Номер провадження 11-сс/821/197/26 Справа № 695/1210/26Головуючий в суді 1 інстанції ОСОБА_1
Категорія: ст. 303 КПК України Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
28 квітня 2026 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі:
секретаря - ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06 квітня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на невнесення відомостей про злочин до ЄРДР,
ОСОБА_6 звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою від 25.02.2026 року.
Скаргу мотивувала тим, що 25.02.2026 року звернулась до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області із заявою про вчинення дій групою осіб, спрямованих на заволодіння спадковим майном після смерті ОСОБА_7 , в яких вбачає ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190, ст. 358 КК України.
Вказана заява отримана Золотоніським РВП ГУНП 25.02.2026 року. Однак, працівники поліції не внесли відповідних відомостей до ЄРДР та надали скаржниці відповідь за вих. № 45003-2026 від 16.03.2026 року
Вважаючи таку бездіяльність працівників Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області протиправною, скаржник звернулася з скаргою до слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні скарги.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що заява ОСОБА_6 від 25.02.2026 не містить об'єктивних даних, які б свідчили про вчинення будь-якого кримінального правопорушення, а тому відсутні підстави для задоволення скарги на бездіяльність органів поліції щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Також слідчий суддя зробила висновок, що вказані скаржницею порушення або її незгода щодо спадкових прав іншої особи, можуть бути усунені в порядку цивільного судочинства.
Не погодившись із ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою задовольнити скаргу, визнавши бездіяльність уповноважених осіб Золотоніського РВП ГУН в Черкаській області протиправною, зобов'язати уповноважених осіб органу досудового розслідування невідкладно, але не пізніше 24 годин після отримання ухвали суду, внести відповідні відомості до ЄРДР за заявою від 25.02.2026 та видати витяг.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що слідчий суддя не надав оцінки конкретним фактам, що викладені в заяві про вчинення кримінального правопорушення, зокрема: суперечність щодо дат складання та реєстрації заповітів, різні відомості щодо нотаріусів, у яких складався заповіт, відсутність у матеріалах перевірки повної інформаційної довідки зі Спадкового реєстру щодо наявності, відсутності кількох заповітів та черговості їх посвідчення, відсутність підтвердження факту прийняття спадщини конкретною особою, суперечливі пояснення ОСОБА_8 щодо стану здоров'я спадкодавця, обставини, які можуть свідчити про введення спадкодавця в оману.
Вважає помилковим висновок слідчого судді, що вирішення питань, порушених у заяві має цивільно-правовий характер, оскільки в заяві викладено обставини введення в оману спадкодавця, можливого маніпулювання її волевиявленням, використання суперечливих або недостовірних документів, наявність ознак шахрайських дій.
Крім того, наголошує, що суд проігнорував обставини, які можуть свідчити про наявність мотивів для протиправних дій.
Таким чином, на думку апелянта, слідчий суддя неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, безпідставно оцінив заяву по суті замість перевірки факту невнесення відомостей до ЄРДР, проігнорував суттєві обставини, дійшов передчасного висновку про відсутність ознак кримінального правопорушення, не дослідив усі наведені у заяві обставини та вийшов за межі своїх повноважень.
Прокурор на розгляд справи не з'явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення судового засідання не подавав.
ОСОБА_6 на судове засідання не з'явилась, одночасно з апеляційною скаргою подала клопотання, в якому просила проводити апеляційний розгляд без її участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
За наведених обставин, неявка прокурора та апелянта не перешкоджають проведенню апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та ухвалу слідчого судді в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на таке.
Згідно з положенням п.1 ч.3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06 квітня 2026 року постановлена з дотриманням вказаних вимог закону.
Як передбачено п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора - бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Приписами ч.2 ст.214 КПК України зазначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
У відповідності до ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Внесення відомостей до ЄРДР урегульовано «Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 298.
