Справа 127/14622/26
Провадження 1-кс/127/5574/26
30 квітня 2026 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12026020000000112 внесеного до ЄРДР 27.02.2026 року, за відсутності фіксації судового розгляду технічними засобами,
До суду надійшло клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні СУ ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026020000000112 від 27.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у зв'язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.
Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що Держпродспоживслужба утворена відповідно до постанови КМУ від 10 вересня 2014 року №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади".
Постановою КМУ від 02 вересня 2015 року №667 затверджено Положення про Держпродспоживслужбу. Територіальні органи Держпродспоживслужби утворені постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1092.
З метою забезпечення фінансування Держпродспоживслужби прийнято розпорядження КМУ від 27 січня 2016 року №76-р. Затверджено структуру апарату Держпродспоживслужби та погоджено її з Міністром аграрної політики та продовольства України. Штатний розпис та кошторис апарату Держпродспоживслужби затверджено за погодженням з Мінфіном.
Відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України від 6 квітня 2016 року №260-р "Питання Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів" Держпродспоживслужба офіційно розпочала роботу і приступила до виконання функцій.
Відповідно до положення «Про Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області» затвердженого наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №954 від 08.09.2025
Згідно з п. 7 ч. 4 Положення ««Про Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області» Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу, а саме:
- проводить експертну оцінку сільськогосподарської техніки під час її відчуження на вторинному ринку;
- здійснює реєстрацію та облік тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, видачу номерних знаків та відповідних реєстраційних документів на них, ведення автоматизованого обліку зареєстрованих тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів та систематизацію відомостей про їх власників з використанням Єдиного реєстру;
- проводить перевірку технічного стану і експлуатації машин, які підлягають перевірці на підтвердження відповідності вимогам законодавства;
- видає в установленому порядку висновки щодо технічного стану проданих або відремонтованих машин, які підлягають перевірці на підтвердження відповідності вимогам законодавства;
- проводить технічну експертизу та експертну оцінку технічних засобів, що стали непридатними внаслідок аварії чи стихійного лиха, та видає відповідні документи про доцільність їх подальшої експлуатації;
- перевіряє відповідність матеріально-технічної бази та методичного забезпечення навчальних закладів з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації трактористів-машиністів у встановленому законодавством порядку, надає висновки про відповідність матеріально-технічної бази, методичного забезпечення та оснащеності навчального процесу для розгляду відповідними органами питання про акредитацію та видачу їм ліцензій на право підготовки трактористів-машиністів самохідних машин, приймає теоретичні і практичні іспити для отримання права на керування машинами та видає за їх результатами посвідчення тракториста-машиніста;
- проводить державний нагляд за дотриманням правил технічного та сервісного обслуговування машин, реалізації повнокомплектних машин, номерних вузлів і агрегатів;
- проводить незалежну технічну експертизу для визначення причин виходу з ладу сільськогосподарських машин у процесі розгляду претензій покупців щодо якості зазначених машин і послуг у період гарантійних строків експлуатації відповідно до вимог Закону України “Про захист прав покупців сільськогосподарських машин»;
- забезпечує у встановленому порядку суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з реалізацією машин, що підлягають реєстрації в Держпродспоживслужбі, бланками біржових угод, актів приймання-передавання машин та номерними знаками “Транзит», організовує державний контроль за дотриманням ними законодавства у зазначеній сфері;
- проводить технічну експертизу, аналіз та видачу висновків про якість проданих і відремонтованих машин, вузлів, агрегатів та їх складових частин у зв'язку з розглядом відповідної претензії власника (користувача), про якість пально-мастильних матеріалів, якими забезпечується агропромисловий комплекс, про залишковий моторесурс під час визначення реалізаційної вартості машини, вузла, агрегата;
- веде реєстр навчальних закладів, які здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації трактористів-машиністів, та здійснює державний контроль за додержанням ними вимог законодавства у зазначеній сфері;
- організовує та здійснює державний нагляд (контроль) в частині експлуатації та технічного стану машин за:
- дотриманням вимог законодавства акредитованими суб'єктами господарювання, які проводять перевірку технічного стану та ідентифікацію машин;
- виконанням законодавства у сфері захисту прав споживачів на придбану чи відремонтовану сільськогосподарську техніку і комплектувальні вузли та агрегати до неї;
- дотриманням правил технічного та сервісного обслуговування машин;
- технічним станом й експлуатацією машин, які підлягають перевірці на підтвердження відповідності вимогам законодавства.
