Справа № 953/3513/26
н/п 2-о/953/67/26
"30" квітня 2026 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Ритова Олександра Миколайовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_2 ) про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу,-
23.03.2026 до Київського районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява, в якій представник позивача просить встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 15 липня 2018 року по 21 липня 2023 року.
Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду, відкриття провадження по справі, суд прийшов до наступного.
Так, Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону № 2453-VI).
Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, а також дотримання заявником вимог, передбачених ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Положеннями ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється, у порядку, зокрема, позовного та окремого провадження (пункти 2, 3 частини другої статті 19 ЦПК України).
Позовне провадження призначене для вирішення спорів про право між сторонами, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних та трудових правовідносин (частина четверта статті 19 ЦПК України). Тобто у разі наявності спору про право.
Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина сьома статті 19 ЦПК України). Тобто указане провадження призначено для справ, в яких відсутній спір про право.
Положеннями ч.1 ст.315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту:1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до вимог з п. 2, 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, викладені у позовній заяві вимоги стосуються встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, які підлягають розгляду в окремому провадженні, що не відповідає сутті поданої заяви та її назві ("позовна заява").
За таких обставин, заявнику необхідно вказати, що подано заяву в порядку окремого провадження з метою встановлення факту (фактів).
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Загальні правила підсудності визначені ст. 27, 28 ЦПК України, згідно яких позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Так, в позовній заяві місцеперебування ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_1 .
Разом з цим, згідно інформаційної довідки з Єдиного демографічного реєстру № 2668846 від 29.04.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою, зазначеною у позові, значиться зареєстрованою у період з 28.09.2011 по 04.06.2025.
Доказів на підтвердження фактичного проживання позивачки за адресою: АДРЕСА_1 , до суду не надано.
Крім того, вимога про встановлення будь-якого факту в рамках позовного або окремого провадження має переслідувати певну юридичну мету та безпосередньо призводити до ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача/заявника. Суд не може встановлювати певний факт в резолютивній частині рішення лише для констатації самого факту, без юридичної мети його встановлення.
Так, звертаючись до суду з вказаною заявою позивачка просить встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, не зазначаючи при цьому юридичну мету його встановлення.
Крім того, ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем надано до суду копію платіжного доручення про сплату судового сбору, однак зі змісту вказаної квитанції не вбачається її номер.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При таких обставинах, відповідно до вимог ст.185 ЦПК України, позов підлягає залишенню без руху з зазначенням недоліків заяви та наданням строку для усунення недоліків.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.95, 175, 185 ЦПК України, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Ритова Олександра Миколайовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_2 ) про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу - залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків тривалістю десять днів зі дня отримання копії ухвали.
Роз"яснити заявниці, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі суду у встановлений судом строк, заява буде вважатися не поданою та буде повернута заявниці.
Копію ухвали надіслати заявниці.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: http://court.gov.ua/fair/sud2021.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Г.А. ЗУБ