30 квітня 2026 року
м. Харків
справа № 645/2735/24
провадження № 22-ц/818/766/26
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,
за участю секретаря - Муренченко С.А.,
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачка - ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_4 , на рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 25 липня 2025 року в складі судді Новіченко Н.В.
У травні 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спадковому майні та стягнення компенсації частки вартості спадкового майна, який уточнили.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 та після його смерті відкрилась спадщина на рухоме майно, а саме: транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ GLC 220D, загальний легковий хетчбек, 2021 року випуску, колір: чорний, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований ТСЦ 6350 25.05.2021 року, дата першої реєстрації 25.05.2021 року, свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 .
Спадкоємцями ОСОБА_5 є дружина ОСОБА_3 на 1/3 частку; донька ОСОБА_1 на 1/3 частку; донька ОСОБА_2 на 1/3 частку.
Зазначили, що спадщина, на яку в указаних частинах видано Свідоцтво про право на спадщину від 22 січня 2024 року, складається з 1/2 частки транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ GLC 220D, загальний легковий хетчбек, 2021 року випуску, колір: чорний, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований ТСЦ 6350 25.05.2021 року, дата першої реєстрації 25.05.2021 року, свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 .
Відповідно до Звіту про оцінку майна транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ GLC 220D, загальний легковий хетчбек, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складеного 02.03.2023 ринкова вартість об'єкту оцінки складає 2 010 702,00 грн.
03.02.2024 ними на адресу відповідача було направлено листи -попередження, якими пропонувалось виплатити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належні на праві спадщини частини у вигляді грошової компенсації.
13.03.2024 року ними отримана відповідь відповідача, датована 26.02.2024, якою повідомляється про наявне спадкове майно та про те, що відповідач пропонує їм надати нотаріусу всі необхідні документи вступу в спадкування після померлого ОСОБА_5 з подальшим укладанням договору поділу спадкового майна.
Вказали, що вони отримали Свідоцтва про право на спадщину від 22 січня 2024 року кожній на 1/6 частку, видані приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Галіщевою О.А., та з метою виключення можливості реалізації зазначеного транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ GLC 220D, вимагають поділити успадковане майно шляхом виплати їм грошової компенсації.
Відповідно до інформації, наданої 01.10.2024 року Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС), згідно інформації Єдиного державного реєстру МВС, 25.05.2021 року транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ GLC 220D, номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_5 за операцією первинної реєстрації нового ТЗ, придбаного в торговельній організації, який ввезено з-за кордону. Вартість придбання - 2033680 грн з ПДВ.
Посилалися на те, що добровільної згоди щодо поділу майна досягти з відповідачем виявилось неможливим.
Просили припинити право власності на 1/6 частину належну ОСОБА_1 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 22 січня 2024 року, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Галіщевою О.А., зареєстрованого в реєстрі за № 75 та в Спадковому реєстрі за № 69946064, на автомобіль марки та моделі MERCEDES-BENZ GLC 220D, 2021 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_1 , з дня отримання грошової компенсації її вартості;
припинити право власності на 1/6 частину належну ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 22 січня 2024 року, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Галіщевою О.А., зареєстрованого в реєстрі за № 75 та в Спадковому реєстрі за № 69946064, на автомобіль марки та моделі MERCEDES-BENZ GLC 220D, 2021 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_1 , з дня отримання грошової компенсації її вартості;
в рахунок грошової компенсації вартості майна, що підлягає поділу, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 338 946,66 грн;
в рахунок грошової компенсації вартості майна, що підлягає поділу стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму у розмірі 338 946,66 грн;
стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати.
Рішенням Салтівського районного суду м. Харкова від 25 липня 2025 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через свого представника подали апеляційну скаргу, в якій просили рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовну заяву.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом зроблено висновок, що вартість придбання спірного автомобіля у травні 2021 році у розмірі 2 033 680,00 грн не може бути «дійсною вартістю автомобіля станом на момент судового розгляду» у 2024-2025 роках. Однак, вказаний висновок суду є спірним і не підтверджений жодним доказом, що міститься в матеріалах справи, щодо відмінної вартості спірного автомобіля, аніж зазначено у довідці Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) від 01.10.2024 р. Крім того, такий висновок суду спростовується Звітом про оцінку майна, складеним 01.09.2025 року оцінювачем ФО-П ОСОБА_6 , відповідно до якого вартість спірного автомобіля складає саме суму у розмірі 2 033 680, 00 грн, яка зазначена у довідці Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) від 01.10.2024 р. Відповідач, у розпорядженні якого знаходиться спірний автомобіль, який постійно експлуатується зі слів представника відповідача, в свою чергу не спростував визначеної у довідці Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) від 01.10.2024 р. вартості спірного автомобіля у сумі 2 033 680, 00 грн належними та допустимими доказами, що є його обов'язком в розумінні положень ст.83 ЦПК України. Позивачки по справі не можуть експлуатувати спірний автомобіль, бо він знаходиться в розпорядженні відповідача, що не заперечувалось представником відповідача в процесі розгляду справи в суді першої інстанції. Однак, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не встановлені такі факти, як: чи користуються спільним майном, окрім відповідача, інші співвласники - позивачі по справі; чи сплачується відповідачем, який володіє та користується спірним майном, матеріальна компенсація позивачам за таке володіння та користування. Оскільки між сторонами існує спір щодо розпоряджання частками автомобіля, належними позивачам, виділ у натурі цих часток автомобіля, що перебуває у спільній власності сторін, тобто реальний виділ по 1/6 частини кожному позивачу неможливий, а відтак вимоги позивачів за частиною 2 статті 364 ЦК України щодо стягнення з іншого співвласника (відповідача) на їх користь грошової компенсації є цілком обґрунтованими та відповідає засадам справедливості та розумності. Доказів на спростування вартості спірного автомобіля стороною відповідача не було надано.
10.10.2025 до суду апеляційної інстанції від представника ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вважала рішення суду законним, а апеляційну скаргу необґрунтованою.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно задовольнити частково, рішення суду - скасувати.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 (а.с.9 том 1).
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частки транспортного засобу «MERCEDES-BENZ GLC 220D», загальний легковий хетчбек, 2021 року випуску, колір: чорний, ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований ТСЦ 6350 25.05.2021 року, дата першої реєстрації 25.02.2021 року, свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 .
Спадкоємцями ОСОБА_5 є його дочки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_3 .
Свідоцтво про право на спадщину вищевказаного майна видано ОСОБА_2 на 1/6 частку, ОСОБА_1 на 1/6 частку, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом, які видано 22.01.2024 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Галіщевою О.А. (а.с.10,12 том 1).
Відповідно до Звіту про оцінку майна «MERCEDES-BENZ GLC 220D», загальний легковий хетчбек, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складеного 02.03.2023 року ТОВ «ВАШ ЕКСПЕРТ», вартість транспортного засобу складає 2 010 702, 00 грн (а.с.1417 том 1).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на адресу ОСОБА_3 були направлені листи-попередження з пропозицією виплатити ОСОБА_2 належну їй на праві спадщини частину у вигляді грошової компенсації, яка складає 335 117, 00 грн 1/6 вартості майна отриманого у спадщину та ОСОБА_1 належну їй на праві спадщини частину у вигляді грошової компенсації, яка складає 335 117, 00 грн 1/6 вартості майна отриманого у спадщину (а.с.18-21 том 1).
ОСОБА_3 на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направила відповідь на листи-попередження, відповідно до змісту якого пропонує позивачам надати приватному нотаріусу всі необхідні документи для вступу у спадкування після померлого ОСОБА_5 та скласти між спадкоємцями договір поділу спадкового майна, який буде відповідати інтересам та не порушувати права всіх спадкоємців. Разом з цим, посилання позивачами на звіт про оцінку майна є неактуальним, оскільки з моменту складання звіту пройшло більше року (а.с.22 том 1).
З інформаційної довідки від 02.10.2024 Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) вбачається, що згідно інформації Єдиного державного реєстру МВС, 25.05.2021 року транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ GLC 220D, номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_1 був зареєстрований за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за операцією первинної реєстрації нового ТЗ, придбаного у торговельній організації, який ввезено з-за кордону. Вартість придбання - 2 033 680, 00 грн з ПДВ (а.с.115,218 том 1).
Разом з апеляційною скаргою позивачі надали звіт за визначенням вартості КТЗ загальний легковий хетчбек MERCEDES-BENZ GLC 220D, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власник ОСОБА_5 , складений 01.09.2025 ФОП ОСОБА_6 , відповідно до якого ринкова вартість автомобіля на дату оцінки складає 2 033 680,00 грн без ПДВ.
Також до суду апеляційної інстанції ОСОБА_3 надала звіт про оцінку майна MERCEDES-BENZ GLC 220D загальний легковий хетчбек 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власник ОСОБА_5 , складений 28.04.2026 ТОВ «Консалтинг-Експерт І», відповідно до якого вартість транспортного засобу становить 1 810 000,00 грн.
У частині першій статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК Україна).
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (частина перша статті 1267 ЦК України).
Відповідно до статті 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.
У частині першій статті 1226 ЦК України зазначено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
За змістом частин першої та сьомої статті 41 Конституції України, частин першої та п'ятої статті 319 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і таке використання не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном, визначено у статті 317 ЦК України.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до частин першої - третьої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Відповідно до частин першої - третьої статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (частина друга статті 183 ЦК України).
