Справа № 643/4895/24
Провадження № 2/643/200/26
30.04.2026 м. Харків
Салтівський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря судових засідань Ісоєва К.М., представника позивача - адвоката Михайлова Н.С., представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Тарасенка А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою адвоката Михайлова Назарія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Харківської міської ради, ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
Зміст позовних вимог
Адвокат Михайлов Н.С., який діє в інтересах ОСОБА_2 (позивач), просить визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті дочки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 1 місяць.
Обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дочка позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач разом з дружиною ОСОБА_4 та дочкою ОСОБА_3 мали право спільної сумісної власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (Квартира). ІНФОРМАЦІЯ_3 померла дружина позивача ОСОБА_4 , після смерті якої позивач прийняв спадщину. 29.04.2024 позивач звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Шахматової І.В. з метою прийняття спадщини. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з підстави пропущення строку прийняття спадщини, передбаченого ст. 1270 Цивільного Кодексу. Це зумовило необхідність звернення до суду задля визначення додаткового строку на прийняття спадщини. Похилий вік, а також наявність хвороб та погіршення стану здоров'я позивача унеможливило своєчасне звернення до нотаріуса задля прийняття спадщини вчасно. Значний тривалий розлад здоров'я позивача, який підтверджується належними документами, вбачається достатньою підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
Основні процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Московського районного суду міста Харкова від 24.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 09.07.2024 постановлено витребувати у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Шахматової Ірини Вікторівни (м. Харків, вул. Гоголя, буд. 2) належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 10.11.2025 залучено ОСОБА_1 в якості співвідповідача до участі у даній справі.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 05.02.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
Ураховуючи складність справи, суд, керуючись положеннями ч. 1 ст. 244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення.
Стислий виклад позиції сторін в ході судового провадження
Представник позивача у судовому засіданні 08.04.2026 позовні вимоги та доводи, викладені в позові, підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні 08.04.2026 позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував проти задоволення позову.
Представник відповідача Харківської міської ради у судове засідання 08.04.2026 не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності, суду не надав.
25.09.2024 (вх. № 37630/24) представником Харківської міської ради поданий відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на таке. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ним пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, а саме у зв'язку з похилим віком та погіршенням стану здоров'я. Наявна судова практика свідчить про те, що зазначені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини є неповажними. Таким чином, знаходячись на лікарняному, позивач мав можливість надіслати заяву поштовою кореспонденцією до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Крім того, разом зі спадкодавцем на дату смерті ОСОБА_3 був зареєстрований ОСОБА_1 .
Основні фактичні обставини та докази, на підставі яких вони встановлені
На виконання ухвали Московського районного суду міста Харкова від 09.07.2024, судом отримано копію спадкової справи № 34/2024, заведеної після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шахматовою І.В.
Як вбачається з Повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харкові.
Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є позивач та ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Згідно з Повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Харкові.
29.04.2024 представник позивача звернулася до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Шахматової І.В. із заявою про видачу позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 . Заяву зареєстровано з книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 73.
Згідно з Інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 29.04.2024, станом на 16.04.2022 за адресою: АДРЕСА_2 були зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Як вбачається з Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00044761541 від 29.04.2024, між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб 09.07.1994. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_5 . 18.08.2011 шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 розірваний. ОСОБА_6 повернуто дошлюбне прізвище ОСОБА_7 . До актового запису про розірвання шлюбу внесені зміни, згідно з якими підставою реєстрації розірвання шлюбу зазначено рішення Московського районного суду м. Харкова від 17.02.2000.
Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Шахматової І.В. від 29.04.2024 за № 186/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті дочки ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з пропуском 6-місячного строку для подання заяви про прийняття спадщини з моменту смерті ОСОБА_3 .
З матеріалів спадкової справи вбачається, що крім позивача, інші особи із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 не звертались.
Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 09.07.1999, реєстраційний № 5-99-192698, квартира АДРЕСА_3 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 , позивачу та ОСОБА_3 .
