Справа № 761/54202/25
Провадження № 2-п/761/95/2026
21 квітня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Романишеної І.П.,
за участі секретаря Решти Д.О.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача про перегляд заочного рішення від 12 березня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮрКонсалт Груп Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У грудні 2025 року на адресу Шевченківського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.
Необхідність перегляду заочного рішення відповідач обґрунтовує тим, що інформацію про призначення справи до розгляду не отримував. Вважає, що сума позовних вимог безпідставно завищена, що є протиправним з огляду на те, що відповідно до абз.2 ч.2 ст. 21 Закону України "Про споживче кредитування", сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його забов'язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половину суми, одержавної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін, у зв'язку з чим, просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду.
Ухвалою суду від 02.04.2026р. вказану заяву було прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 08.04.2026 год., яке в подальшому було відкладено на 21.04.2026 року.
У судовому засіданні представник заявника та заявник заяву підтримали та просили задовольнити, зазначивши, що сума заборгованості є завищеною, також подали заяву про застосування строків позовної давності.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлявся у встановленом законом порядку.
Суд, заслухавши думку учасників справи, розглянувши подану заяву про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
12 березня 2026 року Шевченківським районним судом міста Києва ухвалено заочне рішення у справі № 761/54202/25 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» заборгованість за договором позики заборгованість № 7/449110365 від 17.03.2021 року у розмірі 83 000 (вісімдесят три тисячі) гривень, судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000, 00 гривень.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Стосовно наявності підстав для скасування судом заочного рішення, суд зауважує наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, судом вживалися заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд цивільної справи за місцем його реєстрації.
Так, з матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, повістки відповідачу направлено рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням, проте, відповідно до довідки відділення поштового зв'язку конверти, не вручені та повернуті на адресу суду «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 3 ч.7 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 10.05.2023р. у справі №755/17944/18 зазначено, що посилання касаційної скарги на те, що ОСОБА_4 належним чином не було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, що позбавило його можливості реалізувати належні йому процесуальні права, є безпідставними, так як наявна на а.с. 143 т. 3 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
З урахуванням викладеного, доводи відповідача про його неповідомлення про судовий розгляд цивільної справи, є безпідставними.
Крім того, відповідач не долучив до матеріалів заяви жодного доказу на обґрунтування заперечень щодо позовних вимог.
Так, відповідач у заяві про перегляд заочного рішення посилався на те, що розмір вимог є завищеним, посилаючись на абз.2 ч.2 ст. 21 Закону України "Про споживче кредитування".
Проте, варто зауважити, відповідач зазначає про абз.2 ч.2 ст.21 цього Закону, згідно з яким сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Проте, у даному випадку позивачем заявлено до стягнення лише заборгованість за тілом кредиту, комісією та процентами за користування кредитом.
При цьому, позовних вимог про стягнення грошових коштів за порушення виконання зобов'язань позивач не заявляв. Розрахунку заборгованості в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України та штрафних санкцій позивач не надавав та вимог про стягнення таких коштів не заявляв, а тому зазначені доводи не можуть бути взяті до уваги судом.
Щодо позовної давності, суд зауважує, що вказаний строк позивачем не пропущений, враховуючи, що договір позики був укладений 17.03.2021 року під час карантину та воєнного стану, отже, у даному випадку строк позовної давності навіть не розпочинався та почав відраховуватись лише 04.09.2025 (коли скасовано зупинення строку позовної давності), а тому підстави для застосування позовної давності у даному випадку відсутні.
Інших доказів, які можуть бути підставою для перегляду оскаржуваного заочного рішення суду та можуть мати істотне значення для правильного вирішення справи по суті заявником не надано.
За наведених обставин, суд вважає, що підстави для скасування зазначеного заочного рішення відсутні, а тому заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.
Частиною 4 ст.287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст.ст.287, 288, 354-355 ЦПК України, суд, -
Заяву відповідача про перегляд заочного рішення від 12 березня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮрКонсалт Груп Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заочне рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду в загальному порядку, встановленому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст ухвали суду складено 28.04.2026 року.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА