печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22216/26-к
пр. 1-кс-25784/26
23 квітня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12024000000001077 від 06.06.2024 ОСОБА_3 ,
23.04.2026 слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 , за погодження першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді, в межах кримінального провадження № 12024000000001077 від 06.06.2024, з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_3 , без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
З клопотання слідує, що Головним слідчим управління Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001077, яке 06.06.2024 виділене з кримінального провадження № 12023000000001805, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 199, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України.
Клопотання сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_3 діючи умисно, з корисних мотивів, за не встановлених досудовим розслідуванням обставин (таких як: час, місце, спосіб тощо), однак не пізніше 17.12.2023 створив злочинну організацію з метою вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних із систематичним підробленням посвідчень та інших офіційних документів, в тому числі із нанесенням голографічних захисних елементів та здійснював керівництво нею під час вчинення кримінальних правопорушень, а ОСОБА №1 (щодо якої у кримінальному провадженні №42023102090000178 обвинувальний акт направлено до суду), ОСОБА №2 (щодо якої у кримінальному провадженні №42023102090000178 обвинувальний акт направлено до суду), ОСОБА №3 (щодо якої у кримінальному провадженні №42023102090000178 обвинувальний акт направлено до суду), ОСОБА №4 (щодо якої у кримінальному провадженні №42023102090000178 обвинувальний акт направлено до суду), ОСОБА №5 (щодо якої у кримінальному провадженні №42023102090000178 обвинувальний акт направлено до суду), ОСОБА №6 (щодо якої у кримінальному провадженні №42023102090000178 обвинувальний акт направлено до суду), ОСОБА №7 (щодо якої у кримінальному провадженні №42023102090000178 обвинувальний акт направлено до суду), ОСОБА №8 (щодо якої у кримінальному провадженні №42023102090000178 обвинувальний акт направлено до суду), ОСОБА №9 (щодо якої у кримінальному провадженні №42023102090000178 обвинувальний акт направлено до суду), та інші невстановлені особи взяли участь у діяльності цієї злочинної організації.
За період свого функціонування створена ОСОБА_3 злочинна організація вчинила низку кримінальних правопорушень, спрямованих на підроблення посвідчень та інших офіційних документів, в тому числі із нанесенням голографічних захисних елементів, зокрема:
- не пізніше 05.02.2024 учасники злочинної організації ОСОБА №1, ОСОБА №4, ОСОБА №6 виготовили підроблений документ з нанесенням голографічних захиcних елементів - посвідчення водія НОМЕР_1 на ОСОБА_8 , після чого спільно з іншим учасником злочинної організації ОСОБОЮ №5 збули дане посвідчення ОСОБА_9 за гроші в сумі 13 700 гривень;
- не пізніше 07.02.2024 учасники злочинної організації ОСОБА №1, ОСОБА №4, ОСОБА №6 виготовили підроблений документ з нанесенням голографічних захиcних елементів - посвідчення водія НОМЕР_2 на ОСОБА_10 , після чого спільно з іншим учасником злочинної організації ОСОБОЮ №5 збули дане посвідчення ОСОБА_10 за гроші в сумі 8000 гривень;
- в період часу з 22.03.2024 по 26.03.2024 учасник злочинної організації ОСОБА №3 виготовив підроблений документ з голографічним захиcним елементом - посвідчення водія НОМЕР_3 на ОСОБА_11 , після чого збув його останньому за гроші в сумі 5900 гривень;
- не пізніше 04.04.2024 учасник злочинної організації ОСОБА №2 виготовив підроблений документ з голографічним захиcним елементом - посвідчення водія НОМЕР_4 на ОСОБА_12 , після чого спільно з іншими учасниками злочинної організації ОСОБОЮ №7, ОСОБОЮ №8, ОСОБОЮ №9 намагалися збути його;
- не пізніше 04.04.2024 учасник злочинної організації ОСОБА №2 виготовив підроблений документ з голографічним захиcним елементом - посвідчення водія НОМЕР_5 на ОСОБА_13 , після чого спільно з іншими учасниками злочинної організації ОСОБОЮ №7, ОСОБОЮ №8, ОСОБОЮ №9 намагалися збути його;
- в період часу з 08.04.2024 по 10.04.2024 учасник злочинної організації ОСОБА №3 виготовив підроблений документ з голографічним захиcним елементом - посвідчення водія посвідчення водія НОМЕР_3 на ОСОБА_14 , після чого збув його останньому за гроші в сумі 6300 гривень.
