Провадження № 2/470/221/26
Справа № 470/167/26
29 квітня 2026 року с-ще Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Орлової С.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Ляшенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні 29 квітня 2026 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тайгер-Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
10 березня 2026 року позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою, через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", яка підписана його представником- Усенком М.І., який діє на підставі договору про надання правової допомоги №0207 від 02 липня 2025 року.
У позовній заяві зазначено, що 01 червня 2024 року між ТОВ "Фінансова Компанія" Тайгер-Фінанс" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №59814079 відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 4000 грн, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним в порядку та строки, визначені договором. Однак відповідач належним чином не виконав умов договору, внаслідок чого станом на 10 березня 2026 року виникла заборгованість в загальному розмірі 27360 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 4000 грн; заборгованість за процентами - 21360 грн; 2000 грн - штрафи.
Посилаючись на викладене позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 27 360 грн, сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу - 8000 грн
Представник позивача Усенко М.І. в судове засідання не з'явився, у прохальній частині позовної заяви просив суд розгляди справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного порядку розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов від нього не надходило, тому суд визнає його неявку неповажною та вважає можливим згідно ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи та наявні в ній докази суд доходить наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З матеріалів справи убачається, що 01 червня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №59814079.
За умовами вказаного договору кредитодавець зобов'язався на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни,що визначені договором.
Відповідно до умов п. 1.2, 1.3 кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) становить 4000 грн.; строк кредиту 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 01 червня 2024 року. При цьому, строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів.
Остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів) становить 27 травня 2025 року (п. 1.4 договору).
Пункт 1.5 договору також містить відомості про: розмір загальних витрат позичальника за кредитом, що включать загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, який становить 21360 грн. в грошовому виразі та 9300 відсотків річних у процентному значенні; орієнтовну загальну вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом, яка становить 25360 грн.; розмір денної процентної ставки в розмірі 1.2.
Одночасно з цим, умовами п.п. 2.2.2 договору, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 договору.
В свою чергу, п.п. 2.2.3 договору передбачено, що за користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: пільгова процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду користування кредитом. Після закінчення строку пільгового періоду нараховується стандартна процентна ставка; стандартна процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується з першого дня стандартного періоду.
Зазначеним підпунктом договору також зазначено строк дії пільгового періоду, який становить 20 календарних днів з 01 червня 2024 року по 21 червня 2024 року та строк дії стандартного періоду, який становить 340 календарних днів з 22 червня 2024 року по 27 травня 2025 року.
Умовами вказаного договору також передбачено, що за порушення строків перерахування коштів на рахунок позичальника, кредитодавець зобов'язаний сплати на користь позичальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки за кожен день простроченого платежу. При цьому пеня не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. (п. 4.2 договору).
Відповідно до п. 5 .1 договору, позичальник, серед іншого, підтвердив, що отримав від кредитодавця до укладення цього договору інформацію, вимоги надання якої передбачені законодавством України, в тому числі інформацію передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові операції», яка необхідна для отримання споживчого кредиту, включаючи інформацію, що наведена в паспорті споживчого кредиту та правилах; до укладення цього договору отримав проект цього кредитного договору разом з додатками, ознайомився з усіма його умовами та правилами надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, що розміщенні на сайті товариства та є невід'ємною частиною цього договору; умови договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану; інформація надана йому товариством з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання.
Сторони також дійшли згоди, що укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноруч підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання і наслідки (п. 6.4 договору).
Відповідно до п. 6.6 договору, цей договір вважається договором про споживчий кредит (як вид кредитного договору в розумінні Закону України «Про споживче кредитування») у випадку дотримання та наявності всіх умов та підстав необхідних для визнання даного договору, договором про споживчий кредит, згідно Закону України «Про споживче кредитування».
Крім того, за умовами п. 9.1.1 договору передбачено, що подаючи заяву за кредитним продуктом, що передбачає надання кредиту шляхом переказу суми кредиту на картковий рахунок, заявник має зареєструвати в особистому кабінеті банківську картку, на яку будуть зараховані кошти при позитивному рішенні по заяві, якщо така картка не була зареєстрована заявником у особистому кабінеті раніше.
За результатами заповнення заявки здійснено одночасну перевірку дійсності та аутентифікацію платіжної карти позичальника відповідно до стандартів відповідних платіжних систем (п. 9.4 договору).
Вказаний договір також містить реквізити платіжної карти позичальника, а саме № НОМЕР_1 .
Зазначений договір про споживчий кредит з додатком до нього, який містить графік платежів за договором, з зазначенням дати, розміру платежу та його складових, та Паспорт споживчого кредиту продукту "59814049" підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором - 598or76h.
Відповідно до повідомлення ТОВ «Контрактовий дім» №3974-1417662232-19122025 від 19 грудня 2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» 07 травня 2024 року було здійснено переказ грошових коштів в розмірі 4000 грн. на користь ОСОБА_1 за реквізитами платіжної карти № НОМЕР_1 ( а.с.28).
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №59814079 від 01 червня 2024 року, ОСОБА_1 , свої зобов'язання щодо повернення отриманої суми кредиту не виконав, зокрема, на виконання умов договору жодного платежу на користь позивача не здійснював, у зв'язку з чим йому було нараховано заборгованість у загальному розмірі 27360 грн, яка складається: 4000 грн - простроченої заборгованості за кредитом; 21360 грн - простроченої заборгованості за відсотками; 2000 грн - простроченої заборгованості за штрафами ( а.с.29-34).
Таким чином суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором є доведеними та обґрунтованим належними доказами у справі, а тому з нього підлягає стягненню на користь позивача нарахована заборгованість, яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками.
Щодо нарахування позивачем заборгованості за штрафом в розмірі 2000 грн за кредитним договором №59814079 від 01.06.2024 року, суд доходить наступного.
Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу(далі Закон).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022року у справі №477/874/19 (пункт 69)).
Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.
Оскільки штраф за кредитним договором нараховано за період з 01 червня 2024 року по 10 березня 2026 року, то відповідач звільняється від обов'язку її сплати на користь позивача в силу положень ЦК України.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір сплачений при поданні позову пропорційно до задоволеної частини позовних вимог та документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.10, 13, 258, 263-265,268 ЦПК України, суд,
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тайгер-Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» заборгованість за договором про споживчий кредит №59814079 від 01 червня 2024 року у розмірі 25 360 грн, з яких 4000 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 21 360 грн - прострочена заборгованість за відсотками на рахунок НОМЕР_3 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» 2449 (дві тисячі чотириста сорок дев'ять ) грн 40 коп судового збору та 8000 (вісім тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу на рахунок НОМЕР_3 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335.
Заочне рішення може бути переглянуте Березнегуватським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» - адреса місцезнаходження юридичної особи: індекс 79029, вул. Смаль-Стоцького буд.1, корпус 28, м. Львів, ЄДРПОУ 43561909.
Відповідач: ОСОБА_1 - остання відома адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя С.Ф. Орлова
Повне заочне рішення суду складене 29 квітня 2026 року.