Справа № 761/52042/25
Провадження № 2-п/761/107/2026
28 квітня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., при секретарі Каніковському Б.А., розглянувши матеріали заяви заявника (відповідача) ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі № 761/52042/25 за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, -
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04.03.2026 року позов Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги задоволено в повному обсязі.
Заявник (відповідач 1) ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що рішення у справі прийнято за відсутності відповідача, вона не була належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, повістку про виклик у судове засідання не отримувала. Вважає, що при винесенні рішення судом не встановлено фактичних обставин справи, не врахована думка відповідача щодо позовних вимог.
Ухвалою суду від 20.04.2026 року відповідачу 1 поновлено строк для подання заяви про перегляд заочного рішення та призначено заяву до розгляду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату час і місце розгляду справи, заяву про відкладення судового засідання не направив.
Відповідач 1 до судового засідання не з'явився, але надав до суду заяву про розгляд справи без її участі, на задоволенні заяви наполягає.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що заява про перегляд заочного рішення суду не підлягає до задоволення з наступних підстав.
За ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Звертаючись із заявою про перегляд заочного рішення відповідач зазначає про те, що в суду не було підстав ухвалювати заочне рішення, оскільки відповідачу по справі не було відомо про час і місце розгляду справи.
Між тим, суд не погоджується з такими твердженнями відповідача 1 з огляду на наступне.
За інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру № 2193685 від 30.12.2025 р. відповідач 1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.12.2025 року в цивільній справі за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги відкрито спрощене позовне провадження.
Ухвалу про відкриття провадження у справі, матеріали позовної заяви та судову повістку було надіслано відповідачеві поштовим відправленням на адресу: АДРЕСА_1 .
Між тим, вказане поштове відправлення було повернуто до суду із позначкою «за закінченням терміну зберігання».
Окрім того, судом направлялись повістки на поштову адресу відповідача 1, а саме: АДРЕСА_1 , яка співпадає та яку відповідач 1 сам зазначає в заяві про перегляд заочного рішення.
Крім того, з метою забезпечення участі відповідача у судовому засіданні, суд, з огляду на вимоги ч. 11 ст. 128 ЦПК України, викликав відповідача через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України
Отже, з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що передбачено ч. 11 ст. 128 ЦПК України.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення.
Щодо доводів про застосування строків позовної давності суд дійшов до наступних висновків.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки.
Пунктом 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в силу пункту 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України продовжено на строк дії карантину.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено на всій території України карантин з 12.03.2020.
Постановою Кабінету міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 відмінено карантин з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України.
Проте, на момент відміни карантину вже діяв пункт 19 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу, який встановлював зупинення строків перебігу позовної давності на період дії воєнного стану.
Пункт 19 ЦК України встановлює, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 05.02.2024 р. № 49/2024 продовжено строк дії воєнного стану до 14.05.2024. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.05.2024 р. № 271/2024 продовжено строк дії воєнного стану до 12.08.2024. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23 липня 2024 р. № 469/2024 строк дії воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року на 90 діб.
КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» звернулось з позовною заявою про стягнення заборгованості за адресою АДРЕСА_1 , у жовтні 2025 під час дії воєнного стану та зупинення перебігу строку позовної давності відповідно до закону.
Таким чином, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» не було пропущено строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості з оплати послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води з травня 2018 відповідно до норм Закону.
У відповідності до ст.287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1)залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку що в заяві відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті та його обґрунтуванням.
Суд роз'яснює заявнику, що ч.4 ст.287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, у судове засідання не з'явився, доказів поважності неявки не надав, а також не надавав суду заперечень на позов, суд приходить до висновку, що підстав для скасування заочного рішення немає, оскільки відсутня сукупність обставин, передбачених до ч. 1 ст. 288 ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд -
Заяву заявника (відповідача) ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі № 761/52042/25 за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Суддя Ю.О. Матвєєва
28 квітня 2026 року