Провадження № 11-сс/803/929/26 Справа № 199/4460/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
29 квітня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 13 квітня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Першотравенську, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, на утриманні неповнолітніх і непрацездатних не маючого, проживаючого у квартирі АДРЕСА_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 186 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 13 квітня 2026 року застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11 червня 2026 року з визначенням застав у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В обґрунтування свого рішення, слідчий суддя послався на те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Зазначив, що враховуючи обсяг пред'явленої ОСОБА_7 підозри, є достатні підстави вважати, що, ймовірна тяжкість покарання, яке йому загрожує, у разі визнання його винуватим у вищевказаному кримінальному правопорушенні, підозрюваний, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, що, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
Вказав, що ОСОБА_7 , володіючи відомостями щодо осіб свідків, може вплинути на них з метою схилення до зміни показів та відмови від показів взагалі, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також зазначив, що про наявність ризиків, передбачених п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те що, ОСОБА_7 ніде офіційно не працевлаштований, законного джерела прибутку не має, раніше неодноразово судимий за тяжкі кримінальні правопорушення, у тому числі і проти власності, на шлях виправлення не став та знов підозрюється у вчиненні корисливого злочину, що надає органам досудового розслідування підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 існує за рахунок грошових коштів, отриманих злочинним шляхом.
Також вказав, що враховуючи обставини кримінального провадження необхідним є визначити підозрюваному заставу в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити слідчому в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 ..
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_7 не скоював інкримінованого йому кримінального правопорушення, а його мета була лише таємне заволодіння майном (крадіжка). ОСОБА_7 розумів, що якби його дії було викрито, то вони відповідно будуть кваліфікуватись як грабіж, а тож ОСОБА_7 припинив би чинити злочин.
Вказує, що відсутні ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а також вказує на те, що при зверненні з клопотанням до слідчого судді сторона обвинувачення навіть не розглядала можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу і не обґрунтувала неможливість його застосування, а тому слідчий суддя зобов'язаний був постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку учасників провадження, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
За вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Слідчим суддею дотриманий порядок застосування запобіжного заходу, передбачений ст. 194 КПК України, де зазначені підстави та обставини, які повинен враховувати слідчий суддя при вирішенні цього питання.
Згідно вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
У відповідності до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
На переконання колегії суддів оскаржувана ухвала слідчого судді в повій мірі відповідає вказаним вимогам процесуального закону.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
В оскаржуваній ухвалі слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, враховано наявність обґрунтованої підозри, а також оцінено сукупність обставин, які враховуються при обранні обмежувальних свободу заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зважаючи на обставини, встановлені у судовому засіданні, зокрема, вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкості покарання, відомостей про його особу, стан здоров“я, міцність соціальних зв'язків, обставини досудового розслідування, беручи до уваги мету і підстави застосування запобіжних заходів, що передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки лише таких запобіжний захід зможе забезпечити дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 слідчий суддя дійшов висновку, який колегія суддів вважає обґрунтованим і таким, що узгоджується з вимогами кримінального процесуального закону, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідає практиці Європейського суду з прав людини, адже він оцінив всі обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу, належним чином мотивував своє рішення.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_7 не скоював інкримінованого йому кримінального правопорушення, а його мета була лише таємне заволодіння майном (крадіжка). ОСОБА_7 розумів, що якби його дії було викрито, то вони відповідно будуть кваліфікуватись як грабіж, а тож ОСОБА_7 припинив би чинити злочин, апеляційним судом не приймаються, оскільки вони спростовуються долученими до клопотання доказами, які дають підстави вважати, що ОСОБА_7 дійсно вчинив злочин, який йому інкримінується.
Також не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що при зверненні з клопотанням до слідчого судді сторона обвинувачення навіть не розглядала можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу і не обґрунтувала неможливість його застосування, а тому слідчий суддя зобов'язаний був постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, оскільки, відповідно до ст. 194 КПК України, перевірка можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу є предметом розгляду слідчого судді.
В даному випадку, слідчим суддею виконано вимоги ст. 194 КПК України, та обґрунтовано вказано, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти встановленим ризикам та забепечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 .
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не встановлено, застосований запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 194 КПК України, тому апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою та не підлягає скасуванню, а апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 13 квітня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4