Справа № 756/8822/24
Провадження № 2/756/524/26
07 квітня 2026 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Ткач М.М.,
за участі секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,
представника позивача - Федосєєвої Т.Ю. ,
представника відповідача - Бабішеної М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_3 , про стягнення аліментів. У обґрунтування позовних вимог зазначила, що перебуває у шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 з 27.04.2013. У шлюбі у сторін народились діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Оболонського районного суду від 05.07.2024 задоволено позов ОСОБА_2 (який було подано до народження другої дитини), з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 . На цей час сторони припинили сімейні відносини, разом не проживають, діти проживають разом з позивачкою. Відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки не дає, а тому позивач звернулась до суду для стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання дитини - доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення донькою повноліття.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 26.07.2024 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 10.10.2024 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 (зареєстроване місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (зареєстроване місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 , щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 липня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_3 (зареєстроване місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок. Допущено негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
28.04.2025 до суду від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Бабішеної М.Л. надійшла заява про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 10.10.2024, в якій просила поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення у справі, скасувати заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 10.10.2024 та призначити справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 12.05.2025 поновлено представнику ОСОБА_3 - Бабішеній М.Л. строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 10.10.2024 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про стягнення аліментів; заяву представника ОСОБА_3 - Бабішеної М.Л. про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 10.10.2024 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про стягнення аліментів задоволено; скасовано заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 10.10.2024 у цивільній справі №756/8822/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про стягнення аліментів; у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - Бабішеної М.Л. про розгляд справи у загальному позовному провадженні відмовлено. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
03.06.2025 на адресу суду від представника відповіача ОСОБА_3 - адвоката Бабішеної М.Л. надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , з підстав викладених у відзиві та у відповідності до положень ст.183 СК України, змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 у відповідності до рішення Оболонського районного суду міста Києва від 05.07.2024 (справа №756/2330/24), визначивши розмір аліментів, що стягуються на двох дітей на їх утримання, в єдиній частці від заробітку (доходу) ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 , у зв'язку з чим просила викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції: «Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 27 травня 2025 року і до досягнення старшою дитиною повноліття».
Крім того, до відзиву було долучено зустрічний позов про визначення розміру аліментів, що стягуються на двох дітей, в єдиній частці від заробітку (доходу) батька на їх утримання (відповідно до положень ст. 183 СК України), який було зареєстровано судом 09.06.2025, у якому адвокат Бабішена М.Л. просила суд у відповідності до положень ст.183 СК України, змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 у відповідності до рішення Оболонського районного суду міста Києва від 05.07.2024 (справа №756/2330/24), визначивши розмір аліментів, що стягуються на двох дітей на їх утримання, в єдиній частці від заробітку (доходу) ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 , у зв'язку з чим просила викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції: «Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 27 травня 2025 року і до досягнення старшою дитиною повноліття».
23.06.2025 до суду від представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Федосєєвої Т.Ю. надійшла відповідь на відзив.
03.07.2025 на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Бабішеної М.Л. надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 14.08.2025 зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , про визначення розміру аліментів - повернуто заявнику.
Постановою Київського апеляційного суду від 10.12.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_3 , залишено без задоволення. Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 14.08.2025 залишено без змін.
04.03.2026 до суду від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Бабішеної М.Л. надійшли додаткові пояснення по справі, в яких серед іншого зазначається, що у даній справі має бути враховано, що з відповідача вже стягуються аліменти на утримання старшого сина сторін у розмірі 1/4 від його доходів, а також додатково до цього, ще й аліменти на утримання позивачки у розмірі 1/6 від доходів відповідача, а тому доцільним, послідовним і обґрунтованим є призначення стягнення з відповідача аліментів на утримання молодшої доньки ОСОБА_5 у розмірі 1/6 частини від доходу відповідача, а не 1/4 частини, як цього просить позивач.
Представник позивача у судовому засідання підтримала заявлені позовні вимог, при цьому, стягнення аліментів просила здійснювати починаючи з 20.06.2025, тобто із закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_4.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечила щодо заявлених позовних вимог, та не заперечила, щодо стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання молодшої доньки ОСОБА_5 у розмірі 1/6 частини від доходу відповідача.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Судом встановлено, що 27.04.2013 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві.
Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 05.07.2024 у справі №756/23300/24, стягнуто з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 15.02.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
З відкритих джерел - Єдиного державного реєстру судових рішень, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 встановлено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 06.08.2025 у справі №756/9184/25 шлюб між сторонами розірвано.
Також, з відкритих джерел - Єдиного державного реєстру судових рішень, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 встановлено, що заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04.11.2025 стягнено з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини усіх видів його доходу (заробітку), щомісячно, починаючи з 20.08.2025 р. і до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.
Від шлюбу сторони мають спільну дитину: доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 04.07.2024.
Як зазначає позивач, донька сторін проживає разом із матір'ю. Доказів на спростування вказаного відповідачем не надано.
Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами у справі не досягнуто. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дітей той із них, з ким вони проживають, вправі звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.
Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1997 року, батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 XII 78912 та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько, або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків / рішення від 7 грудня 2006 року у справі «HUNT v. UKRAINE», № 31111/04, § 54).
Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї (ст.150 Сімейного кодексу України).
Підстав для звільнення відповідача від обов'язку утримувати дитину, передбачених ст.188 СК України, не встановлено.
Можливість стягнення аліментів за рішенням суду залежить не лише від факту добровільної участі одного з батьків в утриманні дітей, а й від згоди іншого з батьків із розміром та способом такого утримання.
Надання дітям матеріальної допомоги у добровільному порядку є правом і обов'язком батька та не звільняє його від обов'язку утримувати дитину (Постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 712/4702/19 (провадження № 61-929св20).
Згідно з вимогами ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо утримання дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
За положеннями ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
За приписами ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При вирішенні даного позову суд враховує майновий стан відповідача, а саме наявність щомісячного доходу, оскільки відповідач перебуває на військовій службі, а також суд бере до уваги наявність у платника аліментів іншої дитини, сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання якої з відповідача на користь позивача стягуються аліменти у розмірі у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 15.02.2024 року і до досягнення дитиною повноліття. Крім того, судом враховується, що з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини усіх видів його доходу (заробітку), щомісячно, починаючи з 20.08.2025 р. і до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною третьою ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Метою судового доказування є всебічне, повне, об'єктивне з'ясування всіх обставин, що мають істотне значення для правильного розгляду і вирішення справи.
Відповідач та позивач повинні у відповідності до вимог закону утримувати дитину, відчувати відповідальність за неї, забезпечувати їй добрі умови для проживання та виховання, у тому числі, забезпечувати матеріально.
Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Отже, на підставі викладеного, керуючись ст. 7 Сімейного кодексу України відповідно до якого - регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Зважаючи на вищевикладене, дані про особу позивача, відповідача, доводи позивача та відповідача, а також з урахуванням майнового стану відповідача, розміру його доходів, виходячи з рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини, суд приходить до висновку про те, що розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має становити 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини буде відповідати вимогам Закону та буде достатнім для гармонійного розвитку дитини та захистить її права.
На думку суду, вказаний розмір аліментів є максимально справедливим по відношенню до обох сторін спірних правовідносин.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність позов ОСОБА_2 задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 , щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.06.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача судовий збір у сумі 1211,20 грн. в дохід держави.
Керуючись статтями 2-5, 12-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про стягнення аліментів- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 , щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.06.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 13.04.2026.
Відомості про сторін:
1. Позивач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 );
2. Відповідач: ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Суддя М. М. Ткач