Відповідно наказу начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області №312-к від 11.07.2017 ОСОБА_4 з 12 липня 2017 року прийнято на посаду провідного інженера електроніка відділу інформаційних технологій та зв?язків з громадськістю Управління організаційно-господарського забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, з посадовим окладом згідно з штатним розписом.
В подальшому, наказом начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області №419-к від 12 липня 2024 року ОСОБА_4 переведено на посаду провідного фахівця відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області.
Відповідно п. 1.4, ч. 2 посадової інструкції провідного фахівця відділу реєстрації сільськогосподарської техніки затвердженої начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області 03.06.2024 у своїй діяльності провідний фахівець керується Конституцією та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та Законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем?єр міністра України, наказами Міністерств, наказами Держпродспоживслужби України, дорученнями Голови Держпродспоживслужби України та його заступників, Положенням про Головне управління, наказами та дорученнями начальника Головного управління, Положенням про відділ реєстрації сільськогосподарської техніки, цією посадовою інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч. 2 посадової інструкції, ОСОБА_4 :
?Здійснює допоміжні функції, пов?язані із забезпеченням здійснення повноважень, покладених на відділ.
?Бере участь у проведенні огляду сільськогосподарської техніки; сприяє головному та провідному спеціалісту відділу у здійсненні їхніх повноважень.
?Бере участь у підготовці проектів документів технічного характеру, яка стосується роботи відділу.
?Готує та надає інформацію органам виконавчої влади.
?Бере участь у екзаменаційних комісіях по прийманню теоретичних і практичних іспитів з атестації трактористів - машиністів, здійснює оформлення посвідчень тракториста-машиніста, для подальшої їх видачі.
?Проводить прийом та перевірку документів, які подаються до відділу, для проведення реєстрації машини, зняття з обліку, а також здійснює видачу свідоцтв про реєстрацію машин, державних номерних знаків юридичним та фізичним особам з відповідним записом в книгах реєстрації і внесенням в Єдиний реєстр для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів.
?Надає начальнику Відділу рекомендації щодо покращення стану експлуатації транспортних засобів.
?За дорученням начальника відділу залучається до складання звітів технічного характеру.
?Веде довідкову документацію в межах своєї компетенції.
?Відповідає за стан ведення діловодства.
?Знає, розуміє і застосовує діючі нормативні документи, що стосуються його діяльності.
?Знає і виконує вимоги нормативних актів про охорону праці та навколишнього середовища, дотримується норм, методів і прийомів безпечного виконання робіт.
?Виконує окремі службові доручення свого безпосереднього керівника.
Крім цього, відповідно п. 4.4 ч. 4 інструкції провідного фахівця відділу реєстрації сільськогосподарської техніки, останній також несе відповідальність за правопорушення, здійснені в процесі виконання своєї діяльності - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним і цивільним законодавством України.
У порушення зазначених вимог провідний фахівець відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби ОСОБА_4 , обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та згідно з ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, в кінці січня 2026 року у невстановлені досудовим розслідуванням точні дату та час ОСОБА_5 у зв'язку з необхідністю отримання документів про реєстрацію власного колісного трактора марки «Т-40», свідоцтво про реєстрацію машини якого в останнього було відсутнє, з метою подальшої його реалізації, вирішив звернутися до провідного фахівця відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області ОСОБА_4 , оскільки саме на останнього покладено обов'язок щодо реєстрації відповідних машин.
Того ж дня, ОСОБА_5 прибув до приміщення будівлі, в якій розташований службовий кабінет ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , де повідомив ОСОБА_4 , про необхідність видачі свідоцтва про реєстрацію машини для його трактора, у зв'язку з необхідністю його реалізації в найближчий час.
У свою чергу, ОСОБА_4 переслідуючи корисливі мотиви, використовуючи свої службові повноваження, з метою незаконного збагачення, діючи з прямим умислом, вирішив створити умови для отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_5 та реалізуючи задумане повідомив останнього про складність реєстрації його колісного трактора через відсутність відповідних документів, однак зазначив, що подумає про можливість проведення таких дій.
В подальшому в кінці лютого 2026 року у невстановлені досудовим розслідуванням точні дату та час, ОСОБА_5 на попереднє прохання ОСОБА_4 , прибув до приміщення будівлі, в якій розташований службовий кабінет ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_4 повідомив його про наявність можливості за неправомірну вигоду в розмірі 25000 гривень виготовити відповідне свідоцтво про реєстрацію машини, без його участі та провести його реєстрацію в реєстрі машин.
