справа № 489/316/26 провадження №2/489/1024/26
Іменем України
30 квітня 2026 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
У січні 2026 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1388-7821 від 30.04.2024 в розмірі 21227,55 грн., а також понесені судові витрати на оплату судового збору в сумі 2662,40 грн.
Позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» мотивувало тим, що 30.04.2024 між сторонами за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1388-7821.
Кредитний договір разом із Правилами надання споживчих кредитів, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором (Графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. Кредитний договір, у відповідності до норм частини першої статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.
Проте, відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим порушує умови кредитного договору в результаті чого станом на 26.11.2025 утворилась заборгованість в розмірі 28007,30 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом 4700,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами 23307,30 грн.
Користуючись своїм правом кредитодавецем прийнято рішення про застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та частково списано заборгованість за нарахованими процентами у загальній сумі 6779,75 грн. за умови погашення позичальником заборгованості у розмірі 21227,55 грн.
Посилаючись на вказані обставини позивач просить стягнути з відповідача неповну суму заборгованості в розмірі 21227,55 грн., яка складається із 4700,00 грн. заборгованості по кредиту та 16527,55 грн. по процентам.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 16.01.2026 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Ухвалою суду від 04.03.2026 продовжено розгляд справи у зв'язку із повторним направленням відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі та матеріалів позовної заяви.
Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України не надходило.
Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи встановлено, що 30.04.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_2 за допомогою Веб-сайту кредитодавця, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1388-7821 продукту «CREDOS».
Відповідно до пункту 3.1 договору, кредитний договір укладено сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
До укладення кредитного договору між сторонами, кредитодавцем було здійснено дистанційну ідентифікацію та верифікацію позичальника з метою надання фінансових послуг та був використаний наступний спосіб ідентифікації та верифікації позичальника ( в тому числі, здійснений з метою укладення між сторонами раніше укладених договорів), з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу - отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних позичальника (пункт 3.5 договору)
Згідно пунктів 4.1, 4.2 договору загальний розмір кредиту становить 4700,00 грн. Дата надання/видачі - 30.04.2024.
Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у пункту 4.1 договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу (пункт 4.6 договору).
Пунктом 4.10 договору врегульовано, що нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою 1,45 % за кожен день користування кредитом протягом всього строку дії цього договору.
За умовами пункту 4.11 договору, комісія за видачу кредиту становить 15,00 % від суми виданого кредиту.
Згідно пункту 4.13 договору строк кредитування становить 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту 29.04.2025.
Кредитний договір, з додатками, підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С1841» та в розділі 13 договору «Реквізити сторін» позичальник вказав номер особистого електронного платіжного засобу - НОМЕР_1 .
Разом з кредитним договором відповідач ознайомився і підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С1841» Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CREDOS», затверджених наказом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» від 22.04.2024 № 35-П.
До укладення кредитного договору відповідач ознайомився і підписав електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «А1841» Паспорт споживчого кредиту.
Згідно довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту № 1388-7821 від 30.04.2024 видача кредитних коштів здійснена за допомогою системи LIQPAY, на номер платіжної карти № НОМЕР_1 , платіж №2456130162 від 30.04.2024 на суму 4700,00 грн.
Успішне перерахування кредитних коштів відповідачу в розмірі 4700,00 грн. на номер платіжної карти № НОМЕР_1 підтверджено квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» від 30.04.2024 № ID операції 2456130162.
Розрахунком заборгованості за договором № 1388-7821 від 30.04.2024 позивач підтвердив, що станом 26.11.2026 заборгованість відповідача по кредитному договору складає 28007,30 грн., з яких основний борг 4700,00 грн. та проценти 23307,00 грн.
З вказаної заборгованості, користуючись своїм правом, позивач просить стягнути заборгованість в розмірі 21227,55 грн., яка складається із 4700,00 грн. заборгованості по кредиту та 16527,55 грн. по процентам.
Із розрахунку вбачається, що відповідач погашення заборгованості не здійснював.
Правове обґрунтування та мотиви суду.
За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статі 611 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 638 цього ж Кодексу, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частина друга статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин третьої - шостої, восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини дванадцятої статті 11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно із статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Вказані правові висновки щодо укладення договору в електронній формі викладені у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.
Судом встановлено, що договір між сторонами укладено у електронній формі в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає Закону України «Про електронну комерцію».
Дослідженими судом доказами також підтверджується, що відповідачу було виплачений кредит в розмірі 4700,00 грн., проте він порушив взяті на себе зобов'язання та не повернув кредит та нараховані відповідно до договору платежі, в установлений договором строк, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку позивач підтвердив відповідним розрахунком.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, була доповнена частиною п'ятою згідно Закону України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023.
Згідно з частиною п'ятою статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, як слідує наведених змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%; з 22.04.2024 денна ставка не більше 1,5%; з 20.08.2024 денна ставка не більше 1%.
Із розрахунку позивача вбачається, що нарахування процентів здійснено за період з 30.04.2024 по 29.04.2025 за процентною ставкою 1,45 % в день.
Вказаний розрахунок в частині нарахування процентів за період з 20.08.2024 по 29.04.2025 не відповідає вимогам законодавства щодо розміру процентної ставки, яка не може перевищувати 1% в день.
За розрахунком суду, розмір прострочених процентів за період з 30.04.2024 по 29.04.2025 становить 19523,80 грн. ((4700,00 х1,45% х 112)+(4700,00х1%х 253).
Разом з тим, так як позивач скористався своїм правом та зменшив розмір процентів з 23307,30 грн. до 16527,55 грн., які є меншими за розмір визначений судом, стягненню підлягають проценти на яких на полягає позивач.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, суд приходить о висновку про задоволення позову в розмірі вказаному позивачем.
Так як позов задоволено, на підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі в сумі 2662,40 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 19, 141-142, 200, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1388-7821 від 30.04.2024 в загальному розмірі 21227,55 грн. та судовий збір в сумі 2662,40 грн., всього 23889,95 грн. (двадцять три тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять 95 коп.)
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» , код ЄДРПОУ 38548598, юридична адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407;
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 30.04.2026.
Суддя І.В.Коваленко