Номер провадження 22-з/821/46/26
Справа № 711/7066/25 Категорія: 305010300
28 квітня 2026 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Сіренка Ю.В., Новікова О.М., Фетісової Т.Л.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - держава Україна в особі Кагарлицького районного суду Київської області;
особа, яка подала апеляційну скаргу - представник ОСОБА_1 - адвокат Коханій Олексій Володимирович,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Коханія Олексія Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Коханія Олексія Володимировича на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 січня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Кагарлицького районного суду Київської області, треті особи: ОСОБА_2 , Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди,
У серпні 2025 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Коханія О.В., звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Кагарлицького районного суду Київської області, треті особи: Закаблук О.В., Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди.
Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 січня 2026 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн 00 коп., а також витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 300 грн 00 коп., а всього - 5300 грн 00 коп.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 січня 2026 року в частині розміру стягнутої моральної шкоди, представник ОСОБА_1 - адвокат Коханій О.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив вказане рішення в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
14 квітня 2026 року постановою Черкаського апеляційного суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коханія Олексія Володимировича задоволено частково.
Заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 січня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Кагарлицького районного суду Київської області, треті особи: ОСОБА_2 , Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди, в оскаржуваній частині змінено та збільшено розмір відшкодування моральної шкоди, стягнутої з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , з 5 000,00 грн до 20 000,00 грн.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в суді першої інстанції, у розмірі 5 000,00 грн.
16 квітня 2026 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Коханія Олексія Володимировича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, обґрунтована тим, що позивачем під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції понесено судові витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 20000,00 грн, які підлягають стягненню з Державного бюджету України.
Перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI), адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).
Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Вказаний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 в справі № 922/1964/21.
Із матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що представництво інтересів ОСОБА_1 в Черкаському апеляційному суді здійснював адвокат Коханій Олексій Володимирович, що підтверджується договором про надання правничої допомоги від 28.07.2025 № 30/2025, додатковою угодою № 2 від 29.01.2026 до договору про надання правничої допомоги від 28.07.2025 № 30/2025, свідоцтвом про право заняття адвокатською діяльністю від 15.03.2019, ордером серії СА № 1130474 від 31.07.2025, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги від 28.07.2025.
В апеляційній скарзі на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 січня 2026 року адвокат Коханій О.В. зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які сторона позивача очікує понести у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, складає 20000,00 грн.
У судовому засіданні 14.04.2026 з розгляду апеляційної скарги на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.01.2026, адвокатом Коханієм О.В. до закінчення судових дебатів зроблено заяву про те, що докази щодо оплати позивачем послуг з правничої допомоги будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, на виконання вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Згідно з п. 3.1 додаткової угоди № 2 від 29.01.2026 до договору про надання правничої допомоги від 28.07.2025 № 30/2025, укладеного між ОСОБА_1 (клієнтом) та адвокатом Коханієм О.В., за представництво інтересів клієнта та надання клієнту правничої допомоги в Черкаському апеляційному суді в справі № 711/7066/25, за взаємною згодою сторін визначений фіксований розмір гонорару в сумі 20 000,00 грн.
Відповідно до п. 4 додаткової угоди, гонорар, що підлягає сплаті клієнтом у загальній сумі 20000,00 грн, є сталим та не залежить від прийнятого судом рішення в справі, від зменшення за судовим рішенням розміру витрат, що підлягають відшкодуванню, тривалості та кількості судових засідань, об'єму часу, витраченого Адвокатським бюро на представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції.
Згідно з актом надання послуг № 15 від 14.04.2026, підписаним виконавцем - Адвокатським бюро «Олексія Коханія» в особі Коханія О.В. та замовником ОСОБА_1 , вартість наданих послуг за договором правничої допомоги № 30/2025 від 28.07.2025 з додатковою угодою № 2 від 29.01.2026, становить 20 000,00 грн.
Відповідно до прибуткового касового ордеру № 30/2025 від 27.02.2026 ОСОБА_1 здійснив оплату гонорару за представництво в апеляції на рахунок АБ «Олексія Коханія» в сумі 20000,00 грн на підставі договору правничої допомоги № 30/2025 від 28.07.2025 з додатковою угодою № 2 від 29.01.2026.
Колегія суддів враховує, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару (як у даному випадку) сторона може доводити неспівмірність витрат, у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справ №922/1964/21).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
24.04.2026 до Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» від третьої особи Державної казначейської служби України надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких зазначено, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Казначейство вважає, що зазначена справа не є складною, наявна стала релевантна практика Верховного Суду з вирішення подібних спорів, правова позиція заявника сформована при розгляді справи судом першої інстанції і тому була відсутня потреба у додатковому збиранні доказів та правовому аналізі обставин справи на стадії апеляційного перегляду справи. Відтак, Казначейство вважає, що судові витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції розподілу не підлягають.
На підставі викладеного, колегія суддів, беручи до уваги підтвердження належними доказами доводів сторони позивача про понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанцій, та наявність заперечення Державної казначейської служби України, поданого в порядку ч. 6 ст. 137 ЦПК України, про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, вважає, що заяву адвоката Коханія О.В. про ухвалення додаткового рішення слід задовольнити частково та стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 4000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд,
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Коханія Олексія Володимировича про ухвалення додаткового рішення, задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 4 000,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Судді Ю.В. Сіренко
Т.Л. Фетісова
О.М. Новіков