печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22029/26-к
23 квітня 2026 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62026000000000376 від 15.04.2026, відносно :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Донецьк, громадянка України, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 (у редакції Закону України від 07.10.2014), ч. 2 ст. 111 (у редакції Закону України від 03.03.2022) та ч. 5 ст. 111-1 КК України),
за участі:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
Старший слідчий в ОВС другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що Другим відділом Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026000000000376 від 15.04.2026 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 (у редакції Закону України від 07.10.2014), ч. 2 ст. 111 (у редакції Закону України від 03.03.2022) та ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянкою України та державним службовцем, працюючи з 2001 по 2014 рік в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища Севастопольської міської державної адміністрації, маючи достатній рівень освіти, спеціальні знання і життєвий досвід для розуміння факту окупації російською федерацією території АР Крим та м. Севастополя, усвідомлення проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади рф, бажаючи допомогти в проведенні цієї підривної діяльності та зробити свій особистий внесок в утворення та функціонування в м. Севастополі системи органів державної влади рф, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади на півострові, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, у період березня-квітня 2014 року, більш точний час не встановлено, перебуваючи у м. Севастополі, погодилася перейти на службу до представників окупаційної адміністрації та обійняти посаду керівника так званого «управления регулирования природопользования и разрешительной деятельности Главного управления природных ресурсов и экологии города Севастополя», яке створено окупаційною владою в системі органів державної влади російської федерації та знаходиться за адресою: м. Севастополь, площа Ластова, 3.
Надалі, громадянка України ОСОБА_4 , достовірно знаючи про вищевказані факти, будучи колишнім державним службовцем України у період з 2001 по 2014 рік, продовжуючи реалізовувати свої злочинні наміри, направлені на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, зі своїх ідеологічних та корисливих мотивів, з метою повалення конституційного ладу, ослаблення держави України, погодився надавати допомогу окупаційній владі рф у підривній діяльності проти України у період воєнного стану та співпрацюючи з представниками окупаційної влади рф добровільно прийняла рішення у листопаді 2019 року зайняти посаду керівника в незаконно створеному виконавчому органі державної влади - «департамент природных ресурсов и экологии города Севастополя», яку обіймає і по сьогодні.
Своїми діями, які виразилися у забезпеченні організації діяльності на тимчасово окупованій території України незаконно створеного виконавчого органу державної влади як невід'ємної частини федеральних органів влади російської федерації, здійсненні у ньому представницьких повноважень, що в свою чергу призвело до зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади на півострові, ОСОБА_4 вчинила державну зраду та здійснює колабораційну діяльність.
У вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 (у редакції Закону України від 07.10.2014), ч. 2 ст. 111 (у редакції Закону України від 03.03.2022) та ч. 5 ст. 111-1 КК України обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий вважає наявними всі законні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, враховуючи те, що він підозрюється у вчиненні зокрема тяжкого злочину та наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав у ньому зазначених.
Захисник у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, зазначивши про його необгрунтованість та передчасність, оскільки згідно даних, що містяться в клопотанні, відомості, що особа стосовно якої розглядається клопотання взагалі жива чи про те, що їй належним чином повідомлено про підозру.
Заслухавши пояснення прокурора, захисника та дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення в КПК передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
Слідчим суддею встановлено, що 09.04.2026 у кримінальному провадженні № 42014100070000020 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 (у редакції Закону України від 07.10.2014), ч. 2 ст. 111 (у редакції Закону України від 03.03.2022) та ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаних правопорушень, є наявність в матеріалах досудового розслідування достатніх об'єктивних доказів, що долучені до матеріалів клопотання, а саме:
- матеріали оперативного підрозділу ДВБ НПУ щодо ОСОБА_4 . Інформація містить посилання на відкриті джерела, які свідчать про зайняття вказаними особами посад в органах прокуратури, створених рф на території м. Севастополя, а також у т. зв. «департамент экологии и природных ресурсов города Севастополя»;
- інформація ГУР МО щодо ОСОБА_4 , яка містить витяг з бази даних рф про присвоєння ІПН рф, а також відомості про контакти, проживання та рід діяльності;
- інформація МЗС України, ДМС України та Офісу Президента України;
- огляд інтернет-ресурсу «Миротворець»;
- огляд інтернет-сайтів, що містять відомості про установчі дані незаконно створеного органу - «департамент экологии и природных ресурсов города Севастополя» (дата реєстрації, юридична адреса, відомості про керівника - ОСОБА_4 з 18.03.2020);
- огляд інтернет-сторінки незаконно створеного органу «правительство Севастополя». У вкладці «Севприроднадзор» містяться установчі дані незаконно створеного органу - «департамент экологии и природных ресурсов города Севастополя» (адреса, контакти, коротка довідка про функції), а також біографічна довідка ОСОБА_4 .
- огляд інтернет-сайту, що містить відомості про нормативні акти, видані незаконно створеною окупаційною адміністрацією м. Севастополя. Встановлено і завантажено положення про т. зв. «департамент экологии и природных ресурсов города Севастополя», а також накази про призначення ОСОБА_4 керівником даного псевдо-органу;
- огляд телеграм-каналу «Севприроднадзор», у якому містяться публікації з фото- та відеоматеріалами щодо діяльності незаконно створеного органу - «департамент экологии и природных ресурсов города Севастополя», його керівника ОСОБА_4
- характеризуючі та відомості з баз даних.
У зв'язку із не встановленням місцезнаходження підозрюваної та перебуванням її на тимчасово окупованій території, що позбавило орган досудового розслідування можливості особисто вручити йому письмове повідомлення про підозру, вказане повідомлення відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, 111, 135 КПК України вручене у спосіб передбачений КПК України для вручення повідомлень шляхом направлення на відомі органу досудового розслідування адресу електронної пошти та через Інтернет-месенджер на номер зв'язку, якими користується ОСОБА_4 .
16.04.2026 слідчим прийнято процесуальне рішення про оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_4 , виконання якого доручено співробітникам оперативного підрозділу СБ України в АР Крим.
На даний час точне місце перебування ОСОБА_4 не встановлено, остання переховується на тимчасово окупованій території міста Севастополя, що підтверджується матеріалами кримінального провадження та загальнодоступною інформацією із засобів масової інформації, її публічними виступами.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Кемпбелл і Фелл проти Сполученого Королівства» від 28.06.1984 зазначає, що якщо неможливість ознайомлення з обвинуваченням, розуміння обвинувачення спричинена власними діями обвинуваченого, він не в праві стверджувати про порушення його права на захист.
Відповідно до ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ч. 1, 3, 7 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом (ст. 136 КПК України).
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 у кримінальному провадженні набув статусу підозрюваної особи відповідно до вимог ст. ст. 276-279 КПК України.
Органом досудового розслідування були вчинені всі можливі та необхідні дії щодо повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбаченого шляхом направлення повідомлення про підозру, пам'ятки про процесуальні права та обов'язки підозрюваного всіма можливим способами.
Таким чином, ОСОБА_4 у повній відповідності до ч. 1 ст. 42 КПК України набув статусу підозрюваної особи у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).
Крім того, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Виходячи з наявних матеріалах даних, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , а доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри є безпідставними.
Згідно з ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожному гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання. Пунктом 4 цієї статті гарантовано право кожному, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 13 визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження
Згідно з п. 1 ст. 52 Хартії основоположних прав Європейського Союзу 2000 року будь-яке обмеження прав і свобод, що визначаються цією хартією, повинне здійснюватися на підставі закону з повагою до сутності цих прав і свобод; застосовані за принципом пропорційності обмеження можуть бути встановлені тільки тоді, коли вони потрібні та відповідають цілям і загальним інтересам, визнаним Європейським Союзом, або потребі захистити права і свободи інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Сторона обвинувачення зобов'язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia).
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного, про що виносить відповідну постанову.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України у випадку неможливості вручення письмового повідомлення про підозру в день його складення воно здійснюється у спосіб, передбачений Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 Кодексу, зокрема ст. 135 КПК України.
У зв'язку із не встановленням місцезнаходження підозрюваної та перебуванням її на тимчасово окупованій території, що позбавило орган досудового розслідування можливості особисто вручити йому письмове повідомлення про підозру, вказане повідомлення відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, 111, 135 КПК України вручене у спосіб передбачений КПК України для вручення повідомлень шляхом направлення на відомі органу досудового розслідування адресу електронної пошти та через Інтернет-месенджер на номер зв'язку, якими користується ОСОБА_4 .
16.04.2026 слідчим прийнято процесуальне рішення про оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_4 , виконання якого доручено співробітникам оперативного підрозділу СБ України в АР Крим.
На даний час точне місце перебування ОСОБА_4 не встановлено, остання переховується на тимчасово окупованій території міста Севастополя, що підтверджується матеріалами кримінального провадження та загальнодоступною інформацією із засобів масової інформації, її публічними виступами.
Повістки про виклик ОСОБА_4 , відповідно до вимог ч. 8 ст. 135, ст. 297-5 КПК України, публікувались у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, яким на 2026 рік визначена газета «Голос України», а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, за якими останній не прибув.
ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжких та особливо тяжких злочинів, за вчинення яких законом передбачено покарання у найсуворішому випадку у вигляді довічного позбавлення волі.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав, з якими закон пов'язує можливість вирішення питання про обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якої підозрюється особа.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. Зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а доводи сторони захисту є не переконливими.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до ст. 177, 178 КПК України враховує тяжкість покарання, відсутність підозрюваного за місцем реєстрації та місцем свого проживання, у зв'язку з чим був оголошений у міжнародний розшук та вважає наявними підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання його подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, зважаючи на вказані обставини і те, що ОСОБА_4 оголошений у розшук, обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам, з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень та перешкоджання слідству, розміру шкоди, у завданні якої підозрюється особа, суспільного інтересу, слідчий суддя дійшов висновку про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, слідчим суддею не вирішується питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою разом із визначенням розміру застави відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України лише після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 309, 194, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Обрати у кримінальному провадженні № 62026000000000376 від 15.04.2026, відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Роз'яснити, що у такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1