Вважаючи дії ОСОБА_4 , про надання неправомірної вигоди кримінально-протиправними, ОСОБА_5 звернувся до правоохоронних органів із письмовою заявою про вчинення кримінального правопорушення, був залучений до конфіденційного співробітництва та у подальшому діяв під їх контролем.
Надалі, 04.03.2026 о 14 год. 40 хв., ОСОБА_5 на виконання попередніх домовленостей зустрівся в службовому кабінеті, за адресою: АДРЕСА_1 із ОСОБА_4 , та передав останньому неправомірну вигоду, а саме несправжні імітаційні засоби - грошові кошти в сумі 22000 гривень, після чого після проведення санкціонованого обшуку вказаного кабінету та вилучення предмету кримінального правопорушення, ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
З урахуванням здобутих доказів під час досудового розслідування 5 березня 2026 року повідомлено про підозру: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в одержанні службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди
Окрім того, 06.03.2026 відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 266 240 грн.
Завданнями кримінального провадження, згідно зі статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положеннями статті 131 КПК України передбачено, що заходи із забезпечення кримінального провадження застосовують з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном підозрюваним, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно підлягає конфіскації для забезпечення цивільного позову, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Пунктами 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Згідно частини 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Санкцією ч. 3 ст. 368 КК України встановлено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна.
Зокрема, за отриманими відомостями із Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів, підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є власником транспортного засобу марки та моделі «Ford Transit Connect», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 .
Крім того, відповідно до інформаційної довідки №474884699 від 29.04.2026 року з витягу «Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна», підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , має у власності будинок розташований за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 85,5 м?.
З метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, вказане майно, яке перебуває у власності ОСОБА_4 в силу ч. 3 ст. 368 КК України та згідно положень пунктів 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України підлягає арешту.
Разом із тим, сторона обвинувачення вважає, що розгляд даного клопотання необхідно провести без повідомлення власника майна, оскільки майно, про арешт якого йдеться в клопотанні, не вилучалося, а розгляд клопотання за його відсутності є необхідним для забезпечення арешту майна, тобто існує реальна загроза приховування, відчуження цього майна зі сторони підозрюваного та/або третіх осіб, тобто, усвідомлюючи максимально можливу міру покарання за інкримінований злочин, ОСОБА_4 може вчиняти активні дії, спрямовані на його приховування та відчуження, що відповідно, негативно вплине на повноту досудового розслідування кримінального провадження.
Враховуючи викладене вище, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити.
В судове засідання слідчий не з'явився, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання, а також надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність. Клопотання підтримав у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З огляду на вказане, з метою забезпечення арешту майна, власник майна в судове засідання не викликався.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої та другої статті 172 КПК України.
Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Так, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В силу ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Судом встановлено, що в рамках кримінального провадження № 12026020000000112 від 27.02.2026 року, на підставі здобутих доказів, 5 березня 2026 року повідомлено про підозру: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в одержанні службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Окрім того, 06.03.2026 відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 266 240 грн.
Санкцією ч. 3 ст. 368 КК України встановлено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна.
Крім того, за отриманими відомостями із Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів, підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є власником транспортного засобу марки та моделі «Ford Transit Connect», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 .
Також, відповідно до інформаційної довідки №474884699 від 29.04.2026 року з витягу «Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна», підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , має у власності будинок розташований за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 85,5 м?.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
З огляду на вищенаведене, а також враховуючи те, що транспортний засіб марки та моделі «Ford Transit Connect», сірого кольору, р/н НОМЕР_2 , та будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 85,5 м?., перебувають у власності ОСОБА_4 , в силу ч. 3 ст. 368 КК України та згідно положень пунктів 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України підлягають арешту та на даний момент не вилучені, а тому є необхідність у накладені арешту на зазначене майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , оскільки, усвідомлюючи наслідки накладення арешту на вищевказане майно та враховуючи наслідки злочину за яким ведеться досудове розслідування, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження вказаного майна на час досудового розслідування та забезпечення схоронності даного майна, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого, про арешт майна, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 107, 131, 132, 170, 171, 172, 174, 175 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке знаходиться у власності підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на:
- транспортний засіб марки та моделі «Ford Transit Connect», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 ;
- будинок розташований за адресою вул. Незалежності, 92 с-ще Теплик, Гайсинський район Вінницька область, загальною площею 85,5 м?.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати слідчого повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Арешт майна може бути скасований - підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником, законним представником, іншим власником або володільцем майна, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, за їх клопотанням до суду про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя