Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-кп/641/539/2026 Справа № 641/4010/26
30 квітня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до ЄРДР за № 12026221150000213 від 04.03.2026 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Слатине, Дергачівського району Харківської області, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та без фактичного місця мешкання, раніше судимої
- у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
На розгляді Слобідського районного суду міста Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення в якому, внесені до ЄРДР № 12026221150000213 від 04.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 . Прокурор послалася на те, що ОСОБА_4 може здійснити дії передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду оскільки вона обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, та у випадку доведеності вини останньої, міра покарання що може бути застосована до неї складатиме від семи до десяти років позбавлення волі. Обвинувачена немає стійких соціальних зв'язків, не має постійного місця проживання в м. Харкові, не має офіційного стабільного місця заробітку, що може підтверджувати її не прив'язаність до проживання у певній місцевості. Наразі також наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 України, тобто можливість незаконного впливу на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні існує у зв'язку із тим, що показання надані на стадії досудового розслідування судом не беруться до уваги при судовому розгляді провадження, у зв'язку з чим ОСОБА_4 перебуваючи на свободі може незаконно впливати прямо чи опосередковано на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, з метою надання ними свідчень на її користь, що може призвести до викривлення показань та втрати доказів вчинення кримінального правопорушення. Крім того, продовжує існувати ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення оскільки вона будучи раніше неодноразово судимою, а саме 17.09.2013 Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України до семи років позбавлення волі, 14.08.2024 Жовтневим районним судом м. Харкова, за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75, 76 КК України від відбуття покарання звільнена з іспитовим строком на 2 роки, в період іспитового строку, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, вчинила новий умисний тяжкий злочин проти життя та здоров'я, що свідчить про її небажання ставати на шлях виправлення, а також про сформованість стійкої направленості особистості останньої на вчинення злочинів і про підвищений ступінь її суспільної небезпечності, крім того враховуючи, що ОСОБА_4 є працездатною особою, однак ніде не працює, можна дійти до висновку про її схильність до вчинення злочинів. Окрім цього, у зв'язку із введенням воєнного стану на території України, а також активних бойових дій в м. Харкові та Харківській області, це може спонукати ОСОБА_4 до втечі до іншого міста, населеного пункту, щоб переховуватися від органу досудового розслідування та вчинити аналогічне кримінальне правопорушення.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою заперечувала, послалася на те, що ризики зазначені прокурором є необгрунтованими та не підтверджуються жодним доказом. Сама по собі тяжкість злочину не є підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Так, заперечуючи проти доведеності ризиків, підзахисна надала медичну допомогу потерпілому, викликала швидку медичну допомогу, дочекалась приїзду працівників поліції, співпрацювала зі слідством, мала можливість переховуватися від досудового розслідування, але цього не зробила. Жоден свідок не повідомив про вплив на нього зі сторони обвинуваченої. Також, обвинувачена була раніше засуджена за злочин вчинений із корисним мотивом, тому це не може свідчити про її схильність до вчинення злочинів проти життя і здоров'я.
Обвинувачена ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні підтримала позицію свого захисника, та просила не продовжувати їй запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Заслухавши прокурора, обвинувачену, захисника, вивчивши обвинувальний акт, суд прийшов до висновку.
05.03.2026 слідчим суддею Слобідського районного суду міста Харкова відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 03.05.2026, без визначення суми застави.
Отже строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 встановлений ухвалою слідчого судді спливає 03.05.2026, однак судове провадження по даному провадженню потребує значного часу для розгляду, тому необхідно вирішити питання щодо наявності підстав для продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_4 .
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Згідно із положеннями ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Дослідивши матеріали кримінального провадження в рамках заявленого клопотання, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави вважати, що запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої, а тому є необхідним продовжити обвинуваченій строк тримання під вартою.
При розгляді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує що ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжує існувати: а саме:
1) ОСОБА_4 з метою уникнення відповідальності за скоєння інкримінованого злочину, може вчинити спробу переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, що вказує на наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, з огляду на тяжкість інкримінованого їй злочину, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за, яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років позбавленням волі, враховуючи що вона раніше судима. Також суд враховує, що у ОСОБА_4 немає постійного місця проживання в м. Харкові;
2) при встановленні наявності ризику передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 177 КК України, а саме впливу обвинуваченої ОСОБА_4 на свідків у цьому кримінальному провадженні, слід враховувати встановлену кримінальним процесуальним законом процедуру отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Суд бере до уваги, що на цій стадії судового розгляду справи свідки ще допитані не були;
3) ОСОБА_4 раніше судима, Жовтневим районним судом м. Харкова від 14.08.2024 засуджена за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки, що не запобігло вчиненню нею нових кримінальних правопорушень. Вказані обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та негативно характеризують обвинувачену.
Тому суд вважає, що дані фактори дають підстави продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Судом враховано аргументи, які наводилися стороною захисту, проте в даному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченої і виконання процесуальних рішень по справі.
Суд враховує особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка раніше судима, не має постійного місця проживання м. Харкові, не має стабільного офіційного заробітку, характер кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченою, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства та те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченої, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, що в даному випадку виправдовує тримання обвинуваченої ОСОБА_4 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
Застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 іншого запобіжного заходу, за даних обставин суд вважає недоцільним, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченої.
Крім того, суд вважає, що на даний час не відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені під час обрання обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому, оцінивши в сукупності всі вище перелічені обставини, приходить до висновку, що на цей час не має підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_4 , а є необхідним продовжити обвинуваченій строк тримання під вартою на 60 днів.
Виходячи з наведеного, суд, приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави вважати, що більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої, а тому є необхідним продовжити обвинуваченій строк тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, приймаючи до уваги, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 помер, а також обставини, передбачені ст. 178 КПК України, суддя дійшов висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
При цьому, суд вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
У зв?язку із неявкою у підготовче судове засідання потерпілої, суд вважає за необхідне підготовче судове засідання відкласти.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331, 369, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Харківській слідчий ізолятор (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до 28 червня 2026 року без визначення розміру застави.
Підготовче судове засідання відкласти до 03 червня 2026 року на 10 год. 30 хв.
Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор (№27)».
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Слобідський районний суд міста Харкова протягом 5 днів з дня її проголошення.
Cуддя- ОСОБА_1