печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4867/26-к
23 квітня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/4867/26-к від 09.03.2026 за результатами розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої службової особи Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви від 15.01.2026 про вчинення кримінального правопорушення (злочину),
07.04.2026 до суду надійшла заява слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/4867/26-к від 09.03.2026 за результатами розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої службової особи Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви від 15.01.2026 про вчинення кримінального правопорушення (злочину), оскільки вона є незрозумілою та просив роз'яснити порядок його виконання.
Учасники розгляду не з'явилися у судове засідання, про місце і час розгляду заяви повідомлені належним чином.
Згідно ч. 2 ст. 380 КПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Зважаючи на ці положення закону, вивчивши заяву про роз'яснення ухвали у судовому провадженні за клопотанням, матеріали вказаного провадження, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність незявившихся осіб та приходить до наступного висновку.
Так, на особу, що звертається з заявою про роз'яснення рішення покладається обов'язок зазначити, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо.
Роз'яснюючи ухвалу слідчий суддя не вправі змінювати зміст такої ухвали, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених в ухвалі. Вимоги, які пред'являє кримінальний процесуальний закон до змісту ухвали, містяться у статті 372 КПК України.
Тож у вирішенні питання про межі, в яких слідчий суддя вправі діяти, надаючи роз'яснення ухвали, слід виходити з приписів статей 372 КПК України щодо змісту ухвали.
Варто зазначити, що роз'яснення судового рішення, яке на думку певних осіб є незрозумілим, виступає ще одним (крім передбаченого ст. 379 КПК України) способом усунення його недоліків, а щодо передбачених ст. 380 КПК України роз'яснень змісту судового рішення та інших його аспектів, то вони не обумовлені потребою усунення його формальних чи змістових недоліків.
Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення. У ході роз'яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.
Зрозумілість рішення полягає в тому, що воно є доступним для сприйняття, дохідливим, таким, що не припускає варіантності свого тлумачення. Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише, змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.
Відповідно до п. 18 ст.3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Судовим розглядом встановлено, що 27.01.2026 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана скарга у порядку ст. 303 КПК України, яка передана слідчому судді ОСОБА_1 30.01.2026, на службову бездіяльність уповноваженої службової особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви ОСОБА_4 від 15.01.2026 про вчинення кримінального правопорушення.
Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.03.2026 зобов'язано уповноважену службову особу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості із заяви ОСОБА_4 про кримінальне правопорушення, яка прийнята 15 січня 2026 року під протокол прийняття заяви про вчинені кримінальні правопорушення або такі, що готуються, повідомлення про вчинення злочинів, та розпочати досудове розслідування.
Також, вказаною ухвалою зобов'язано службову особу, яка внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, надати заявнику документ, що підтверджує прийняття і реєстрацію заяви, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
За своїм змістом ухвала слідчого судді є зрозумілою, підстави та мотиви прийняття даного рішення наведені в ухвалі, резолютивна частина викладена чітко та порядок виконання зрозумілий.
Враховуючи викладене, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог та, як наслідок, у їх задоволенні вважає за необхідне відмовити.
Керуючись ст. ст. 9, 369, 380 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволені заяви слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/4867/26-к від 09.03.2026 за результатами розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої службової особи Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви від 15.01.2026 про вчинення кримінального правопорушення (злочину), - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_5