Миколаївської області
Справа №477/1886/25
Провадження №1-кс/477/358/26
про скасування арешту
29 квітня 2026 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Вітовського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві клопотання представника третіх осіб, щодо майна яких вирішено питання про арешт майна ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42025152020000047 від 26 серпня 2025 року,
21 квітня 2026 року адвокат ОСОБА_5 , діючи в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42025152020000047 від 26 серпня 2025 року із клопотанням про скасування арешту майна, який накладено ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 30 березня 2026 року.
Клопотання мотивовано тим, що 20 березня 2026 року в ході обшуку житла за місцем спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено речі, належні останнім, на які ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 30 березня 2026 року накладено арешт, у подальшому застосуванні якого на даний час відпала потреба.
У судове засідання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , будучи повідомленими про час та місце розгляду справи не з'явилися.
Представник ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судове засідання також не з'явився, подавши заяву про розгляд клопотання без його участі. Просив клопотання задовольнити з підстав вказаних у ньому.
Прокурор групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 в судове засіданні по розгляду клопотання не з'явився, подавши заяву про розгляд клопотання без його участі та не заперечував проти скасування арешту з майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Згідно з положенням частини четвертої статті 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Абзацом 2 частини першої статті 174 КПК передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе лише за таких умов:
вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба;
вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
У клопотанні ОСОБА_5 зазначає про те, що у застосуванні арешту майна відпала потреба, тому, з огляду на принцип диспозитивності, суд має встановити наявність або відсутність лише вказаної підстави для скасування арешту.
На підставі наявних матеріалів, слідчим суддею встановлено, що в провадженні ВП №4 МРУП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження №42025152020000047 від 26 серпня 2025 року, кваліфіковане за частиною п'ятою статті 191 КК України за фактом розтрати бюджетних коштів, вчинених службовими особами Первомайської селищної ради, шляхом зловживання своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану.
В межах вказаного провадження 20 березня 2026 року, на підставі ухвали слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області проведено обшук житла та іншого володіння за місцем спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час якого, було виявлено та вилучено речі згідно переліку, зокрема мобільні телефони, належні останнім.
У подальшому, ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 30 березня 2026 року на вказане майно накладено арешт з метою його збереження як речового доказу.
Враховуючи мету і підставу арешту, а також доводи учасників провадження, слідчому судді необхідно з'ясувати, чи відпала подальша потреба у збереження вилученого майна як речових доказів у цьому кримінальному провадженні.
Вирішуючи вказане питання, слідчий суддя виходить з того, що за змістом частини першої, другої статті 98 КПК, речовими доказами є, зокрема, матеріальні об'єкти, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до поданого клопотання про скасування арешту майна, вбачається, що органом досудового розслідування здійснено огляду вилученого у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 майна, зокрема мобільного телефону марки «IPhone 17 Рго Мах» ІМЕІ1: НОМЕР_1 ІМЕІ2: НОМЕР_2 із сім-карткою мобільного оператору ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «IPhone 17 Рго» ІМЕІ1: НОМЕР_4 ІМЕІ2: НОМЕР_5 із сім-карткою мобільного оператору ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_6 та інформації, яка має значення для досудового розслідування не знайдено.
Прокурор у поданій слідчому судді заяві також не заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_5 , посилаючись на відсутність на вилучених у ОСОБА_3 , ОСОБА_4 телефонах інформації, яка має значення для досудового розслідування.
За викладеного, слідчим суддею встановлено ту обставину, що з вилученими телефонами, на даний час виконано усі необхідні дії, проведено їх огляд та встановлено відсутність будь-яких даних на цих електронних засобах, які б мали значення для кримінального провадження.
За положенням статті 131 та статті 170 КПК України вбачається, що утримання органом досудового розслідування речей, правомірно належних особі на праві приватної власності, має бути спрямоване виключно на досягнення завдань кримінального провадження. Тому після проведення з вилученими речами всіх необхідних процесуальних дій (оглядів, експертних досліджень) і належної процесуальної фіксації виявленої доказової інформації, такі речі як найшвидше мають бути повернуті власнику, що відповідає приписам статті 100 КПК України.
Оскільки слідчим суддею не встановлено обставин, які б свідчили про наявність на вилучених у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мобільних телефонах логічного захисту та інформації, що має значення для досудового розслідування цього кримінального провадження, що обумовлювало б їх подальше утримання органом досудового розслідування, тому відсутні підстави для подальшого утримання стороною обвинувачення відповідного електронного пристрою.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що на даний час мобільний телефон, марки «IPhone 17 Рго Мах» ІМЕІ1: НОМЕР_1 ІМЕІ2: НОМЕР_2 із сім-карткою мобільного оператору ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «IPhone 17 Рго» ІМЕІ1: НОМЕР_4 ІМЕІ2: НОМЕР_5 із сім-карткою мобільного оператору ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_6 доказового значення не має, а отже більше не відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК, а тому у подальшому його арешті потреба відпала.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність скасування арешту з відповідного майна.
Керуючись статтями 174, 372 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 30 березня 2026 року у справі №477/1886/25 (провадження 1-кс/477/231/26) на майно, вилучене 20 березня 2026 року під час проведення обшуку житла та іншого володіння особи за місцем спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме на мобільний телефон, марки «IPhone 17 Рго Мах» ІМЕІ1: НОМЕР_1 ІМЕІ2: НОМЕР_2 із сім-карткою мобільного оператору ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «IPhone 17 Рго» ІМЕІ1: НОМЕР_4 ІМЕІ2: НОМЕР_5 із сім-карткою мобільного оператору ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_6 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_7