Справа № 643/11724/25
Провадження № 2-а/643/48/26
17.03.2026 року Салтівський районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді- Майстренка О.М., за участю секретаря судового засідання -Полчанінової А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому позивач просить суд : визнати протиправними дії ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковника ОСОБА_2 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн та скасувати постанову № 01/449 від 04.07.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення; провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події та складу такого правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.07.2025 року позивачу було вручено постанову № 01/449 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення якою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковник ОСОБА_2 притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та наклав стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. Протокол про адміністративне правопорушення складався 27.06.2025; для участі у розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення позивач не викликався, з матеріалами справи не знайомився і така можливість йому не надавалась.
Так, позивач працює в ГУ ДПС у Харківській області на посаді державного інспектора
відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб управління оподаткування
фізичних осіб.
До оформлення ВПО перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Постійно оновлював свої дані. Після зміни місця проживання і оформлення статусу ВПО перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , дані у додатку « ІНФОРМАЦІЯ_5 не отримував, від явки не ухилявся, про що свідчать витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 06.06.2024, витяги даних з «Резерв+» від 04.07.2024, від 20.02.2025, від 09.05.2025.
05.06.2025 до ГУ ДПС у Харківській області надійшло розпорядження № 01/233 від ІНФОРМАЦІЯ_2 про необхідність оповіщення працівників, серед яких був і ОСОБА_1 , для уточнення даних, проходження медичного огляду та визначення призначення на особливий період.
05.06.2025 та 13.06.2025 ГУ ДПС у Харківській області було повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_6 про те, що позивач перебуває у відпустці, відсутній на роботі, повістка йому не вручена через відсутність на робочому місці з поважних причин, що і йому направлено на ознайомлення копію наказу про оповіщення військовозобов'язаних на адресу місця проживання. Даний наказ позивач отримав вже після виходу на роботу, оскільки в період відпустки виїжджав за межі м. Харкова.
З 17.06.2025 по 26.06.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується випискою № 4.2947, тож з поважних причин не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 після відпустки.
Після виходу на роботу з лікарняного ОСОБА_1 30.06.2025 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для виконання вимог щодо уточнення даних, однак йому було вручено протокол про адміністративне правопорушення № 01/397 від 27.06.2025, згідно якого ОСОБА_1 не з'явився за мобілізаційним розпорядженням № 01/233 на 06.06.2025 для уточнення військово-облікових даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про причини неприбуття не повідомив, чим порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 1 та п. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п. 20, п. 21 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024.
Також цим протоколом позивача було повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення 03.07.2025 о 10 годині.
Фактично 03.07.2025 розгляд справи про адміністративне правопорушення не відбувався у присутності позивача, він вимушений б з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 04.07.2025 для отримання оскаржуваної постанови.
Позивач вважає, що відповідач грубо порушив вимоги статей 278, 279 КУпАП, оскільки при розгляді справи про адміністративне правопорушення не надав позивачу можливість скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, та такі права та обов'язки йому не роз'яснювалися; не були з'ясовані всі обставини щодо направлення повістки, належності способу оповіщення про явку до ТЦК, поважності причин неявки за викликом; жодні докази на підтвердження скоєння позивачем адміністративного правопорушення в постанові не зазначено та до постанови не додано; фактично позивач лише отримав копію постанови. Отже, дії відповідача щодо складання протоколу та винесення оскаржуваної постанови є протиправними. Так, позивач вчасно уточнив свої облікові дані, до цього часу такі уточнені дані не змінилися. На адресу його місця реєстрації та проживання, а також на електронну адресу жодних повідомлень або повісток про виклик до ТЦК не надходило, на номер мобільного телефону йому ніхто не телефонував і не запрошував до ТЦК, про необхідність явки до РТЦК дізнався лише 30.06.2025, і в той же день з'явився і отримав протокол про адміністративне правопорушення, надав письмові пояснення. Постанова № 01/449 взагалі не містить інформації, яка б надавала можливість дійти висновку про оповіщення позивача належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , чому він не з'явився, чи є причини його неявки поважними та спосіб порушення п. 1 та п. 3 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Також у постанові № 01/449 не зазначено статус позивача (призовник, резервіст чи військовозобов'язаний) у постанові не зазначений. До того ж, посилання в оскаржуваній постанові на абзац 1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якого «Громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;», є недоречним і не відповідає обставинам справи, зазначеним в оскаржуваній постанові. В зв'язку з наведеним позивач не згодний із постановою № 01/449 від 04.07.2025 та накладенням штрафу і змушений звернутися до суду з цим позовом за судовим захистом його прав та інтересів.
Представник позивача позов підтримала , просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, подала заяву про розгляд справи без участі представника позивача та позивача.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, подав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що при здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення та винесенні постанови від 04.07.2025 року досліджено всі обставини справи та встановлено, що в діях позивача містяться ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Дослідивши письмові докази, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1 т. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно- правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
За змістом ч. 1ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст.283КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи),який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа(прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта ,що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Частина 1 ст.210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Частина 3 ст.210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період. Згідно примітки положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Стаття 210 КУпАП викладено в новій редакції Законом України від 09.05.2024 року № 3696-IX, який набрав законної сили 19.05.2024 року.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері виконання військового обов'язку і несення військової служби.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства України про військовий обов'язок і військову службу, а саме, у порушенні правил військового обліку, неявці на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасному поданні в обліковий орган відомостей про зміну свого місця проживання, освіти, місця роботи, посади.
Суб'єкт адміністративного проступку - особливий (військовозобов'язані, призовники).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, який регулює процедуру мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та
соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Позивач є військовозобов'язаним, уточнював данні 06.06.2024 та 05.05.2025, що підтверджується військово-обліковим документом витягами з Резерв +, таким чином склад адміністративного правопорушення у діях позивача у вигляді порушення правил військового обліку, як зазначено в постанові спростований внесенням даних, актуалізуванням інформації про себе щодо місця проживання в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Тобто позивач перебуває на військовому обліку, вніс відомості про себе в Єдиний реєстр своєчасно з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
У відповідача була можливість отримання з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відомості щодо даних позивача та не викликати його для їх уточнень.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210,210-1,211(крім правопорушень,
вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки
України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
За змістом ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210,210-1цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256цього Кодексу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого наразі не скасовано.
Згідно зіст.17 Закону України «Про оборону України», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
За змістом ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів,
визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження
медичного огляду.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Згідно з абз. третім частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1)прізвище, ім'я та по батькові дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2)найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3)мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4)місце, день і час явки за викликом; 5)підпис (електронний цифровий підпис)посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6)реєстраційний номер повістки; 7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Відповідно до абз.11 п.9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, яке затверджене Постановою КМУ № 154 від 23.02.2022, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
За приписом пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений Постановою КМУ №560 від 16.05.2024, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Пунктом 23 зазначеного Порядку визначені підстави для такого неприбуття, а саме: поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Пунктами 28-30-3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений Постановою КМУ №560 від 16.05.2024, визначено таке.
Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки(додаток 1) (п.28).
У повістці зазначаються: прізвище, власне ім'я та по-батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського)територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання-для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім'я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки. (п.29)
Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.
Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. (п.30) .К
Кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).
QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням.
Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією (30-1).
Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть: централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов'язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді (п. 30-2).
У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису. (п. 30-3).
Згідно з вимогами ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
В контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 року у справі №295/3099/17, від 13.02.2020 року у справі №524/9716/16-а, від 05.03.2020 року у справі №607/7987/17.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема: необхідно навести докази, згідно яких зроблено висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення і назвати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник або наведених ним обставин.
Згідно з п. 1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення і доводиться шляхом надання доказів.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює
наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно правових санкцій. До складу правопорушення входять: об'єкт правопорушення; об'єктивна сторона правопорушення; суб'єкт правопорушення; суб'єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність (засвідчує факт відсутності складу адміністративного правопорушення).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені )вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Також порушено процедуру розгляду справи, яка передбачена вимогами ст.ст. 278, 279 КУпАП. Відповідач не врахував пояснень позивача, не роз'яснив йому право на захист, не дозволив скористатися юридичною допомогою та дочекатися прибуття адвоката для участі у справі, фактично не було розглянуто справу по суті, будь-якої підготовки до розгляду справи не було, не роз'яснено прав та обов'язків, як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, права на участь у дослідженні доказів та щодо можливості заявляти клопотання, не з'ясовано взагалі чи було вчинено адміністративне правопорушення. Розгляд справи відповідачем носив формальний та неправомірний характер, переконання про винність позивача у
скоєнні даного правопорушення була висловлена шляхом вручення копії постанови № 17, що є порушенням вимог Закону. Таким чином зазначена постанова не відповідає вимогам Закону та підлягає скасуванню.
Як випливає із змісту ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом,настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161,
Series A заява № 25).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення ,які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою ,в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов'язана доводити свою невинуватість.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що позивачем було порушено вимоги абз. 1
ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що
відповідальність передбачена ч.3. ст. 210-1 КУпАП.
Докази на підставі яких прийнята оскаржувана постанова, відсутні.
Згідно ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідно, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, - закриттю з підстав, встановлених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, - за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Викладені в цьому позові обставини підтверджуються доданими до нього копіями документів, а саме: протоколом від 27.06.2025 № 01/397, копією постанови в справі про адміністративне правопорушення № 01/449 від 04.07.2025, випискою з історії хвороби № 4.2947 (оригінали є у позивача), витягами з реєстру «Резерв+», розпорядженням від 02.06.2025, повідомленням ГУ ДПС у Харківській області від 05.06.2025 та від 13.06.2025, наказом від 14.05.2025 № 929-в, які в оригіналі зберігаються за місцем роботи.
Вказаною постановою про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн., за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушені конституційні права та охоронювані законом інтереси, передбачені: ст. 62 Конституції України - порушено презумпцію невинуватості, ст. 7 КУпАП, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що позивач має право на повний, об'єктивний, неупереджений та всебічний розгляд справи про адміністративне правопорушення, що передбачено ст.ст. 278-280 КУпАП; порушено право на захист позивача, передбачене ст. 57 та ст. 59 Конституції України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
З огляду на вищевикладене адміністративний позов належить задовольнити, постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 01/449 від 04.07.2025 року скасувати, а справу закрити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 9, 77, 205, 243-244, 246, 250, 255, 286, 292- 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 01/449 від 04.07.2025 якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень 00 копійок (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) скасувати, а справу закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або через Салтівський районний суд міста Харкова .
Суддя О.М. Майстренко