Справа № 481/453/26
Провадж.№ 1-кс/481/151/2026
28.04.2026 м. Новий Буг
Слідчий суддя Новобузького районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілим, у кримінальному провадженні № 42025152030000050 від 20.03.2026 року,
14.04.2026 року до Новобузького районного суду Миколаївської області надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову прокурора Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання, в порядку ст. 220 КПК України, у кримінальному провадженні №42025152030000050 від 20.03.2026 року, згідно з якою він просив: 1. Скасувати постанову прокурора Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_4 від 20.03.2026 про відмову у задоволенні його заяви про залучення його до кримінального провадження №42025152030000050 як потерпілого; 2. Зобов'язати прокурора повторно розглянути його заяву з дотриманням вимог статей 55 та 110 КПК України та правових висновків слідчого судді, без формального підходу та без підміни предмета розгляду.
Заявник вказав, що вважає оскаржувану постанову незаконною, необгрунтованою та формальною, оскільки винесена з порушенням статей 55, 56, 110, 220, 303, 304, 306, 307 КПК України, а її зміст свідчить про спробу штучно усунути його від кримінальн6ого провадження.
Скаржник в судовому засіданні вимоги скарги підтримав та просив їх задоволити.
Прокурор в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд скарги в його відсутність. Також заперечував проти її задоволення, посилаючись на безпідставність вимог, заявлених у ній.
Заслухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження № 42025152030000050 від 20.03.2026 року , приходжу до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно положень ч.1 ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Статтею 24 КПК України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні у разі їх порушення діями, бездіяльністю та рішеннями слідчого на досудовому розслідуванні здійснюється, у тому числі, слідчим суддею (п.18 ч.1 ст.3 КПК України) та регламентовано положеннями ст.303-307 КПК України.
За змістом ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчім відділом ВП № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42025152030000050 від 20.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.
18.03.2026 до прокурора Баштанської окружної прокуратури в Миколаївській області надійшло клопотання ОСОБА_3 про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №42025152030000050 від 20.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.
Постановою прокурора ОСОБА_4 від 20.03.2026 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 , щодо залучення його в якості потерпілого у цьому кримінальному провадженні.
В обґрунтування вказаної постанови прокурор посилався на ті обставини, що матеріали кримінального провадження, свідчить про те, що заявником не наведено конкретних даних про заподіяння йому майнової, фізичної або моральної шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст.364 КК України.
Відповідно до положень ст.55 ч.1 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Згідно ст.303 ч.1 п.5 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, а саме: рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Одне лише звернення з клопотанням про визнання потерпілим не є безумовною підставою для визнання особи потерпілою та відповідно наділення процесуальними правами потерпілого у кримінальному провадженні.
Згідно з ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Тобто, саме слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, в тому числі, встановити чи спростувати вид і розмір шкоди, завдану кримінальним правопорушенням.
Із поданої скарги та матеріалів кримінального провадження вбачається, що доводи скаржника зводяться до незгоди з порядком переведення земельної ділянки, якою він користується за формою угідь та можливими порушеннями вимог земельного законодавства під час розроблення технічної документації на спірну земельну ділянку, а також до загальних тверджень про порушення його прав як орендаря земельної ділянки та особи яка здійснює підприємницьку діяльність. Разом з тим ОСОБА_3 не наведено конкретних обставин, які б свідчили про завдання йому кримінально караною дією шкоди, не конкретизовано її характер та спосіб заподіяння, а також не обґрунтовано причинно-наслідковий зв'язок між можливими порушеннями при оформленні цієї земельної ділянки та настання для нього негативних наслідків.
При цьому, у заяві про кримінальне правопорушення, заявник не зазначає про заподіяння йому будь-якої шкоди, а у заяві про визнання його потерпілим ОСОБА_3 вказує про заподіяння кримінальним правопорушенням збитків бюджету, а також про порушення його прав як орендаря, не вказуючи виду та розміру шкоди, яка йому заподіяна.
Посилання скаржника на порушення його прав, а також можливі порушення порядку зміни виду угідь, якими він користується, носять декларативний характер та не підтвердженні жодними належними та допустимими доказами і не свідчать про наявність шкоди у розумінні кримінального процесуального закону.
Крім того, доводи скаржника фактично стосуються спірних питань землекористування та дотримання вимог спеціального законодавства, що саме по собі не свідчить про наявність у нього статусу потерпілого.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є, крім іншого, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Висновки прокурора, викладені в оскаржуваній постанові, з урахуванням змісту документів, наданих заявником, відповідають вимогам закону та ґрунтуються на матеріалах вказаного кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування.
Крім того, у своїй скарзі заявник помилково посилається на порушення прокурором положень статтей 303, 304, 306, 307 КПК України, оскільки ці статті регулюють процедуру оскарження рішень, у тому числі прокурора, до слідчого судді.
Усі інші доводи скаржника не спростовують висновки слідчого судді щодо законності винесеної прокурором постанови.
Враховуючи, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, прокурором у даному кримінальному провадженні не встановлено очевидних та достатніх підстав вважати, що кримінальним правопорушенням ОСОБА_3 було завдано моральної, матеріальної або фізичної шкоди, про що зазначено в постанові про відмову у визнанні потерпілим, тому така постанова є мотивованою та обґрунтованою і скасуванню не підлягає.
Звідси у задоволенні скарги ОСОБА_3 слід відмовити.
Керуючись ст. 303-305, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову прокурора Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілим, у кримінальному провадженні №42026152030000050 від 20.03.2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Відповідно до вимог ч.2 ст.376 КПК України повний текст ухвали проголошений о 15:30 год. 30.04.2026 р. в залі судових засідань в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області.
Слідчий суддя ОСОБА_1