30.04.2026
Справа № 482/815/26
Номер провадження 2/482/1001/2026
Іменем України
30 квітня 2026 року місто Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Кічули В.М., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
29.04.2026 року у провадження судді Новоодеського районного суду Миколаївської області Кічули В.М. передано матеріали цивільної справи № 482/815/26 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Суддею Кічулою В.М. заявлено собі самовідвід від розгляду вищевказаної справи із посиланням на те, що відповідачем у даній справі є ОСОБА_1 , який є працівником Новоодеського районного суду Миколаївської області, де займає посаду головного спеціаліста з інформаційних технологій, відповідно до наказу керівника апарату від 02.06.2008 року № 51, що в свою чергу під час розгляду справи може викликати сумніви як у учасників справи, так і у стороннього спостерігача щодо неупередженості судді під час розгляду справи, у зв'язку із чим суддя вважав за необхідне заявити самовідвід від розгляду зазначеної справи.
Заяву про самовідвід судді розглянуто без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст. 39 ЦПК України за наявності підстав, зазначених у ст. 36 ЦПК України, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
За правилами ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), в тому числі і в разі, коли є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно п. 1 цієї статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав і обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Наявність безсторонності визначається за допомогою суб'єктивного і об'єктивного критеріїв.
За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається в тому числі і той факт, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Наявність безсторонності має визначатися за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді в даній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу.
При розгляді цивільної справи ні у кого не повинно бути сумнівів в об'єктивності та неупередженості суддів. Якщо є обґрунтовані підстави вважати, що суд не буде безстороннім, він має бути усунутий від розгляду справи.
Відповідно до ст. 8 Кодексу суддівської етики,суддя повинен здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.98 у справі «Ветштан проти Швейцарії», тощо), важливим питанням є довіра, яку суди мають вселяти у громадськість в демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, має брати самовідвід або бути відведений.
Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів судового процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення справи.
Норма про відвід (самовідвід) гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб'єктів, що з'ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.
Наказом керівника апарату Новоодеського районного суду Миколаївської області від 02.06.2008 року № 51 ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста з інформаційних технологій Новоодеського районного суду Миколаївської області.
Таким чином, у зв'язку із тим, що відповідач по справі є працівником Новоодеського районного суду, в провадженні якого перебуває вказана справа, що в свою чергу може викликати сумнів щодо неупередженості суду, а тому з метою уникнення такого сумніву та забезпечення права сторін на справедливий суд та уникнення інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді, що передбачено п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, як підставу для відводу судді, суддя приходить до переконання, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.
За ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 38-40, 182, 260, 261, 269 ЦПК України,
Заяву про самовідвід судді Кічули Василя Михайловича у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Справу передати до канцелярії суду для повторного авторозподілу.
Ухвала набирає законної сили після підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: В.М. Кічула