Як вбачається з Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 9.187 від 22.01.2021, виданої Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня», позивач в період з 06.01.2021 по 22.01.2021 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: «Гострий тромбоз артерій правої стопи. Гостра ішемія І ст. Ангіотрофоневроз обох нижніх кінцівок. ІХС. Дифузний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. НК ІІ А ст.» З виписки вбачається, що під час лікування у позивача діагностовано некроз та трофічні рани на пальцях нижніх кінцівок.
Як вбачається з Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 9.13425 від 21.08.2023, виданої Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня», позивач в період з 15.08.2023 по 21.08.2023 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: «Облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок. Оклюзія поверхневих стегнових артерій з обох боків. Хронічна ішемія правої н/к. IV ст. лівої н/к ІІ ст. ІХС. Атеросклеротичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. 2 ст. Фібриляція передсердь постійна форма. СН ІІ А ст.» З виписки вбачається, що під час лікування у позивача діагностований некроз фаланги.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_8 , справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Маслій А.О. 03.03.2026, зареєстровано в реєстрі за № 38, ОСОБА_8 є давнім другом родини позивача та досі підтримує з ним тісні стосунки. Позивач вже давно хворіє, приблизно з 2020 року має проблеми з пересуванням, які в подальшому лише ускладнювались та потребували додаткового та складнішого лікування. Проблеми зі здоров'ям полягають і пов'язані з його нижніми кінцівками. Після загибелі дочки ОСОБА_3 у квітні 2022 його стан ще більше погіршився. До фізичних вад здоров'я додались психологічні. Він втратив єдину дочку, що призвело до глибокої депресії. Позивач довгий час взагалі не здійснював жодної фізичної активності, не розмовляв та постійно перебував у ліжку. Інших родичів або близьких людей після смерті його дочки і м. Харкові в нього не залишилось. Крім того, постійні обстріли м. Харкова завдавали йому додаткових моральних страждань, він міг не спати, боявся за своє життя, що додатково погіршувало його самопочуття та фізичний стан здоров'я. У зв'язку з цим ОСОБА_8 почав йому допомагати. ОСОБА_8 особисто спостерігав, що за період з 2022 по 2024 роки позивач практично не міг самостійно пересуватися за межами квартири. Через сильний біль у ногах позивач міг пройти лише дуже коротку відстань, постійно зупиняючись. На його стопах були видимі ознаки відмирання тканин (некроз та рани), що завдавало йому страждань навіть у стані спокою. Через це він не міг самостійно піти купити продукти чи виконувати будь-яку роботу по дому, оскільки потребував сторонньої підтримки та постійного догляду. ОСОБА_8 допомагав позивачу з покупкою продуктів, готував їжу, допомагав із хатніми справами. Підтримував його морально. В 2024 до Харкова повернулась родичка позивача ОСОБА_9 , яка з того часу здійснювала догляд за позивачем. ОСОБА_8 періодично і на зараз відвідує позивача та спілкується з ним. Стан його здоров'я досі є незадовільним, зі слів останнього, він постійно лікується та відчуває страждання через болі в ногах. У письмових поясненнях ОСОБА_8 також вказано, що йому зрозумілий зміст ст. 63 Конституції України, він присягає, що викладені в поясненнях відомості правдиві, нічого не приховано і не спотворено, він обізнаний та усвідомлює про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань.
Застосовне законодавство та релевантна судова практика
Згідно з ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЦПК України суд зобов'язаний керуватися завданням справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів. Результат тлумачення приватно-правових норм, тобто діяльності зі з'ясування їхнього змісту (сенсу), має бути розумним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, постанови Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2022 у справі № 385/321/20, від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц, постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 661/2532/17, від 11.08.2021 у справі № 723/826/19, від 13.08.2021 року в справі № 638/20102/16, від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19).
Право на прийняття спадщини за своєю сутністю є майновим (постанова Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 676/47/21).
Принцип «пропорційності» пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети (постанова Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 545/1231/23).
Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).
Позиція суду
З досліджених доказів судом встановлено, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті дочки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк для подання позивачем заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 тривав у період з 17.04.2022 по 15.10.2022.
З заявою про прийняття спадщини позивач, в особі представника, звернувся до нотаріуса 29.04.2024, тобто з пропуском встановленого строку.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач хворіє в тому числі на захворювання нижніх кінцівок, в нього спостерігались некроз та трофічні рани на пальцях нижніх кінцівок.
Позивач відноситься до першої черги спадкоємців за законом. Крім позивача, будь-які інші особи із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не звертались, тобто на спадщину не претендують.
Доказів того, що Харківська міська рада зверталась до суду з заявою про визнання спадщини після смерті ОСОБА_3 відумерлою, суду не надано. Таким чином, Харківська міська рада до цього часу не претендувала на спадщину після смерті ОСОБА_3 .
Також судом встановлено, що позивач є співвласником Квартири, належній в тому числі померлій ОСОБА_3 , тобто співвласником Квартири, частка якої входить до складу спадкової маси.
Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто на момент смерті ОСОБА_3 йому виповнилось 76 років.
З письмових пояснень ОСОБА_8 вбачається, що позивач через смерть ОСОБА_3 перебував у пригніченому стані та депресії, має істотні труднощі з пересуванням через захворювання нижніх кінцівок.
Оцінюючи доводи представника позивача відносно того, що позивач побоювався виходити на вулицю через регулярні вибухи у м. Харкові та неможливість швидко перейти до укриття через захворювання нижніх кінцівок, суд враховує, що незадовільна безпекова ситуація у м. Харкові та регулярні обстріли міста є загальновідомими обставинами, які продовжують існувати протягом всього періоду воєнного стану.
Ураховуючи вищенаведене, зокрема наявні дані щодо стану здоров'я позивача, які мали місце у період для подання заяви про прийняття спадщини, загальну безпекову ситуацію в м. Харкові, похилий вік позивача, відсутність інших спадкоємців, які претендують на спадщину, неподання Харківською міською радою заяви про визнання спадщини відумерлою, а також завдання справедливого розгляду даної справи на засадах добросовісності, розумності та пропорційності, суд вважає за можливе визнати поважними причини, з яких позивач пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті дочки, у зв'язку з чим задовольняє позов в частині вимог, пред'явлених до Харківської міської ради, та визначає позивачу додатковий строк для подання такої заяви.
З наведених вище підстав суд відхиляє заперечення Харківської міської ради проти позову, висловлені у відзиві.
У задоволенні позовних вимог, пред'явлених до ОСОБА_1 , суд відмовляє з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є колишнім чоловіком померлої ОСОБА_3 .
Доказів того, що ОСОБА_1 після розірвання шлюбу проживав зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а також що він є утриманцем спадкодавця, суду не надано. Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні не посилався на вказані обставини.
Ураховуючи наведене, у суду в межах розгляду даної справи відсутні підстави для висновку, що ОСОБА_1 відноситься до четвертої (ст. 1264 ЦК України) або п'ятої (ст. 1265 ЦК України) черги спадкоємців за законом.
Відтак суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , який був зареєстрований за місцем проживання разом із спадкодавцем на час смерті останньої, не відноситься до кола спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_3 .
Верховним Судом сформовано сталу практику, згідно з якою у вказаній категорії справи належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
Оскільки, як зазначено вище, ОСОБА_1 згідно з дослідженими судом доказами та поясненнями учасників справи не відноситься до кола спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що вказана особа є неналежним відповідачем у справі, що є самостійної підставою для відмови у пред'явлених до нього позовних вимогах.
За таких обставин у суду відсутні підстави надавати правову оцінку факту визнання позову ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України
Позовну заяву адвоката Михайлова Назарія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Харківської міської ради, ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_2 додатковий строк тривалістю один місяць з дня набрання даним рішенням законної сили для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні позовних вимог адвоката Михайлова Назарія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , пред'явлених до ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач -Харківська міська рада (адреса місцезнаходження: м. Харків, м-н Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ: 04059243).
Відповідач - ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Суддя Д.А. Крівцов