СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/26871/25
пр. № 2-др/759/81/26
29 квітня 2026 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., без участі сторін, розглянувши заяву представника позивача - адвоката Улибіної Вікторії Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -
У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у загальному розмірі 155 585,46 грн.
17 квітня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Улибіної В.О. до Святошинського районного суду міста Києва надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій представник просить ухвалити додаткове рішення у справі, стягнувши із відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 29 500,00 грн.
У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 23 квітня 2026 року заяву про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду та призначено її розгляд провести без участі сторін за наявними матеріалами справи.
29 квітня 2026 року від представника відповідача - адвоката Орлова О.В. надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, направлені до суду 27.04.2026 за допомогою підсистеми «Електронний суд». Представник відповідача зазначив, що заявлені вимоги про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованими та безпідставними.
Вказав, що докази, наявні в матеріалах справи, не містять будь-яких посилань та беззаперечних доказів, які б підтверджували пов'язаність наданих послуг адвокатом Жогіною О.О. з розглядом даної справи. Надані документи (Договір, Додатки №1 та №2, Акт від 05.11.2025) мають загальний характер, оскільки у них відсутня ідентифікація конкретної страхової події, номеру справи чи реквізитів сторін, що дозволяло б однозначно стверджувати, що ці консультації та аналіз стосувалися саме цього ДТП та цього судового процесу. Переконаний, що матеріали справи не містять доказів реальної участі чи будь-яких дій адвоката Жогіної О.О. у процесі проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні заяви позивача в частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 12 500,00 грн., яка надана адвокатом Жогіною О.О.
Крім того, представник Орлов О.В. вважає необґрунтованим стягнення витрат на складення заяви про забезпечення позову, у задоволенні котрої було відмовлено, та за участь адвоката Улибіної В.О. у судовому засіданні у розмірі 4 500,00 грн. Наголосив на неспівмірності та необхідності зменшення витрат на правничу допомогу адвокатом, наданою адвокатом Улибіною В.О.
На підставі викладеного просив відмовити позивачу у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі в частині стягнення 12 500,00 грн. витрат на правничу допомогу, яку надано адвокатом Жогіною О.О., та в частині стягнення 4 500,00 грн. витрат на правничу допомогу (участь у судовому засіданні), яку надано адвокатом Улибіною В.О. Зменшити розмір витрат на правничу допомогу у сумі 12 500,00 грн., яку надано адвокатом Улибіною В.О., до розумної та справедливої межі, або повністю відмовити у задоволенні у зв'язку з неналежним обґрунтуванням.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зважаючи на те, що розгляд заяви проводиться без участі сторін за наявними матеріалами справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 13 квітня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 145 585 (сто сорок п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 46 копійок та понесені витрати на проведення транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, що разом становить 155 585 (сто п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 46 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 555 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень 85 копійок та витрати на дефектування автомобіля з розбиранням у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
ОСОБА_1 скористався своїм правом на подачу заяви про ухвалення додаткового рішення, направивши через свого представника - адвоката Улибіну В.О. відповідну заяву.
Як вбачається з положень статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Конституція України у статті 59 гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У відповідності до статті 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з положеннями частин першої-п'ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
За положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У поданому позові зазначено, що орієнтовний розрахунок витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи складають 25 000,00 грн.
Водночас, суд звертає увагу на те, що позовна заява містить зазначення про те, що участь у судових засіданнях не закладається у вартість фактично понесених витрат, оскільки до позову подано клопотання проводити розгляд справи у спрощеному провадженні без викрику сторін. У разі прийняття рішення про розгляд справи із викликом сторін, позивач надасть докази оплати послуг адвоката у засіданні у даному судовому засіданні.
До заяви про ухвалення додаткового рішення, поданої 17.04.2026, адвокат Улибіна В.О. долучила два нові докази, відсутні у матеріалах справи: додаток до Договору №29/10/25 про надання правничої допомоги від 13 квітня 2026 року та платіжну інструкцію від 14.04.2026.
Суд зауважує, що матеріали справи не місять заяви представника позивача - адвоката Улибіної В.О. про те, що додаткові докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Водночас, позов містить заяву про те, що у разі прийняття рішення про розгляд справи із викликом сторін, позивач надасть докази оплати послуг адвоката у засіданні у даному судовому засіданні.
Враховуючи, що додаткові докази понесення витрат на професійну правничу допомогу були надані з порушенням строку, встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України, суд залишає без розгляду заяву представника позивача - адвоката Улибіної В.О. про долучення додатку до Договору №29/10/25 про надання правничої допомоги від 13 квітня 2026 року та платіжної інструкції від 14.04.2026 до матеріалів справи.
Інші докази понесення витрат на професійну правничу допомогу були подані разом із позовною заявою, тобто у встановлений законом строк.
На обґрунтування вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, наданої адвокатом Улибіною В.О., до матеріалів справи долучені: Ордер на надання правничої допомоги сері АА №1642780 від 05 листопада 2025 року з якого встановлено, що правом представляти ОСОБА_1 у Святошинському районному суді міста Києва наділений адвокат Улибіна Вікторія Олександрівна; копію Договору №29/10/25 про надання правничої допомоги, що укладений між адвокатом Улибіною В.О. (Адвокат) та ОСОБА_1 (Клієнт); Додаток від 29.10.2025 до Договору №29/10/25 про надання правничої допомоги, в якому сторони узгодили, що за надання правничої допомоги Клієнт зобов'язується сплатити Адвокату гонорар за підготовку та подання позовної заяви до суду, що включає підготовку та подання відповіді на відзив у фіксованому розмірі 12 500,00 грн.; Акт наданих послуг від 05.11.2025 за договором про надання правової допомоги №29/10/25 від 29.10.2025.
На обґрунтування вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, наданої адвокатом Жогіною О.О., до матеріалів справи долучені: Ордер на надання правничої допомоги сері АА №1643236 від 05 листопада 2025 року з якого встановлено, що правом представляти ОСОБА_1 у Святошинському районному суді міста Києва наділений адвокат Жогіна Олена Олександрівна; копію Договору №13/10/25 про надання правничої допомоги, що укладений між адвокатом Жогіною О.О. (Адвокат) та ОСОБА_1 (Клієнт); Додаток від 13.10.2025 до Договору №13/10/25 про надання правничої допомоги, в якому сторони узгодили, що за надання правничої допомоги Клієнт зобов'язується сплатити Адвокату гонорар за надання правової консультації, правовий аналіз наданих документів, які стосуються ДТП, супровід експертного транспортно-товарознавчого дослідження, у фіксованому розмірі 9 000,00 грн.; Додаток 2 від 29.10.2025 до Договору №13/10/25 про надання правничої допомоги, в якому сторони узгодили, що за надання правничої допомоги Клієнт зобов'язується сплатити Адвокату гонорар за підготовку заяву про забезпечення позову, у фіксованому розмірі 3 500,00 грн.; Акт від 05.11.2025 до Договору №13/10/25 про надання правничої допомоги від 05.11.2025.
Суд звертає увагу на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року у справі № 643/13728/16-ц (провадження № 61-436св18) в якій зазначено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, перегляд документів, копіювання документів). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.
Крім того, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 06грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.
При визначенні суми витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню із відповідача на користь позивача, судом враховуються заперечення представника відповідача - адвоката Орлова О.В. щодо розміру судових витрати на професійну правничу допомогу, які позивач просить стягнути із відповідача.
Так, суд погоджується із доводами представника відповідача про те, що дана справа є справою незначної складності, не потребувала вивчення великого обсягу законодавства, судова практика у даній категорії справ є сталою. Відтак, сума судових витрат у розмірі 12 500,00 грн. на складення позовної заяви, на думку суду, є завищеною та такою, що не відповідає обставинам справи.
Суд вважає, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн., відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Водночас, під час визначення вказаної суми судом не враховуються нові докази, подані представником позивача - адвокатом Улибіною В.О. разом із заявою від 17.04.2026, оскільки суд залишив їх без розгляду.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, наданих адвокатом Жогіною О.О., суд зазначає наступне.
Так, ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 12 листопада 2025 року у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено.
Зважаючи на те, що у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено, відсутні підстави для стягнення із відповідача на користь позивача витрат за підготовку даної заяви.
Окрім зазначеного, суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів того, що адвокат Жогіна О.О. дійсно надавала правову консультацію, здійснювала правовий аналіз наданих документів, які стосуються саме дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 28.06.2025 приблизно о 18:05 годин, в м. Києві, по Житомирському шосе, 21 км. Так, жоден доказ, наявний у матеріалах справи, не вказує на зазначене.
Водночас, відсутні і докази того, що адвокат Жогіна О.О. здійснювала супровід експертного транспортно-товарознавчого дослідження, оскільки усі документи, які стосуються вказаного дослідження, підписані виключно ОСОБА_1
Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що професійна правнича допомога надавалась адвокатом Жогіною О.О. саме з питань, які стосуються даної справи, суд відмовляє у задоволенні вимог про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Жогіною О.О.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи надані стороною позивача докази витрат на правничу допомогу, клопотання сторони відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, враховуючи обсяг виконаної адвокатом роботи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви та відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Зважаючи на викладене, з метою усунення неповноти судового рішення, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 133-137, 141, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача - адвоката Улибіної Вікторії Олександрівни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
У задоволенні іншої частини вимог заяви - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 29 квітня 2026 року.
Суддя Н.О.Горбенко