Таким чином, ОСОБА_3 , підозрюється у:
- створенні злочинної організації, керівництві такою організацією, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України;
- підробленні посвідчення - офіційного документу, який видається установою, і який надає права, з метою використання його іншою особою та збуті такого документу, вчиненого злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України;
- підробленні посвідчення - офіційного документу, який видається установою, і який надає права, з метою використання його іншою особою та збуті такого документу, вчиненого повторно, злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України;
- зберіганні, придбанні, перевезенні, пересиланні та збуті незаконно одержаних голографічних захисних елементів, вчиненого злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 199 КК України;
- зберіганні, придбанні, перевезенні, пересиланні з метою збуту незаконно одержаних голографічних захисних елементів, вчиненого повторно, злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 199 КК України.
Слідчий вказує, що відповідно до ст. 177 метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 розуміючи, що він підозрюється у вчиненні декількох кримінальних правопорушень (в тому числі особливо тяжких злочинів), відчуваючи страх та невідворотність майбутнього покарання за вчинені кримінальні правопорушення, за які законом передбачено найбільше покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з конфіскацією майна, останній, володіючи документами для виїзду за кордон (в тому числі і підробленими документами, які він міг та може виготовити на себе), може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України.
Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановленні всі обставини, які підлягають доказуванню, не встановлені всі особи, які причетні до його вчинення, місцезнаходження речей і документів, які можуть мати значення речового доказу у кримінальному провадженні, не встановлено всіх осіб, які брали участь у виготовлені та збуті підроблених документів. У випадку обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, ОСОБА_3 знаючи місцезнаходження зазначених речей і документів, може їх безперешкодно знищити, сховати або спотворити, а також може попередити інших осіб, які причетні до вчинення даного злочину, про можливу кримінальну відповідальність.
Ризики, передбачені п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, проявляється у тому, що ОСОБА_3 знаходячись на волі може чинити тиск на них з метою зміни показань або відмови від них.
Крім того, на даний час у кримінальному провадженні не допитано усіх свідків, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження та не встановлено усіх осіб причетних до вчинення вказаного злочину, а тому підозрюваний ОСОБА_3 перебуваючи на волі може незаконно впливати на зазначених осіб.
Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_3 є керівником злочинної організації, яку він і створив та керував діями інших підозрюваних під час вчинення кримінальних правопорушень, він може чинити вплив на них і в подальшому.
У випадку обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 не пов'язаного з триманням під вартою, останній зможе безперешкодно, в тому числі з використанням засобів мобільного зв'язку, спілкуватися з зазначеними особами та коригувати заходи з уникнення від кримінальної відповідальності.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, полягає у тому, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні декількох кримінальних правопорушень вчинених у складі злочинної організації та знаходячись на волі може вчинити нові кримінальні правопорушення та/або продовжити свою злочинну діяльність.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Обставини, встановлені під час досудового розслідування, на думку сторони обвинувачення, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, суспільний інтерес, високий рівень суспільної небезпечності інкримінованого кримінального правопорушення, а також з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що ризики не доведені, підозра необґрунтована, просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки у підозрюваного є дружина, постійне місце проживання, а також хронічне захворювання шийного відділу хребта.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав свого захисника.
Вивчивши клопотання, заслухавши позиції учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Так, 17.05.2024, в порядку ст.ст. 276-278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 199, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Нікополь Дніпропетровської області, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України.
31.05.2024 підозрюваного ОСОБА_3 оголошено в розшук у кримінальному провадженні № 12023000000001805, у зв'язку із тим, що останній виїхав за межами України та місцезнаходження його невідоме.
06.06.2024 матеріали досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_3 виділені в окреме провадження за № 12024000000001077.
06.06.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001077 зупинене у зв'язку із розшуком підозрюваного.
21.06.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_3 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
22.04.2026 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001077 відновлено у зв'язку із встановленням місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_3 .
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:
1. протоколи допитів свідків;
2. висновки технічних експертиз документів;
3. протоколи оглядів місця події по вилученим посвідченнях водіїв;
4. протоколи за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій;
5. інші зібрані у кримінальному провадженні докази у своїй сукупності.
З огляду на викладене, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах, а також з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
Так, вирішуючи питання про існування ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного, а саме те, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , дані, які характеризують особу останнього, його стан здоров'я, соціальні зв'язки, сімейний стан, характер діяння, високий рівень суспільної небезпечності інкримінованого кримінального правопорушення, а також суспільний інтерес викликаний інкримінованим йому злочином.
Крім того, враховує й те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а тому приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може вчинити дії передбачені п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні та заявлених у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, вивченням даних про особу підозрюваного, встановлено, що доказів того, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_3 не допускає його тримання під вартою слідчому судді не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод не має.
Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.
Крім того, у відповідності з вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при застосуванні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177, 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Питання доведення винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, статтями 176-178, 181-186, 193-196, 205, 208, 309, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 31.05.2026 включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001077 від 06.06.2024.
Тримання під вартою ОСОБА_3 здійснювати в ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19).
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1