Справа № 758/5577/26
про залишення позову без руху
08 квітня 2026 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі судді Гребенюка В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном шляхом зняття з реєстрації та виселення з житлового приміщення
До Подільського районного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) до ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач), третя особа: ОСОБА_3 , про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном шляхом зняття з реєстрації та виселення з житлового приміщення.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2026 року справу передано на розгляд судді Гребенюку В.В.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При цьому, позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 ст. 4 вищевказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», у 2026 році один прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3328 грн.
Таким чином, за подання позовної заяви з двома вимогами немайнового характеру, позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
До позовної заяви позивачем додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», якими передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити від сплати судового збору за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.
Позивач стверджує, що розмір її доходів за 2025 рік склав 47 632,56 грн, що підтверджується Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору. Однак даних Відомостей не було додано до позовної заяви, а відтак, суд вважає за потрібне відмовити у клопотанні про звільнення від сплати судового збору.
Отже, позивачем не виконано вимоги процесуального законодавства у частині надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Більше того, як встановлено з позовної заяви, власниками інших часток квартири, щодо якої виник спір, згідно з інформаційною довідкою КП КМР «КМ БТІ» від 18.01.2023 за № 395 є: ОСОБА_3 (34/100 часток) та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (32/100 часток).
За змістом ст. 358, 369 ЦК України право спільної часткової та спільної сумісної власності здійснюється співвласниками за їх згодою.
Згідно ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Водночас, суд враховує, що до складу учасників справи не залучено співвласників квартири ОСОБА_4. , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , їхня думка щодо позовних вимог не з'ясована.
Відтак, рішення суду у даній справі може вплинути на права та обов'язки співвласників квартири, у зв'язку з чим суд роз'яснює право позивача залучити їх в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно зі ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Керуючись положеннями ст. ст. 175-177, 185, 260 ЦПК України
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном шляхом зняття з реєстрації та виселення з житлового приміщення - залишити без руху;
Встановити позивачеві 10-денний строк з дня вручення позивачу копії Ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків;
Роз'яснити позивачу, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява залишається без розгляду;
Копію цієї ухвали направити позивачу;
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.В. Гребенюк