29 квітня 2026 року
м. Харків
справа № 645/2735/24
провадження № 22-ц/818/766/26
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,
за участю секретаря - Муренченко С.А.,
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачка - ОСОБА_3 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_4 , на рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 25 липня 2025 року в складі судді Новіченко Н.В.
У травні 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спадковому майні та стягнення компенсації частки вартості спадкового майна, який уточнили.
Рішенням Салтівського районного суду м. Харкова від 25 липня 2025 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через свого представника подали апеляційну скаргу, в якій просили рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовну заяву.
Ухвалами Харківського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до розгляду.
28.04.2026 за допомогою системи «Електронний суд» ОСОБА_3 через свого представника подала клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивовано тим, що у провадженні Немишлянського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа № 643/1248/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_1 , про усунення від права на спадкування. Вважала, що спір між сторонами про компенсацію частки вартості спадкового майна неможливо вирішити до вирішення питання щодо усунення ОСОБА_3 від права на спадкування.
Просила апеляційне провадження за цивільною справою за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про компенсацію частки вартості спадкового майна (№ 645/2735/24) зупинити до вирішення іншої цивільної справи № 643/1248/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_1 , про усунення від права на спадкування, що розглядається Немишлянським районним судом м. Харкова, до набрання законної сили рішення суду в цивільній справі (№ 643/1248/26).
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи клопотання ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі, вважає, що клопотання необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Положеннями частини першої статті 251 ЦПК України передбачено ряд підстав для зупинення провадження, який є вичерпним.
Так, зокрема, пунктом 6 частини першої вищевказаної норми права передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, -до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року викладено висновок про те, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Матеріали справи свідчать про те, що на розгляді Немишлянського районного суду м. Харкова перебуває справа № 643/1248/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_1 , про усунення від права на спадкування.
У даній справі предметом спору є припинення права власності на частку у спадковому майні та стягнення компенсації частки вартості спадкового майна.
Із змісту статті 251 ЦПК України вбачається, що зупинення провадження у справі має на меті полегшити доказову діяльність осіб, які беруть участь у справі, в силу так званих преюдиціальних фактів.
При цьому слід зазначити, що відповідно до частин 4, 5, 6 статті 82 ЦПК України тільки ті обставини, встановлені судовим рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Із клопотання про зупинення провадження у справі не вбачається, які факти, що мають в подальшому розцінюватися як преюдиціальні, повинен встановити суд при розгляді справи № 643/1248/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_1 , про усунення від права на спадкування.
Разом з тим, ОСОБА_3 не вказала обставини, які б давали підстави для висновку про те, що наявність спору у справі № 643/1248/26 про усунення від права на спадкування виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими позивачі обґрунтовували свої вимоги, а також не наведено обставин щодо неможливості встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів, неможливості здійснення судом перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції відповідно до викладених у ньому висновків.
При цьому, сама по собі взаємопов'язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 643/1248/26, апеляційний суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті даної справи.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2022 року у справі № 175/1814/19 (провадження № 61-15326св21).
Слід зазначити, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі № 910/5425/18, від 20 червня 2019 року в справі № 910/12694/18, від 21 квітня 2022 року у справі № 175/1814/19.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає за необхідне клопотання ОСОБА_3 про зупинення провадження у даній цивільній справі залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.251, 367, 368, 381-384, 389 ЦПК України
Клопотання ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі - залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді О.Ю. Тичкова
В.Б. Яцина