирішує питання щодо запобіжного заходу в порядку, передбаченому главою 18 розділу II цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, ухвала слідчого судді має бути скасована із постановленням нової ухвали про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі 80 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 грн.
Керуючись ст. ст. 182, 183, 193, 194, 199, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.04.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави - скасувати.
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області підполковника юстиції ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 , - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 29 діб в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.05.2026 включно.
Визначити підозрюваній ОСОБА_7 заставу 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240,00 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач - Черкаський апеляційний суд (рахунок отримувача: UA448201720355209002000091640; банк отримувача: ДКСУ у м. Київ; МФО 820172; код ЄДРПО 42255820 ), та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження.
У разі внесення застави, відповідно до вимог за ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрювану ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- не відлучатися без дозволу слідчого із м. Черкаси та населеного пункту, в якому вона проживає: с. Геронимівка Черкаського району Черкаської області;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та зміну контактного номеру телефону;
- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- заборонити спілкування із підозрюваними ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , а також наступними особами: ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_14 .
Роз'яснити підозрюваній, що з моменту внесення застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Роз'яснити заставодавцю, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов'язок забезпечити належну поведінку підозрюваної та її явку за викликом.
Роз'яснити підозрюваній та заставодавцю, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Повернути сплачену на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.04.2026 заставу в сумі 266 240,00 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень заставодавцям ОСОБА_29 та ОСОБА_7 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді