Справа № 211/4178/25
Провадження № 2-а/211/11/26
іменем України
30 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Лебеженка В.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Строганової Е.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Макарової Анастасії Федорівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Адвокат Макарова А.Ф., діючи в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в подальшому уточнивши його зміст, в якому просила суд визнати поважними причини пропуску строку для звернення до суду із позовною заявою та поновити його; скасувати постанову від 14.02.2025 року № уп/1542/11 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; стягнути з відповідачів судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що постановою від 14.02.2025 року №уп/1542/11 по справі про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. У постанові від 14.02.2025 № уп/1542/11 зазначено, що 26.01.2025 о 16 год. 57 хв. посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 виявлено факт перебування військовозобов'язаного в розшуку в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» за порушення вимог чинного законодавства. Військовозобов'язаному 06.11.2024 року Міноборони було надіслано повістку поштовим зв'язком «Укрпошта» за адресою: АДРЕСА_1 (адреса вказана в облікових даних військовозобов'язаного). Представниками відділення пошти № 50093 м. Кривий Ріг з 08.11.2024 року по 11.11.2024 року здійснювались заходи з вручення рекомендованого повідомлення №0610202744004 з повісткою № 956025 на прибуття 13.11.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних. 11.11.2024 року було проставлено відмітку на поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою. Будучи належним чином оповіщеним про необхідність прибуття до ТЦК та СП, останній у встановлений законодавством термін не прибув, чим вчинив адміністративне правопорушення. Викладені у постанові обставини, на думку посадової особи, яка її склала, підтверджуються належними доказами (рекомендоване повідомлення №0610202744004 з повісткою № 956025). Таким чином, вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладено штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. Зазначила, що про наявність вищевказаної постанови позивач повідомлений не був, а про накладення на нього адміністративного стягнення дізнався лише тоді, коли державний виконавець наклав арешт на грошові кошти боржника і позивач виявив неможливість зняття коштів з банківської картки (рахунку). Звернувшись до Довгинцівського відділу ДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) позивачу була надана копія постанови від 02.04.2025 про відкриття виконавчого провадження №77672040 на підставі виконавчого документу - постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № уп/1542/11 від 14.02.2025. З метою ознайомлення із вищевказаною постановою та матеріалами справи, представник позивача - адвокат Макарова А.Ф. звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_3 із адвокатським запитом про надання копії постанови № уп/1542/11 від 14.02.2025, а також копій усіх матеріалів по справі, на підставі яких було прийнята дана постанова. У відповідь на адвокатський запит було надано копію вищевказаної постанови, а також копія листа гр. ОСОБА_1 та копія конверту. Вважає, що постанова № уп/1542/11 від 14.02.2025 складена з порушенням норм чинного законодавства, а тому є незаконною, необґрунтованою, безпідставною та такою, що підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю, з огляду на наступне. Із оскаржуваної постанови № уп/1542/11 від 14.02.2025 вбачається, що ОСОБА_1 не прибув за повісткою № 956025, яка була надіслана рекомендованим листом №0610202744004 та заходи із вручення якого здійснювались представниками відділення пошти № 50093 м. Кривий Ріг у період з 08.11.2024 по 11.11.2024. В той же час, на адвокатський запит про надання усіх матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 не надав копію даної повістки та копію конверту із зазначенням трек-номеру №0610202744004, або ж реєстру поштових відправлень, на які він посилається у оскаржуваній постанові. Із оскаржуваної постанови вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 посилається як на належні докази вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 - рекомендоване повідомлення №0610202744004 з повісткою № 956025. В той же час, на адвокатський запит про надання усіх матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вказані документи, а саме рекомендоване повідомлення №0610202744004 (чи реєстр поштових відправлень) з повісткою № 956025 надані не були. Крім того, в оскаржуваній постанові взагалі відсутнє посилання на наявний опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення, згідно з вимогами пункту 79 Порядку № 1487. За вказаних обставин, вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не підтверджено обставин отримання позивачем повістки, та відповідно не доведено факту повідомлення ОСОБА_1 в установлений законом спосіб про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що слугувало підставою для винесення спірної постанови. Вважає, що вина ОСОБА_1 , яка полягала у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненому в особливий період, не доведена належними та достатніми доказами, а відтак, у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Щодо порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначає наступне. Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягається до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу. Всупереч викладеному відповідач 2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ухвалюючи оскаржувану постанову, був зобов'язаний повідомити позивача про час та місце розгляду справи відносно нього.
У відповідь на адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_3 надано, зокрема, копії листа від 17.02.2025 № уп/1544/1 та конверту (без трек-номеру рекомендованого поштового відправлення). Зокрема, у вказаному листі від 17.02.2025 № уп/1544/1 зазначено, що 14.02.2025 року було проведено розгляд справи відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Указано, що «про розгляд справи Вас було завчасно повідомлено, заяви чи клопотання про перенесення розгляду адміністративної справи на нашу адресу не надходило». Однак, ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, належним чином повідомлений не був, жодних доказів належного повідомлення позивача відповідачем 2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 не надано. Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомлено позивача про час та місце розгляду справи відносно нього, і таким чином позивача, зокрема, позбавлено права на захист.
Ухвалою суду від 09.06.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.89-90).
Не погоджуючись з пред'явленими вимогами, в порядку ч. 4 ст. 47 КАС України, 24.06.2025 року від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що ТЦК та СП проти позову заперечує, вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з такого. Наявна в адміністративній справі повістка та рекомендоване повідомлення повністю відповідають вище перерахованим вимогам «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560. 11.11.2024 року представниками відділення поштового зв'язку №50093 було проставлено відмітку на поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою, що є належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку. Військовозобов'язаним до винесення постанови не було надано достовірних доказів неналежного вручення рекомендованого повідомлення №0610202744004 представниками поштового відділення №50093, чи надання доказу недійсності проставленої відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою» на довідці Ф20. Доказів надання оператором поштового зв'язку «Укрпошта» послуг поштового зв'язку неналежної якості при направленні зазначеної кореспонденції позивачем суду не надано, а правовідносини, які виникають між оператором поштового зв'язку і адресатом знаходяться поза межами предмета спору у цій справі. Отже, направлення Міністерством оборони України повістки через оператора поштового зв'язку «Укрпошта» за адресою, зазначеною позивачем, вважається належним його повідомленням про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 . В присутності позивача 26.01.2025 року було здійснено складання протоколу про адміністративне правопорушення та за його особистою згодою призначено розгляд на 09.00 год. 30.01.2025 року з ознайомленням під особистий підпис в протоколі (сторінка 3 протоколу). 30.01.2025 року позивач на розгляд справи не прибув, надіслав клопотання про перенесення розгляду справи. ІНФОРМАЦІЯ_5 було задоволено клопотання та перенесено розгляд справи на 14.02.2025 року, лист №1248/2 від 07.02.2025 року про перенесення було надіслано позивачу на його адресу. 14.02.2025 року військовозобов'язаний не прибув на розгляд справи, тому без його присутності на підставі наявних матеріалів в адміністративній справі було здійснено розгляд в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 , кабінеті № 17 будівлі № 1 за адресою: АДРЕСА_2 в присутності начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 . За результатами розгляду адміністративної справи начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 було оголошено рішення в вигляді постанови № уп/1542/11 від 14.02.2025 року. Другий примірник постанови направлено поштовим зв'язком 17.02.2025 року.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 правом на подання відзиву не скористався.
Правом на подання відповіді на відзив позивач не скористався, клопотань про надання додаткового строку не заявляв.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, врахувавши позицію сторін, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Положеннями ст. 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно зі ст. 17 Закону України від 06.12.91 № 1932-XII «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі -також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Стаття 210-1 КУпАПпередбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно ч. 3 ст.210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 .
14.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову уп/1542/11, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, військовозобов'язаному ОСОБА_1 06.11.2024 року засобом поштового зв'язку АТ «УКРПОШТА» була надіслана повістка №956025 за адресою: АДРЕСА_1 (адреса вказана в облікових даних військовозобов'язаного) про прибуття 13.11.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних. 11.11.2024 року було проставлено відмітку на пощтовому повідомленні про відсутність особи за адресою. Будучи належним чином оповіщеним про необхідність прибуття до ТЦК та СП, ОСОБА_1 у встановленй законодавством термін не прибув, чим порушив вимоги абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» оголошено про проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан. З цієї дати діє воєнний стан, а тому порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є підставою для притягнення до відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ, застосовується в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII (далі - Закон № 3543-ХІІ) громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
За положеннями ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
З аналізу вищезазначеної норми вбачається обов'язок громадян з'явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
За обставинами цієї справи позивачу на адресу його зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , 01.11.2024 року засобами поштового зв'язку направлено повістку з вимогою прибути 13.11.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних, проте поштове відправлення повернуто з відміткою про відсутність адресату за вказаною адресою.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок № 560).
Відповідно до Порядку №560, кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатору вигляді QR-коду (далі-QR-код) (п.30-1). QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням. Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.
У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису (пункт 30-3).
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання, повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення (пункт 34).
Пунктом 41 Порядку № 560 установлено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відтак, враховуючи, що повістка про явку 13.11.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 повернута відділенням поштового зв'язку із відміткою про відсутність адресата за зареєстрованим місцем проживання, в силу пункту 41 Порядку № 560 вважається, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 належним чином оповіщений про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Виходячи з наведених правових норм, в контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене під час дії особливого періоду, є факт неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 13.11.2024 року за повісткою від 01.11.2024 року.
Відтак, факт неявки належним чином оповіщеного військовозобов'язаного про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Разом з тим, суд визнає доречними доводи представника позивача про порушення порядку накладення адміністративного стягнення.
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
У п. 3 ч. 1 ст. 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Відтак, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, має бути забезпечено право завчасно знати про дату, час та місце розгляду справи, що є гарантією реалізації наданих статтею 268 КУпАП прав, зокрема, на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання пояснень та доказів, заявлення клопотань, здійснення захисту.
При цьому, справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, може бути розглянута лише у випадку своєчасного сповіщення особи про місце і час розгляду справи.
У постанові від 31 березня 2021 року у справі № 676/752/17 Верховний Суд зазначив, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. При цьому, стаття 279-9 КУпАП не містить приписів про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, без її на це згоди.
Відповідачем не надано доказів належного повідомлення позивача про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, згідно копії матеріалів адміністративної справи, доданої представником відповідача до відзиву, доказами про повідомлення позивача про перенесення розгляду адміністративної справи на 14.02.2024 року, є лише лист (а.с.103), при цьому відомостей стосовного того, коли саме та у який спосіб зазначений лист був вручений позивачеві, матеріали адміністративної справи не містять.
Відтак, відповідачем не доведено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся у належний спосіб, зокрема, із дотриманням порядку повідомлення, встановленого процесуальним законодавством, про розгляд справи про адміністративне правопорушення, а саме позивача своєчасно сповіщено про розгляд справи.
Відсутність таких доказів за умови заперечення факту оповіщення позивача в силу приписів частини першої статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.
Факт неповідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
У цьому випадку позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Крім того, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчили б про роз'яснення позивачу його прав, визначених статтею 268 КУпАП та статті 63 Конституції України під час розгляду відповідачем безпосередньо справи про адміністративне правопорушення.
Процедурні порушення, а саме розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30.08.2022 у справі №683/743/17, від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а, від 17.06.2020 у справі № 712/10440/16-а, від 30.09.2019 у справі №591/2794/17.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відтак, враховуючи встановлені судом обставини та беручи до уваги вищенаведені норми, суд уважає, що оскаржувана постанова № уп/1542/11 від 14.02.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю, оскільки вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, не доведена.
Щодо вимоги поновлення пропущеного строку для подання позовної заяви для оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Суд вважає, що позивач пропустив встановлений строк для оскарження постанови з поважних причин, оскільки про складення відносно нього матеріалів про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення дізнався лише 11.04.2025, при отриманні відповіді на адвокатський запит.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, суд враховує ухвалення рішення на користь позивача, а тому уважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. Приймаючи таке рішення, суд зауважує, що ІНФОРМАЦІЯ_8 є відокремленим структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідно до бюджетного законодавства не має самостійного балансу, не отримує та не являється розпорядником бюджетних коштів.
Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 9, п.10 ч.6 ст.12, ст.ст.72-79, 139, 162, п.2 ч.1, ч.3 ст.241, ст.ст.242, 244-246, 250, 255, 257, 268, 269, 271, 286, 293 КАС України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для подання позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Макарової Анастасії Федорівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову № уп/1542/11 від 14.02.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. 00 коп., винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 скасувати, а справу закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з моменту його підписання безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст. 286 КАС України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , юридична адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя В.О. Лебеженко