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість зробити висновок про те, що право на компенсацію частки у спільному сумісному майні виникає лише в тому випадку, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 зауважувала, що не є примусовим набуттям права приватної власності стягнення з одного співвласника такого майна компенсації на користь іншого співвласника, який відмовляється від своєї частки у праві спільної сумісної власності на неподільну річ, щоб врегулювати конфлікт щодо користування та розпорядження нею. Більше того, суд не позбавляє відповідача його частки у праві на це спільне майно, а через рішення про стягнення з останнього відповідної компенсації збалансовує інтереси двох співвласників, які не дійшли згоди щодо долі неподільної речі. Згода відповідача на виплату грошової компенсації позивачеві, право власності якого на частку у праві спільної сумісної власності припиняється, не є обов'язковою.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Матеріали справи свідчать про те, що після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частки транспортного засобу «MERCEDES-BENZ GLC 220D», загальний легковий хетчбек, 2021 року випуску, колір: чорний, ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований ТСЦ 6350 25.05.2021 року, дата першої реєстрації 25.02.2021 року, свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 .
Спадкоємцями ОСОБА_5 є його дочки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_3
22.01.2024 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Рамазановій А.В. та ОСОБА_1 видано свідоцтва про право на спадщину вищевказаного майна на 1/6 частку кожній.
Метою позивачів є поділ спільного майна. Таким майном є неподільна річ, автомобіль «MERCEDES-BENZ GLC 220D», загальний легковий хетчбек, 2021 року випуску, колір: чорний, ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_3 .
У випадку неможливості встановлення дійсної (ринкової) вартості майна (транспортного засобу), визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15 (провадження № 61-9018сво18).
Також колегія суддів зазначає щодо вартості майна, що підлягає поділу, то його вартість необхідно визначати з дійсної його вартості на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції іншому співвласнику у зв'язку з припиненням його права на спільне майно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19, провадження № 14-40цс21).
Звертаючись до суду зі зміненою позовною заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 посилалися на те, що відповідно до довідки від 02.10.2024 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) вартість автомобіля MERCEDES-BENZ GLC 220D, номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_1 становить 2 033 680, 00 грн з ПДВ.
Між тим, до суду апеляційної інстанції ОСОБА_3 надала звіт про оцінку майна MERCEDES-BENZ GLC 220D загальний легковий хетчбек 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власник ОСОБА_5 , складений 28.04.2026 ТОВ «Консалтинг-Експерт І», відповідно до якого вартість транспортного засобу становить 1 810 000,00 грн.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не заперечували проти вказаного звіту та погоджувалась із визначеною у ньому вартістю автомобіля.
Виходячи з наведеного, а також того, що під час складання звіту від 28.04.2026 спірний автомобіль був оглянутий суб'єктом оціночної діяльності, колегія суддів приймає даний звіт, як за основу для визначення розміру компенсації позивачам.
Таким чином, розмір компенсації вартості часток ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у майні становить по 301 666,67 грн кожній, що відповідає їхнім часткам.
Встановивши, що сторони є співвласниками у неподільному майні, яке фактично перебуває у користуванні ОСОБА_3 , колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для припинення права власності належних частин позивачів та стягнення з ОСОБА_3 на користь позивачів грошової компенсації вартості їхньої частки у такому майні в розмірі по 301 666,67 грн кожній, виходячи з вартості майна, зазначеному звіті про оцінку майна від 28.04.2026.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи та наявні у справі докази, не надав їм належну оцінку, не з'ясував належним чином фактичні обставини справи щодо заявлених вимог і того, яка саме правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.
За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню із задоволенням позовних вимог, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).
Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки позовну заяву та апеляційну скаргу задоволено частково, тому судовий збір за подачу позову 6033,24 грн та судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 9049,88 грн, а всього 15083,12 грн підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 7541,56 грн кожній.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.376, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_4 , - задовольнити частково.
Рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 25 липня 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.
Припинити право власності на 1/6 частину належну ОСОБА_1 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 22 січня 2024 року, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Галіщевою О.А., зареєстрованого в реєстрі за № 75 та в Спадковому реєстрі за № 69946064, на автомобіль марки та моделі MERCEDES-BENZ GLC 220D, 2021 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_1 , з дня отримання грошової компенсації її вартості.
Припинити право власності на 1/6 частину належну ОСОБА_2 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 22 січня 2024 року, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Галіщевою О.А., зареєстрованого в реєстрі за № 75 та в Спадковому реєстрі за № 69946064, на автомобіль марки та моделі MERCEDES-BENZ GLC 220D, 2021 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_1 , з дня отримання грошової компенсації її вартості.
В рахунок грошової компенсації вартості майна, що підлягає поділу, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 301 666,67 грн.
В рахунок грошової компенсації вартості майна, що підлягає поділу стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму у розмірі 301 666,67 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 7541,56 грн за подачу позову та апеляційної скарги.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 7541,56 грн за подачу позову та апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді О.Ю. Тичкова
В.Б. Яцина