Справа № 643/15624/25
Провадження № 2/643/1449/26
30.04.2026 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого - судді Семенової Я.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Кашуби Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , поданою в особі представника - адвоката Білоконя Сергія Сергійовича до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, -
Стислий зміст позовних вимог та доводів позивача
Позивач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Білоконя С.С. через підсистему «Електронний суд» звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 300 000,00 грн. Також просить суд стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог позивачем зазначено, що 16.08.2022 до нього звернувся відповідач ОСОБА_2 з проханням позичити йому 300 000,00 гривень. Посилався, що на той час у нього була необхідна для ОСОБА_2 сума грошей, тож, враховуючи, що ОСОБА_2 був його колегою, вони працювали на одному підприємстві, мали приятельські та довірливі відносини, він погодився позичити відповідачеві 300 000,00 гривень, за умови повернення зазначеної вище суми до 16.09.2022. Зазначив, що на підтвердження передачі грошей та визначення строку їх повернення відповідач власноруч написав розписку. Посилався, що станом на момент подання позову відповідачем так і не повернуто грошову суму, таким чином, відповідач свої зобов'язання згідно з борговою розпискою у визначений строк не виконав. Зауважував, що ОСОБА_2 перестав з'являтися на робочому місці та відповідати на телефонні дзвінки і повідомлення. Родичі відповідача повідомили, що також не знають про його місце перебування та не мають з ним зв'язку. Посилався, що наведені обставини позбавляють його, ОСОБА_1 , можливості врегулювати вказане питання в позасудовому порядку, а тому він вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Аргументи учасників справи
Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, будь-які клопотання та заяви від відповідача до суду не надходили.
Рух справи
Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 19 вересня 2025 року залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 , установив позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 днів з дня вручення копії ухвали.
Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 29 вересня 2025 року відкрив провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначив проведення підготовчого засідання.
Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 27 листопада 2025 року закрив підготовче провадження у справі, призначив справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи.
Участь у справі сторін та інших учасників справи
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, у судовому засіданні був представлений повноважним представником - адвокатом Білоконем С.С.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судова повістка, яка направлялася судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача повернулася до суду, як неотримана відповідачем із зазначенням у довідці про причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Беручи до уваги обставини того, що сторони належним чином та своєчасно повідомлялися про дату, час і місце судового засідання, позивач представлений у судовому засіданні повноважним представником, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності позивача та відповідача, проти чого не заперечував представник позивача.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Білокінь С.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, як про це викладено в позовній заяві, просив їх задовольнити.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Як убачається зі змісту оригіналу власноруч написаної Розписки про отримання коштів від 16.08.2022, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Московським МВХМУУМВС України в Харківській області від 04 грудня, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , даною розпискою підтверджує, що ним отримані грошові кошти від ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , у якості займу, у сумі триста тисяч гривень, у день оформлення даної розписки, які зобов'язується повернути у строк до 16.09.2022.
Відповідно до Довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 17.09.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Згідно з частинами першою, третьою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Як це закріплено положеннями частини першої статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За правилами статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 08 липня 2019 року, прийнятій по справі №524/4946/16-ц, договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незалежно від найменування документа, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки. У разі пред'явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
Судом установлено, що між сторонами існують договірні правовідносини з позики на підставі розписки від 16 серпня 2022 року. Доказів визнання недійсним даного договору у встановленому законом порядку матеріали справи не містять. Вказаною розпискою підтверджується, що 16 серпня 2022 року ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 в борг 300 000,00 грн. Кошти за вказаною розпискою мали бути повернуті позичальником у строк до 16 вересня 2022 року.
Відтак, позивач довів належним чином факт передання відповідачу грошових коштів у сумі 300 000,00 гривень. Докази повернення цих коштів відповідачем в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦПК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Главою 50 ЦК України передбачений перелік підстав припинення зобов'язань, у тому числі виконання зобов'язання, проведеного належним чином.
Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Жодних доказів на підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором позики від 16 серпня 2022 року, у тому числі розписок або квитанцій про грошові перекази коштів відповідач у ході судового розгляду не надав. Суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів з дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором, як це закріплено положеннями абз. 2 ч. 1 ст. 1049 ЦК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених речовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася на його банківський рахунок.
У ході судового розгляду судом не встановлено наявності у відповідача будь-яких перешкод для повернення суми боргу за договором позики, а також щодо відмови ОСОБА_1 прийняти виконання зобов'язання за договором позики.
З огляду на наведене вище, виходячи із встановлених фактичних обставин справи та положень чинного законодавства, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Згідно з квитанцією №5208-5942-2392-8268 від 24 вересня 2025 року при пред'явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 3000,00 гривень.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 3000,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 279, 280-283 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , поданий в особі представника - адвоката Білоконя Сергія Сергійовича до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 300 000 (триста тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 3000,00 гривень.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_2 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 30 квітня 2026 року.
Суддя : Я.Ю. Семенова