Справа № 953/1505/21
н/п 6/953/192/26
"29" квітня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
судді Єфіменко Н.В.,
за участі секретаря Лущан В.О.,
розглянувши у відкритому судовому зсіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Київський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну сторони стягувача та видачу дублікату виконавчого листа,
встановив:
19 березня 2026 року до суду надійшла заява ТОВ «Капіталресурс», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , АТ КБ «ПриватБанк», Київський ВДВС у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну сторони стягувача та видачу дублікату виконавчого листа.
В обґрунтування заявленої вимоги заявник посилався на ухвалення 06.04.2021 Київським районним судом м. Харкова заочного рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 11.07.2016 у розмірі 12 005,54 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270 грн. та набуття права вимоги за вказаним договором. Виконавчий лист з вини ВДВС втрачений.
До судового засідання заявник, заінтересовані особи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з'явились. Заявник просив розгляд справи здійснювати за своєї відсутності. Заінтересовані особи причину неявки не повідомили.
Відповідно до ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути подану заяву за відсутності заявника, заінтересованих осіб на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали заяви, суд доходить наступного:
06.04.2021 заочним Київського районного суду м. Харкова стягнута з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 11.07.2016 у розмірі 12 005,54 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270 грн.
21.10.2021 видані виконавчі листи.
21.12.2023 постановою старшого державного виконавця Київського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Морозом Г.Ю. виконавчий лист №953/1505/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 12 005,54 грн. на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» повернутий стягувачу.
Судом встановлено, що заявник набув право вимоги за кредитним договором №б/н від 11.07.2016, за яким боржником є ОСОБА_1 , що підтверджено: договором факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025; Акт №2 приймання-передачі Реєстру боргових зобов'язань №2 від 08.09.2025 за Договором факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025; витяг з Реєстру боргових зобов'язань №2 до Договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025.
Згідно з ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін, виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ч.1 ст.512, ст.514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч.1 ст.512 ЦК України відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України); (б) дарування (ч.2 ст.718 ЦК України); (в) факторингу (гл.73 ЦК України).
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом ст.512 ЦК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи з цих норм права, зокрема, п.1, п.2 ч.1 ст.512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У разі такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18), у постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №6-1355/10 (провадження №61-12076св18).
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення.
Підпунктом 17.4 п.1 розд. XIII «Перехідні положення» ЦПК України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Аналізуючи пп.17.4 розд. XIII «Перехідні положення» ЦПК України єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа, у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов'язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.
Крім цього, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Відповідно до ч.1, ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з ч.4 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
У постанові Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №182/4087/13-ц (провадження № 61-10163св23) зазначено «згідно з ч.1 ст.12 Закону «Про виконавче провадження» №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяці. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (ч.5 ст.12 Закону № 1404-VIII)».
Водночас 26.03.2022 набрав чинності Закон України від 15.03.2022 №2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII доповнено п.10-2, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, визначені Законом №1404-VIII строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Воєнний стан запроваджений в Україні 24.02.2024 наразі не припинений та не скасований.
Таким чином, строк на пред'явлення виконавчих листів не пропущений.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 09.11.2023 у справі №440/5997/18.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У матеріалах справи відсутнє рекомендоване повідомлення про вручення надісланого стягувачу поштового відправлення із оригіналом виконавчого листа та постанови про повернення його без виконання.
Слід зазначити, що Закон України «Про виконавче провадження, як і ЦПК України не передбачає форми конкретного доказу про втрату виконавчого документа, а отже за сукупності факту відсутності виконавчих документів у стягувача і в органах виконавчої служби, то таке свідчить про втрату виконавчих документів, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №2-6471/06.
Отже, виконавчий лист відсутній як у стягувача, так і у виконавця, а також відсутні відомості про належне виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, за відсутності об'єктивних даних про отримання стягувачем виконавчого документу №953/1505/21 від 21.10.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості, суд вважає доведеним факт втрати виконавчого документу не з вини стягувача.
Враховуючи, що ТОВ «Капіталресурс» набуло право вимоги за кредитним договором №б/н від 11.07.2016, заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 06.04.2021 не виконане, строк пред'явлення виконавчого документу не сплив, докази отримання стягувачем оригіналу виконавчого листа відсутні, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, у відповідності до вимог ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.
Керуючись ст. 55, 442, 260, 261 ЦПК України, суд,
постановив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Київський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну сторони стягувача та видачу дублікату виконавчого листа, - задовольнити.
Стягувача у виконавчому листі №953/1505/21 від 21.10.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», - замінити.
Дублікат виконавчого листа про стягнення заборгованості у справі №953/1505/21 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - видати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Н.В. Єфіменко