Справа №:755/15071/25
Провадження №: 2-а/755/90/26
"29" квітня 2026 р. Дніпровський районний суд м.Києва в складі :
головуючого - судді: Гончарука В.П.,
за участі секретаря: Печуркіної Я.А.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача Мусаєв М.Г. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві в режимі відеоконференції заяву представника позивача Воронцової О.В. про відвід головуючому - судді Гончаруку В.П. поданої в рамках цивільної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення, суд, -
В провадженні Дніпровського районного суду м.Києва перебуває вказана вище цивільна справа.
До суду від представника позивача Воронцової О.В. через систему електронний суд 29 квітня 2026 року надійшла заява про відвід судді Гончаруку В.П.
Вказана заява була підтримана в ході судового розгляду позивачем ОСОБА_1 та його представником Мусаєвим М.Г., який пояснив в судовому засіданні, що з представником Воронцовою О.В. позивачем була укладена угода на здійснення окремою процесуальної дії, та представник позивача підтримує заяву про відвід з обставин викладених в мотивувальній частині заяви.
Заява представника позивача - адвоката Воронцової О.В. обґрунтована тим, що на її думку головуючий суддя Гончарук В.П. обмежує права позивача ОСОБА_1 на справедливий суд, не допускає до участі в розгляді справи представника позивача , чим обмежує права позивача та порушує принцип рівності сторін, а саме приймає докази від відповідача поданих з порушенням процесуальних строків.
Також в протоколі судового засідання вказані особи, що не є стороною по справі, а саме вказано позивачем « ОСОБА_2 »та представника Мусаєва М.Г., які за твердженням представника Воронцової О.В. не мають відношення до даної справи.
Дані обставини впливають на об'єктивний розгляд справи по суті заявлених вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Вивчивши заяву про відвід, суд приходить до наступного.
Відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Нормою ч. 3 ст. 39 КАС України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (від 09 листопада 2006 року, № 33949/02, § 49-52,) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Наведені заявником обставини не дають достатніх підстав для висновків про упередженість судді.
Так, відповідно до положень ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Щодо зазначення в протоколі судового засідання позивачем «ОСОБА_2», то як зазначалося вище, що розгляд справи здійснюється в режимі відеоконференції за допомогою програми «ВКЗ», так -як позивач на час розгляду справи перебуває у Волинському Пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, а ОСОБА_2 є співробітником вказаного ПТПІ, та іншої технічної можливості забезпечити відеозв'язок з позивачем у суду не має та з врахуванням технічних налаштувань програми «ВКЗ» відомості про позивача вносяться автоматично до протоколу судового засідання, безпосередньо позивач не приєднаний до програми "ВКЗ".
Повноваження представника Мусаєва М.Г. були перевірені в судовому засіданні, та останній має право на представлення інтересів позивача ОСОБА_1 на підставі ордеру на надання правничої допомоги від 15.01.2026р.
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком цієї особи добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати передбачені процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (§ 35 рішення ЄСПЛ у справі «Alimentaria Sanders S. A. v. Spain» від 07 липня 1989 року №11681/85).
Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).
Водночас чинне законодавство передбачає процедуру оскарження судового рішення у разі незгоди з ним, тому вказані обставини не є достатньою підставою, щоб робити висновок про упередженість судді.
Таким чином заяву представника позивача Воронцової О.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Гончарука В.П. слід визнати необґрунтованою.
Керуючись ст. ст. 36, 37, 40 КАС України, суд, -
Заяву представника позивача Воронцової О.В. про відвід головуючого - судді Гончарука В.П. поданої в рамках цивільної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення визнати необґрунтованою.
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення передати на вирішення іншому судді Дніпровського районного суду м. Києва, визначеному в порядку встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 29.04.2026.
Суддя: