СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/3490/26
ун. № 759/10165/26
27 квітня 2026 року м.Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу захисника ОСОБА_4 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , на повідомлення про підозру від 11 лютого 2026 року та на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 14 квітня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 жовтня 2019 року за № 42019110000000317, -
До слідчого судді надійшла скарга захисника ОСОБА_4 , подана в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , у якій заявник просить скасувати повідомлення про підозру від 11.02.2026.
Із матеріалів скарги вбачається, що сторона захисту вважає повідомлення про підозру незаконним та необґрунтованим, посилаючись на відсутність достатніх фактичних даних, які б підтверджували причетність ОСОБА_5 до інкримінованих кримінальних правопорушень, неконкретність формулювання підозри, недоведеність ролі підозрюваного, а також на те, що орган досудового розслідування фактично виклав припущення, які, на думку захисту, не підтверджені належними та допустимими доказами.
У скарзі також наведено доводи щодо відсутності об'єктивних даних про безпосередню участь ОСОБА_5 у незаконній порубці дерев, недоведеність надання ним вказівок іншим особам та сумнівність висновків органу досудового розслідування щодо його ролі у подіях кримінального провадження.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 , позицію якого підтримав підозрюваний ОСОБА_5 , скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав, викладених у ній. Крім того, просив скасувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 14.04.2026, яке, на його думку, є невід'ємною складовою первинного повідомлення про підозру.
Прокурор проти задоволення скарги заперечував, зазначивши, що повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри складені уповноваженими особами, відповідають вимогам ст. 276-279 КПК України, містять достатній виклад фактичних обставин, правову кваліфікацію, опис ролі підозрюваного та дані, які на цьому етапі досудового розслідування є достатніми для формування обґрунтованої підозри. Також прокурор вказував, що строк оскарження слід обчислювати з моменту повідомлення про зміну підозри.
Слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні № 42019110000000317 від 28.10.2019, 11 лютого 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, пов'язаних із незаконною порубкою дерев у лісах, вчиненою за попередньою змовою групою осіб, та порушенням правил екологічної безпеки, що за версією органу досудового розслідування, спричинило тяжкі наслідки.
У первинному повідомленні про підозру зазначено кримінально-правову кваліфікацію, зокрема за ч. 4 ст. 246 КК України, ч. 2 ст. 28, ст. 236 КК України, а також викладено обставини, які орган досудового розслідування пов'язує з діяльністю посадових осіб державного підприємства та організацією незаконних рубок.
14 квітня 2026 року у цьому ж кримінальному провадженні складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, у якому уточнено фактичні обставини інкримінованих діянь, періоди їх вчинення, механізм реалізації, роль ОСОБА_5 , участь інших осіб, розмір шкоди та правову кваліфікацію.
Із наданих матеріалів убачається, що зміст повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри стосується подій, пов'язаних із діяльністю ДП «СЛП "Київоблагроліс"», організацією та проведенням санітарних рубок, складанням і використанням відповідних документів, формуванням матеріалів щодо необхідності проведення рубок, а також заподіянням, за версією органу досудового розслідування, шкоди державним інтересам.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу строків, визначених цією нормою, залежно від категорії кримінального правопорушення.
Отже, скарга захисника ОСОБА_4 , подана в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , формально стосується процесуального рішення, яке може бути предметом судового контролю слідчого судді.
Окремо слідчий суддя вважає за необхідне надати оцінку доводам прокурора щодо обчислення строку оскарження повідомлення про підозру.
За змістом п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України перебіг строку, після спливу якого підозрюваний, його захисник чи законний представник набуває право на оскарження повідомлення про підозру, пов'язується саме з моментом первинного повідомлення особі про підозру, тобто з днем першого набуття особою процесуального статусу підозрюваного.
Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, передбачене ст. 279 КПК України, не є новим самостійним процесуальним рішенням, яке породжує новий статус підозрюваного, а є формою уточнення, конкретизації або доповнення вже існуючої підозри, яка виникла у момент первинного повідомлення.
Таким чином, зміна раніше повідомленої підозри не впливає на момент виникнення права на її оскарження, а відтак не змінює порядок обчислення строку, визначеного п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Інше тлумачення цієї норми фактично ставило б реалізацію права на оскарження у залежність від процесуальної поведінки сторони обвинувачення, яка шляхом багаторазового уточнення підозри могла б необґрунтовано відтерміновувати можливість звернення до слідчого судді.
