Ухвала від 27.04.2026 по справі 209/220/26

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1422/26 Справа № 209/220/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

в режимі відеоконференції:

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника керівника обласної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу Дніпровського районного суду м.Кам'янського Дніпропетровської області від 30 січня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046790000004, якою кримінальне провадження щодо

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого за ч. 1 ст. 125 КК України закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, звільнено його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст оскарженого рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Кам'янського Дніпропетровської області від 30 січня 2026 року клопотання потерпілого ОСОБА_11 про закриття кримінального провадження в зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення задоволено.

Закрито кримінальне провадження №12026046790000004 від 02 січня 2026 року відносно ОСОБА_10 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Звільнено ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності передбаченої частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, відповідно до статті 46 Кримінального кодексу України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.

Обгрунтовуючи своє рішення суд першої інстанції зазначив, що кримінальне провадження №12026046790000004 від 02 січня 2026 року розпочато у формі приватного обвинувачення відносно ОСОБА_10 за заявою потерпілого ОСОБА_11 , разом з тим суд першої інстанції вказав, що потерпілий відмовився від обвинувачення, а тому суд зробив висновок, що дане кримінальне провадження слід закрити у зв'язку із відмовою потерпілого від обвинувачення у формі приватного обвинувачення.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі перший заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_12 просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги прокурор вказує на неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Прокурор вказує на те, що суд першої інстанції ухвалив як закрити провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_10 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні, яке здійснюється у формі приватного обвинувачення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України, так і звільнити ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим на підставі ст. 46 КК України. Прокурор вважає, що судом першої інстанції при постановленні ухвали не враховано те, що інститут звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, а також закриття провадження у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення - не є тотожними, це дві автономні підстави, які мають різну правову природу, порядок реалізації та наслідки, а тому не можуть бути поєднані.

Захисник ОСОБА_8 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких просив ухвалу Дніпровського районного суду м. Камянського Дніпропетровської області від 30 січня 2026 року залишити без змін.

Вказав, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі Дніпровського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області від 30 січня 2026 року допустив описку в резолютивній частині вказаного судового рішення, вказавши на звільнення ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності за ст.46 КК України. При цьому вказав, що оскільки кримінальне провадження №12026046790000004 від 02.01.2026 закрито в зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, ухвалою Дніпровського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області від 18 лютого 2026 року по справі №209/220/26 виправлено описку, допущену в мотивувальній та третьому абзаці резолютивної частини ухвали від 30 січня 2026 року про закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_10 по кримінальному провадженню №1-кп/209/171/26 виключено з її змісту абзац: «Звільнити ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, відповідно до статті 46 Кримінального кодексу України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим». Зауважив, що дана ухвала є невід'ємною частиною ухвали Дніпровського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області від 30 січня 2026 року. Вважає, що судом першої інстанції у даній справі дотримано вимог кримінального процесуального закону під час закриття кримінального провадження на підставі відмови потерпілого від обвинувачення на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, сформованим у постанові від 03 червня 2020 року по справі № 712/1710/19, тому вважає, що доводи апелянта про істотне порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, є безпідставними.

Позиції учасників судового провадження.

У судовому засіданні прокурор підтримала апеляційну скаргу першого заступника керівника обласної прокуратури ОСОБА_9 та просила призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.

Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_8 заперечували щодо задоволення апеляційної скарги першого заступника керівника обласної прокуратури ОСОБА_9 .

Потерпілий ОСОБА_11 в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення розгляду провадження не надходило.

Мотиви суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з положеннями ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

Апеляційний суд вважає, що зазначених вимог процесуального закону судом першої інстанції не дотримано виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За вимогами ч. 1 ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачних цим Кодексом.

Статтею 46 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Водночас згідно з п.7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження підлягає закриттю, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

На противагу викладеному судом першої інстанції прийнято рішення як про закриття провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_10 на підставі п.7 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні, яке здійснюється у формі приватного обвинувачення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України, так і звільнення ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим на підставі ст. 46 КК України.

Проте з такими висновками суду першої інстанції апеляційний суд не може погодитися в повній мірі.

З матеріалів справи вбачається, що під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_11 звернувся до суду першої інстанції з заявою про закриття кримінального провадження на підставі ч. 7 ст. 284 КПК України у зв'язку з відмовою від обвинувачення.

За вимогами ч. 4 ст. 26 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого, зокрема щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, яке не пов'язане з домашнім насильством, дане кримінальне провадження відповідно до ч. 1 ст. 477 КПК належить до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого та закривається у разі відмови потерпілого від обвинувачення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченої на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, в той час як мав закрити кримінальне провадження у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, чим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Отже, мотиви ухваленого рішення судом першої інстанції свідчать про неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту, що у свою чергу перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до ч.1 ст.409 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є:) неповнота судового розгляду; невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно ч.1 ст.412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно п.3 ч.1 ст.413 КПК неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.

Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 підлягає частковому задоволенню, а ухвала Дніпровського районного суду м.Кам'янського Дніпропетровської області від 30 січня 2026 року зміні щодо мотивів закриття кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду м.Кам'янського Дніпропетровської області від 30 січня 2026 року щодо ОСОБА_10 змінити в частині підстави закриття кримінального провадження.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 за ч.1 ст.125 КК України - закрити на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з відмовою потерпілого ОСОБА_13 від підтримання обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

_________________ _________________ _________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
136138660
Наступний документ
136138662
Інформація про рішення:
№ рішення: 136138661
№ справи: 209/220/26
Дата рішення: 27.04.2026
Дата публікації: 04.05.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Дніпровський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (27.04.2026)
Дата надходження: 04.03.2026
Розклад засідань:
06.04.2026 14:45 Дніпровський апеляційний суд
27.04.2026 14:45 Дніпровський апеляційний суд