Згідно з п.1 глави 1 розділу 2 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, закон передбачає необхідність попереднього вивчення слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
При цьому зміст ч.1 ст.214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Так, з матеріалів справи вбачається та встановлено слідчим суддею, що 25.02.2026 ОСОБА_6 звернулась до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області із заявою про можливе вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з обставинами спадкування після смерті ОСОБА_7 , з якою за життя скаржниця підтримувала дружні відносини, допомагала по господарству, та ОСОБА_7 повідомляла про намір скласти заповіт на користь скаржниці, який планувала оформити у нотаріуса ОСОБА_9 . Крім того, в заяві ОСОБА_6 вказувала, що незадовго до смерті ОСОБА_7 повідомила про погіршення стану здоров'я та підтвердила факт складання заповіту у нотаріуса ОСОБА_9 . Натомість, після смерті ОСОБА_7 14.06.2025, скаржниця звернулась до нотаріуса, яка повідомила, що заповіт зареєстровано у Спадковому реєстрі 25.04.2025, спадкова справа відкрита у нотаріуса ОСОБА_10 та заповіт складено 23 квітня 2025 року на користь ОСОБА_8 . У вказаних обставинах скаржниця вбачає сукупність даних, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення групою осіб щодо заволодіння спадковим майном ОСОБА_11 , зокрема шляхом підробки документів (заповіту) та вчинення шахрайських дій.
Вказану заяву ОСОБА_6 було зареєстровано в Єдиному обліку заяв і повідомлень за № 4853 від 25.02.2026.
Перевіркою обставин, викладених у заяві ОСОБА_6 , працівниками Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області встановлено відсутність об'єктивних даних для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, в зв'язку з чим заяву ОСОБА_6 розглянуто в порядку Закону України «Про звернення громадян», проведено перевірку фактів викладених у заяві, шляхом витребування інформації у приватного нотаріуса ОСОБА_10 та листом за №45003-2026 від 16.03.2026 заявниці надано відповідь.
В зв'язку з відсутністю фактичних даних, що свідчать про вчинення будь-якого кримінального правопорушення, уповноваженим працівником Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області було складено довідку від 17.03.2026.
Слідчий суддя, розглядаючи скаргу ОСОБА_6 перевірив та надав оцінку матеріалам заяви, які надійшли на запит суду із Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, та дійшов висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що факти викладені заявницею не містять об'єктивних даних про вчинення будь-якого злочину, натомість викладені обставини, пов'язані фактично з наявністю спору про спадщину та незгодою заявниці із заповітом, що вирішується в порядку цивільного судочинства.
Доводи апелянта про допущену неповноту судового розгляду колегія суддів оцінює критично, оскільки, розглядаючи скаргу на бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий суддя лише вивчає зміст заяви на наявність фактичних даних, які дійсно свідчать про вчинення кримінального правопорушення та не зобов'язаний надавати оцінку всім фактам, які мають бути предметом перевірки органу досудового розслідування в процесі кримінального провадження, у випадку внесення відомостей до ЄРДР.
Не передбачено також під час розгляду скарги на бездіяльність уповноважених осіб щодо невнесення відомостей про злочин до ЄРДР з'ясування мети та мотиву можливого злочину, в зв'язку з чим протилежні доводи апелянта є безпідставними.
Не заслуговують на увагу твердження скаржниці, що слідчий суддя не звернув уваги на такі об'єктивні дані, що вказують, на її переконання, на вчинення кримінальних правопорушень, а саме: суперечність щодо дат складання та реєстрації заповітів, різні відомості щодо нотаріусів, у яких складався заповіт, відсутність у матеріалах перевірки повної інформаційної довідки зі Спадкового реєстру щодо наявності, відсутності кількох заповітів та черговості їх посвідчення, відсутність підтвердження факту прийняття спадщини конкретною особою, суперечливі пояснення ОСОБА_8 щодо стану здоров'я спадкодавця, обставини, які можуть свідчити про введення спадкодавця в оману, оскільки вказані обставини фактично є свідченням про незгоду скаржниці із заповітом та намаганням довести її право на спадкування, але будь-яких об'єктивних даних, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення вказані обставини не містять.
Перевіряючи ухвалу слідчого судді в межах доводів апеляційної скарги та вивчивши доводи скарги ОСОБА_6 на бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР, колегія суддів доходить висновку, що слідчий суддя постановив законну та обґрунтовану ухвалу про відмову у задоволенні скарги, оскільки скаржником не наведено об'єктивних даних про вчинення будь-якого кримінального правопорушення, а отже, відсутня протиправна бездіяльність працівників Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, висновки викладені в ухвалі відповідають фактичним обставинам справи, а тому підстав для скасування ухвали за доводами апеляційної скарги, колегією суддів не встановлено.
Керуючись статтями 303, 304, 395, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06 квітня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на невнесення відомостей про злочин до ЄРДР - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді