Справа № 712/1418/26
Провадження № 2-з/932/33/26
10 квітня 2026 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра в особі судді Куцевола В.В., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АК ПЛЮС», третя особа - Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» про застосування наслідків нікчемності договору фінансового лізингу та стягнення грошових коштів, -
03.04.2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АК ПЛЮС», третя особа - Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» про застосування наслідків нікчемності договору фінансового лізингу та стягнення грошових коштів, а також заява про забезпечення вказаного позову, які ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 16.03.2026 року було передано на розгляд Шевченківському районному суду міста Дніпра за підсудністю.
Відповідно до заяви про забезпечення позову, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на рухоме майно, а саме: автомобіль марки «Dacia», модель «Logan», 2013 року випуску, білого кольору, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований за Товариством з обмеженою відповідальністю «АК ПЛЮС»; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «АК ПЛЮС» та будь-яким іншим особам, які діють в його інтересах, вчиняти будь-які дії щодо примусового вилучення, переміщення, транспортування, демонтажу або заволодіння автомобілем марки «Dacia», модель «Logan», 2013 року випуску, білого кольору, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Заява про забезпечення позову обґрунтована наступним.
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АК ПЛЮС», третя особа - Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» про застосування наслідків нікчемності договору фінансового лізингу № АРСS00000000091562 від 03.02.2020 року та стягнення грошових коштів у розмірі 242 042,00 грн. Як зазначає позивач, незважаючи на повну сплату вартості предмета лізингу, відповідач безпідставно нараховує фіктивну заборгованість у розмірі 94 969,14 грн., та ухиляється від переоформлення права власності на автомобіль. На даний момент предмет лізингу - автомобіль марки «Dacia», модель «Logan», 2013 року випуску, білого кольору, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , знаходиться у володінні та користуванні позивача, однак юридично зареєстрований за відповідачем. Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову завдасть позивачу непомірної шкоди та завадить збереженню існуючого стану транспортного засобу.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши долучені до неї докази, приходжу до висновку про відмову у її задоволенні, за наступних підстав.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті. Відповідно до ч.ч. 6, 7, 8 цієї статті - залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
У відповідності до п.п. 1, 4, 5 забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.
Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить забезпечити позов, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, власником якого є ТОВ «АК ПЛЮС», оскільки вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може завдати їй непомірної шкоди та завадить збереженню існуючого стану транспортного засобу.
Разом з цим, із заяви про забезпечення позову та доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд не має змоги пересвідчитися в тому, що існує реальна загроза того, що у разі невжиття заходів забезпечення позову позивачу може бути завдана непомірна шкода, або це може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Зазначені позивачами обставини, що викладені у заяві про забезпечення позову, не обґрунтовують необхідності в застосуванні вказаного у заяві виду забезпечення позову, враховуючи предмет позову.
Окрім того, оскільки однією із заявлених вимог позивача є застосування наслідків нікчемності договору фінансового лізингу, то у разі задоволення позовних вимог, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, що у даному випадку не створює правових підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне ТОВ «АК ПЛЮС» рухоме майно, яке є предметом лізингу.
Таким чином, з урахуванням вимог, викладених у заяві про забезпечення позову, відсутності доказів, які можуть підтвердити обґрунтованість вжиття заходу забезпечення позову, заява позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АК ПЛЮС», третя особа - Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» про застосування наслідків нікчемності договору фінансового лізингу та стягнення грошових коштів, задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 149, 150-153, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АК ПЛЮС», третя особа - Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» про застосування наслідків нікчемності договору фінансового лізингу та стягнення грошових коштів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду, протягом 15 днів з дня її складення.
Суддя В.В. Куцевол