Справа №:755/5362/26
Провадження №: 2/755/6166/26
про відмову у відкритті провадження
"27" квітня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Катющенко В.П., розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції України в м. Києві, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -
До Дніпровського районного суду міста Києва 27.02.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції України в м. Києві, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, яка 15.04.2026 була передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Вивчивши матеріали поданої заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною позовною заявою до суду, суддя дійшла наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина 1 статті 5 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд: визнати виконавчий лист № 1-281/05 від 11.05.2006 виданий Дніпровським районним судом в місті Києві таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування зазначає, що 11.05.2006 Дніпровським районним судом міста Києва видано виконавчий лист № 1-281/05 про конфіскацію у ОСОБА_1 всього майна, яке належить йому на праві власності в дохід Держави. 27.09.2010 державним виконавцем Житніковим С.С. було відкрито виконавче провадження № 18786524 та державні виконавці за ухвалою суду робили огляд квартири та зробили опис майна для конфіскації та описали частку квартири, яка є у його власності. Частку квартири виставляли на аукціон, але продаж не відбувся, та після цього виконавче провадження було закрито. 27.09.2010 державним виконавцем Шатун С.С. винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 17.04.2012 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, при тому, що вже під час слідства в кримінальній справі, в якій видано вказаний виконавчий лист, слідчим вже було вжито заходи для розшуку та арешту майна боржника, якого виявлено не було у зв'язку з його відсутністю. 21.07.2014 державним виконавцем повторно винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 . Відповідно відповіді № 139336 від 08.09.2025 на скаргу відомо, що після звільнення державного виконавця Житнікова С.С. паперові матеріали виконавчого провадження №18786524 щодо ОСОБА_1 було втрачено. Така сама ситуація і в Дарницькому відділі ДВС. Виконавче провадження № 18786524 відповідно інформації Дарницького відділу ДВС було втрачено. Тривалий час з 2019 року державні виконавці намагались отримати дублікат виконавчого листа при цьому не маючи його проводили незаконні виконавчі дії. Вказує, що припинити такі незаконні дії державних виконавців можливо лише визнанням виконавчого листа таким, який не підлягає виконанню.
Звертаючись до суду з позовом про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню позивач посилається на положення статті 432 ЦПК України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Дана стаття міститься в розділі VI ЦПК України, який регулює процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).
В той же час, як вбачається із обґрунтувань поданого позову, виконавчий лист було видано у межах розгляду кримінальної справи, з огляду на що, положення статті 432 ЦПК України не розповсюджуються на спірні правовідносини.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень», для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень», суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
З наведеного убачається, що суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими.
Так, судом встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15.04.2020 у справі № 1-281/05 відмовлено у видачі дубліката виконавчого документу.
При цьому, в ухвалі встановлено, що вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 26.05.2005 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Відповідно до ст. 3 ст. 535 КПК України у разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.
Пунктом 14 частини 1 статті 537 КПК України визначено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно абз. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв'язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу (п.4, ч.2 ст. 539 КПК України).
Зважаючи на наведене, належним правомірним порядком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є звернення до суду саме з відповідною заявою в порядку, визначеному КПК України, що відповідає вимогам норм процесуального права. Наведене також свідчить про відсутність між сторонами у цій справі спору про право цивільне, що підлягало б вирішенню за правилами позовного провадження.
Таким чином, суддя доходить висновку про відмову у відкритті провадження у справі, зважаючи на те, що виконавчий лист, про визнання якого таким, що не підлягає виконанню подано позов, був виданий у межах розгляду кримінальної справи, у зв'язку з чим вимоги положення ст. 432 ЦПК України не підлягають застосуванню.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 19, 186, 258-261, 352-354, 432 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції України в м. Києві, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Суддя: