Справа № 489/2617/26
Провадження № 1-кп/489/651/26
про закриття кримінального провадження
29 квітня 2026 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.02.2023 під №12023152040000202, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
І. Суть питання, що вирішується ухвалою
На розгляді Інгульського районного суду міста Миколаєва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 за наслідками роз'яснення відповідного права судом, заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України.
ІІ. Позиції сторін кримінального провадження
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що перешкод для застосування ст. 49 КК України щодо ОСОБА_4 не вбачається.
ІІІ. Встановлені органом досудового розслідування обставини
ОСОБА_4 21.02.2023, близько 10:30 годин (більш точного часу у процесі досудового розслідування не встановлено), керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у салоні якого перебувала потерпіла ОСОБА_5 , рухався у ранковий (світлий) час доби, за відсутності опадів, по сухій, чистій проїзній частині просп. Богоявленського у місті Миколаєві, яка має чотири смуги (дві смуги в напрямку вул. Південної, та дві смуги в напрямку вул. Космонавтів) призначені для руху в обох напрямках (потоки протилежних напрямків розділені подвійною суцільною лінією горизонтальної дорожньої розмітки 1.3 Розділу 34 Правил Дорожнього рухуУкраїни, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, із відповідними змінами та доповненнями (далі - ПДР України), а смуги, які призначені для руху в одному напрямку лінією горизонтальної дорожньої розмітки 1.5 Розділу 34 ПДР України), зі сторони вул. Космонавтів в напрямку виконання маневру повороту ліворуч на вул. Театральну, в межах крайньої лівої смуги для руху.
В цей час у зустрічному напрямку в межах крайньої правої смуги для руху здійснював рух автомобіль «Toyota Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , який рухався зі сторони вул. Південної в напрямку вул. Космонавтів у м. Миколаєві.
Рухаючись у обраному напрямку, водій ОСОБА_4 грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 10.1 ПДР України, а саме: будучи зобов'язаним знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, нестворювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальні збитки, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, перед початком зміни напрямку руху, виконуючи маневр повороту ліворуч, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, внаслідок чого допустив зіткнення своєю правою частиною кузову транспортного засобу (передніми та задніми правими дверима, правим порогом) із передньою правою частиною автомобіля «Toyota Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_2 (переднім бампером, правою фарою головного світла, облицюванням передньої частини транспортного засобу, правою частиною капоту, передньою частиною крила переднього правого колеса), та в подальшому відбулось взаємне впровадження контактуючих елементів транспортних засобів та їх деформація.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ-2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 отримала тілесні пошкодження у вигляді перелому тіла грудини, переломів 3, 4 ребер справа, першого ребра зліва, забою обох легень, переломів поперечних відростків 1, 2 поперекових хребців справа, уламкових переломів лонної та сідничної кісток тазу справа зі зміщенням уламків, чрезвертлюгового перелому правої стегнової кістки зі зміщенням уламків, фрагментарних переломів обох кісток правої гомілки на межі середньої та нижньої третини зі зміщенням уламків, які ускладнились травматичним шоком ІІ ступеню, та які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров?я.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок злочинного порушення водієм ОСОБА_4 вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 10.1 ПДР України, які знаходяться у прямому причинному зв?язку із наслідками, що настали.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
ІV. Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали
Кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ч. 4 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України відноситься до нетяжких злочинів.
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Таким чином строк давності для кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 286 КК України становить три роки.
Дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України, є безумовною й обов'язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов'язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України (постанова ВС від 11.11.2020 справа №455/229/17 (провадження №51-3298км20).
Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину (п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).
Під час вирішення питання про закриття кримінального провадження суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, у період з 21.02.2023 по 21.02.2026 нового кримінального правопорушення не вчинив, про що свідчить надана суду Довідка ІАС МВС України №39-19032026/48204 від 19.03.2026, від слідства або суду за цей період не ухилявся.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання про закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки жодних обмежень з огляду на викладене, визначених діючим Кримінальним процесуальним кодексом України або Кримінальним кодексом України, не вбачається, а з дня вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення на дату розгляду клопотання минуло три роки.
V. Інші питання, які вирішуються судом при постановленні ухвали
Вирішуючи питання щодо закриття кримінального провадження, вирішенню підлягають і такі питання.
У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати (ч. 1 ст. 124 КПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.
Процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу та витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів (ч. 1 ст. 118 КПК України). Процесуальні витрати виникають і пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (постанова ОП ККС Верховного Суду від 12.09.2022 справа № 203/241/17).
Отже, заявлені стороною обвинувачення витрати на залучення експерта, здійснені за рахунок державного бюджету підлягають віднесенню на користь держави.
Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України).
Керуючись ст. ст. 100, 122-124, 284-288, 369, 372, 376 КПК України, ст. 49 КК України, суд, -
1. Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, закривши в цій частині кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 21.02.2023 під № 12023152040000202.
2. Витрати на залучення експерта в розмірі 8 851 гривень 44 копійок віднести на рахунок держави.
Речові докази:
- автомобіль «ВАЗ-2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , - вважати повернутим власнику ОСОБА_4 ;
- автомобіль «Toyota Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_2 , - повернути власнику ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд Миколаївської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1