З огляду на викладене слідчий суддя не погоджується з позицією прокурора про необхідність обчислення строку для оскарження з моменту повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 14.04.2026.
У даному кримінальному провадженні первинне повідомлення про підозру ОСОБА_5 здійснено 11.02.2026, а тому саме ця дата є визначальною для обчислення строку, передбаченого п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Разом із тим сам факт допустимості такого оскарження не означає, що слідчий суддя під час її розгляду має повноваження вирішувати питання винуватості чи невинуватості особи, встановлювати остаточні фактичні обставини кримінального правопорушення або здійснювати повну оцінку доказів за правилами, властивими судовому розгляду обвинувального акта.
Судовий контроль у порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України має обмежений характер та спрямований на перевірку того, чи було повідомлення про підозру здійснено з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, чи містить воно необхідні реквізити, чи повідомлено особі зрозумілий зміст підозри, а також чи наявні фактичні дані, які на цьому етапі можуть свідчити про можливу причетність особи до інкримінованого кримінального правопорушення.
Під час розгляду скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя перевіряє: чи складено повідомлення про підозру уповноваженим суб'єктом; чи дотримано вимог до форми та змісту повідомлення про підозру; чи вручено повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України; чи містить повідомлення про підозру достатній виклад фактичних обставин кримінального правопорушення; чи зазначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення; чи сформульовано зміст підозри таким чином, щоб особа могла зрозуміти, у чому саме її підозрюють; чи наявні фактичні дані, які на цій стадії кримінального провадження можуть об'єктивно пов'язувати особу з подією кримінального правопорушення.
Водночас слідчий суддя на цій стадії не вирішує: чи доведена вина особи поза розумним сумнівом; чи є докази достатніми для ухвалення обвинувального вироку; чи є кожен доказ належним, допустимим і достовірним у розумінні остаточної судової оцінки; чи правильно орган досудового розслідування встановив усі фактичні обставини кримінального правопорушення; чи правильно визначено остаточну роль кожного учасника; чи доведено суб'єктивну сторону кримінального правопорушення; чи доведено причинний зв'язок між діями підозрюваного та наслідками; чи підлягає особа виправданню або засудженню.
Зазначені питання належать до компетенції суду під час судового розгляду кримінального провадження по суті після відкриття матеріалів стороні захисту, дослідження доказів у судовому засіданні, допиту свідків, перевірки висновків експертів, дослідження документів, речових доказів, змагального обговорення позицій сторін та оцінки доказів у сукупності.
Згідно зі ст. 276 КПК України повідомлення про підозру здійснюється, зокрема, у разі наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру має містити: прізвище та посаду слідчого або прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи, яка повідомляється про підозру; найменування або номер кримінального провадження; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого або прокурора, який здійснив повідомлення.
Відповідно до ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у разі неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Згідно зі ст. 279 КПК України у разі виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені ст. 278 КПК України.
Отже, повідомлення про підозру є процесуальним рішенням, яким особі офіційно повідомляється про сформоване органом досудового розслідування припущення щодо її можливої причетності до кримінального правопорушення.
Таке повідомлення не є обвинувальним вироком, не встановлює винуватість особи та не є остаточним висновком держави про доведеність вчинення особою кримінального правопорушення. Воно лише визначає процесуальний статус особи як підозрюваної та забезпечує можливість реалізації нею прав, передбачених КПК України.
Слідчий суддя виходить із того, що стандарт обґрунтованої підозри є нижчим, ніж стандарт доведення вини особи поза розумним сумнівом.
Для повідомлення особі про підозру не вимагається наявність такої сукупності доказів, яка була б достатньою для ухвалення обвинувального вироку. Достатнім є існування фактів або інформації, які у своїй сукупності могли б переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла бути причетною до вчинення кримінального правопорушення.
Саме тому на цій стадії кримінального провадження перевірці підлягає не доведеність вини, а наявність реального фактичного підґрунтя для повідомлення особі про підозру.
Слідчий суддя звертає увагу, що доводи сторони захисту про недоведеність вини, відсутність складу кримінального правопорушення, неправильність оцінки доказів, інше тлумачення фактичних обставин або незгоду з версією органу досудового розслідування не можуть автоматично свідчити про незаконність повідомлення про підозру, якщо саме повідомлення містить достатній обсяг фактичних даних, правову кваліфікацію та формулювання, яке дозволяє особі зрозуміти, у вчиненні якого саме кримінального правопорушення вона підозрюється.
Із первинного повідомлення про підозру від 11.02.2026 убачається, що воно містить найменування органу досудового розслідування, дату складення, відомості про кримінальне провадження, анкетні дані ОСОБА_5 , опис фактичних обставин, зазначення правової кваліфікації, виклад ролі підозрюваного, а також посилання на обставини, які, за версією органу досудового розслідування, свідчать про організацію незаконної порубки дерев та порушення правил екологічної безпеки.
Зокрема, у повідомленні про підозру наведено, що ОСОБА_5 на час інкримінованих подій обіймав посаду генерального директора ДП «СЛП "Київоблагроліс"», тобто був службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.
У повідомленні про підозру також наведено положення статуту підприємства, посадові повноваження керівника, обов'язки щодо організації діяльності підприємства, забезпечення дотримання вимог природоохоронного законодавства та контролю за використанням лісових ресурсів.
У первинній підозрі викладено обставини, за якими орган досудового розслідування пов'язує ОСОБА_5 з організацією незаконних рубок дерев у лісах, їх проведенням під виглядом санітарних рубок, складанням і використанням відповідних документів, залученням інших осіб, формуванням матеріалів щодо необхідності проведення рубок, а також спричиненням шкоди державним інтересам.
Таким чином, первинне повідомлення про підозру не є формальним або абстрактним документом, який лише механічно відтворює диспозиції статей Кримінального кодексу України. Воно містить опис фактичних обставин, часові межі, посилання на службове становище підозрюваного, механізм інкримінованих дій, роль особи та правову кваліфікацію.
Як убачається з повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 14.04.2026, воно складене у тому ж кримінальному провадженні та містить уточнення раніше викладених обставин.
У зміненій підозрі більш детально наведено правовий статус ДП «СЛП "Київоблагроліс"», повноваження та обов'язки керівника підприємства, нормативне регулювання здійснення санітарних рубок, обставини складання документів щодо необхідності проведення санітарних рубок, роль ОСОБА_5 як службової особи та організатора відповідних дій, участь інших осіб, конкретні епізоди щодо кварталів, виділів, площі ділянок, кількості дерев та розміру заподіяної шкоди.
Зокрема, у зміненій підозрі деталізовано окремі епізоди щодо агролісництв, зазначено конкретні періоди, квартали та виділи, а також наведено розрахунок шкоди, яку орган досудового розслідування пов'язує з незаконною порубкою дерев.
Окремо у зміненій підозрі наведено правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , а також викладено стислий зміст фактичних обставин кожного епізоду.
Зміна раніше повідомленої підозри сама по собі не свідчить про незаконність первинної підозри або про відсутність підстав для підозри. Навпаки, ст. 279 КПК України прямо передбачає можливість зміни раніше повідомленої підозри у разі виникнення відповідних підстав.
Зміна підозри є процесуальним механізмом уточнення фактичних обставин, правової кваліфікації, ролі особи та інших даних, отриманих у ході досудового розслідування. Тому доводи сторони захисту про те, що сам факт зміни підозри підтверджує необґрунтованість первинної підозри, не можуть бути прийняті слідчим суддею як переконливі.
Сторона захисту посилається на те, що повідомлення про підозру не містить достатньої конкретизації ролі ОСОБА_5 та фактичних обставин, які б свідчили про його участь у кримінальних правопорушеннях.
Слідчий суддя з такими доводами не погоджується.
Зміст повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри дає можливість встановити: у якому кримінальному провадженні особі повідомлено про підозру; у вчиненні яких кримінальних правопорушень вона підозрюється; у який період, за версією органу досудового розслідування, вчинялися інкриміновані дії; яким був механізм їх вчинення; яке службове становище займав підозрюваний; у чому саме орган досудового розслідування вбачає його роль; які наслідки настали; яку правову кваліфікацію надано діям підозрюваного.
Те, що сторона захисту не погоджується із таким формулюванням або вважає наведені обставини недоведеними, не означає, що підозра є неконкретною.
Неконкретною підозра була б тоді, коли особа фактично не могла б зрозуміти, у чому саме її підозрюють, які фактичні обставини їй інкримінуються, у межах якого кримінального провадження та за якою правовою кваліфікацією.
У цьому випадку повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри містять достатній обсяг відомостей для розуміння суті підозри та реалізації права на захист.
Слідчий суддя також враховує, що сторона захисту подала змістовну скаргу, у якій заперечує конкретні обставини, роль підозрюваного, правову оцінку дій та доказове значення матеріалів. Це свідчить про те, що зміст підозри є зрозумілим для сторони захисту та дає їй можливість формувати процесуальну позицію.
Захист наголошує, що ОСОБА_5 особисто не здійснював порубку дерев, не перебував безпосередньо на місці її проведення та не вчиняв дій, які фізично становили об'єктивну сторону незаконної порубки.
Однак такі доводи не спростовують обґрунтованості підозри на цій стадії.
За змістом повідомлення про підозру орган досудового розслідування не обмежує роль ОСОБА_5 фізичним виконанням порубки дерев, а інкримінує йому саме організаційну роль, пов'язану з використанням службового становища, координацією дій, залученням інших осіб, формуванням або погодженням документів, створенням умов для проведення незаконних рубок та забезпеченням відповідного механізму їх проведення.
Тому відсутність твердження про те, що ОСОБА_5 особисто здійснював порубку дерев, не є підставою для висновку про необґрунтованість підозри.
Оцінка того, чи підтверджується така організаційна роль належними, допустимими та достатніми доказами для обвинувального вироку, виходить за межі судового контролю на цій стадії.
Сторона захисту фактично стверджує, що у діях ОСОБА_5 відсутній склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 28, ст. 236 КК України.
Слідчий суддя зазначає, що встановлення наявності або відсутності складу кримінального правопорушення у діях особи є питанням, яке потребує дослідження доказів, оцінки висновків експертів, перевірки документів, допиту свідків, встановлення причинного зв'язку, оцінки суб'єктивної сторони, аналізу повноважень, обов'язків та фактичної поведінки особи.
Таке дослідження не здійснюється слідчим суддею під час розгляду скарги на повідомлення про підозру.
На цій стадії слідчий суддя перевіряє лише те, чи існують достатні фактичні дані, які дозволяють органу досудового розслідування сформулювати припущення про можливу причетність особи.
З огляду на зміст первинного повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри такий мінімальний стандарт у цьому випадку дотримано.
Значна частина доводів скарги фактично спрямована на те, щоб слідчий суддя визнав недостовірними окремі докази, надав перевагу аргументам сторони захисту, відкинув версію органу досудового розслідування, встановив відсутність причинного зв'язку, відсутність умислу, відсутність організаційної ролі та фактично вирішив питання невинуватості ОСОБА_5 .
Однак слідчий суддя не має процесуальних повноважень у межах цієї процедури досліджувати всі докази за правилами судового розгляду та надавати їм остаточну оцінку.
При розгляді скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя не визначає, яка версія є остаточно правильною, а перевіряє, чи не є підозра свавільною, очевидно безпідставною або такою, що не має жодного фактичного підґрунтя.
Матеріали, надані слідчому судді, не дають підстав для такого висновку.
Слідчий суддя також враховує, що повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри мають містити достатній обсяг інформації для того, щоб особа могла розуміти суть підозри та організувати свій захист.
У цьому випадку зміст повідомлень дозволяє стороні захисту розуміти правову кваліфікацію, заперечувати конкретні фактичні обставини, подавати докази, заявляти клопотання, оскаржувати процесуальні рішення та формувати позицію щодо кожного епізоду.
Сам факт подання змістовної та розгорнутої скарги свідчить, що сторона захисту розуміє суть повідомленої підозри та фактично реалізує право на захист.
З наданих матеріалів убачається, що повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри містять необхідні реквізити, передбачені ст. 277 КПК України, а саме: дані про особу, якій повідомлено про підозру; номер кримінального провадження; зміст підозри; правову кваліфікацію; виклад фактичних обставин; зазначення прав підозрюваного; підпис уповноваженої особи.
Порушень форми повідомлення про підозру, які б були істотними та тягнули його скасування, слідчим суддею не встановлено.
Оскільки захисник оскаржує не лише первинне повідомлення про підозру, а й повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, слідчий суддя окремо зазначає, що зміна підозри є передбаченим законом процесуальним інструментом.
Зміна підозри може бути зумовлена отриманням нових доказів, уточненням фактичних обставин, конкретизацією ролі особи, зміною або уточненням правової кваліфікації, необхідністю приведення формулювання підозри у відповідність до фактичних даних, зібраних під час досудового розслідування.
Змінена підозра від 14.04.2026 містить значно деталізований виклад обставин, порівняно з первинним повідомленням, зокрема щодо періодів, місць, осіб, ділянок, документів, кількості дерев та розміру шкоди.
Така деталізація не свідчить про свавільність підозри, а навпаки відповідає логіці досудового розслідування, у межах якого формулювання підозри може уточнюватися залежно від зібраних матеріалів.
Як убачається зі скарги, сторона захисту ставить під сумнів доказове значення окремих матеріалів, якими орган досудового розслідування обґрунтовує підозру.
Проте питання допустимості, належності, достовірності та достатності доказів у розумінні ухвалення кінцевого судового рішення вирішується судом під час судового розгляду.
Слідчий суддя під час розгляду скарги на повідомлення про підозру не досліджує докази в тому обсязі, у якому це здійснюється під час розгляду обвинувального акта, і не може наперед визнавати певні докази недопустимими, якщо відповідне питання потребує повноцінного судового дослідження.
Отже, доводи захисту про неналежність або недопустимість доказів не можуть бути самостійною підставою для скасування повідомлення про підозру на цій стадії, якщо такі доводи потребують оцінки доказів у сукупності.
Слідчий суддя вважає за необхідне окремо зазначити, що підозра та обвинувачення не є тотожними процесуальними категоріями.
Підозра є початковим або проміжним процесуальним твердженням органу досудового розслідування про можливу причетність особи до кримінального правопорушення.
Обвинувачення формується за результатами досудового розслідування в обвинувальному акті та підлягає перевірці судом під час судового розгляду.
Тому вимога сторони захисту фактично оцінити підозру за стандартом обвинувального вироку є передчасною та не відповідає завданням судового контролю на стадії досудового розслідування.
Оцінивши зміст первинного повідомлення про підозру, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та доводи скарги, слідчий суддя приходить до висновку, що у матеріалах провадження наявні дані, які на цьому етапі не є очевидно неправдоподібними; пов'язують ОСОБА_5 з подіями, які розслідуються; містять опис його службового становища та повноважень; містять версію органу досудового розслідування щодо механізму вчинення кримінальних правопорушень; містять опис ролі інших осіб; містять відомості про наслідки у вигляді шкоди.
Ці дані є достатніми саме для стадії повідомлення про підозру.
Водночас слідчий суддя не робить висновку про доведеність вини ОСОБА_5 , оскільки таке питання не є предметом розгляду цієї скарги.
Оцінивши доводи скарги, слідчий суддя встановив, що вони переважно стосуються незгоди сторони захисту з фактичними обставинами, критики доказової бази, альтернативного тлумачення подій, заперечення суб'єктивної сторони, заперечення причинного зв'язку та заперечення ролі ОСОБА_5 як організатора.
Зазначені доводи можуть бути предметом перевірки під час подальшого досудового розслідування, при вирішенні питання про закриття кримінального провадження, при складанні або направленні обвинувального акта, під час підготовчого судового засідання або під час судового розгляду по суті.
Однак вони не спростовують самого факту наявності достатніх даних для повідомлення особі про підозру на цій стадії.
Слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру від 11.02.2026 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 14.04.2026 складені у межах кримінального провадження № 42019110000000317, містять відомості, передбачені ст. 277 КПК України, містять правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, стислий, але достатній виклад фактичних обставин, дають стороні захисту можливість зрозуміти суть підозри, не є очевидно свавільними або формальними та ґрунтуються на фактичних даних, які на цьому етапі є достатніми для формування підозри.
Доводи скарги фактично спрямовані на переоцінку доказів та встановлення відсутності вини підозрюваного, що виходить за межі повноважень слідчого судді під час розгляду скарги на повідомлення про підозру.
За таких обставин підстав для скасування повідомлення про підозру від 11.02.2026 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 14.04.2026 слідчий суддя не вбачає.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 22, 26, 42, 91, 92, 94, 110, 276-279, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги захисника ОСОБА_4 , поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , на повідомлення про підозру від 11 лютого 2026 року та на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 14 квітня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 жовтня 2019 року за № 42019110000000317 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали оголошено 30 квітня 2026 року о 14 год. 45 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1