Справа №: 398/2651/26
провадження №: 1-кс/398/516/26
Іменем України
"30" квітня 2026 р. м.Олександрія
Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 від імені та в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та зобов?язання вчинити певні дії,
ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_4 звернулася до суду із скаргою, в якій просить: зобов'язати Олександрійський РВП ГУНП в Кіровоградській області внести відомості по заяві ОСОБА_3 від 15.04.2026 за № 8125 до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування за цією заявою у відповідності до вимог КПК України. В обґрунтування скарги зазначила, що 15.04.2026 року ОСОБА_3 було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення до Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, що підтверджується талоном- повідомленням єдиного обліку № 8125 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію. Зазначеною заявою повідомлено про те, що 13.04.2026 року невстановлені особи, які представилися працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи без форменого одягу, без службових посвідчень із застосуванням фізичного примусу фактично викрали ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та протиправно доставили його до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проте жодних підстав для таких дій не було, оскільки ОСОБА_5 раніше проходив військово-лікарську комісію, за результатами якої відповідно довідки ВЛК від 12.09.2025 року № 2025-0912-1126-3801-7 був визнаний придатним виключно до служби у підрозділах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах закладу тощо. Незважаючи на це, після незаконного доставляння до ІНФОРМАЦІЯ_3 , без проходження повторного медичного огляду, у короткий строк, було оформлено новий висновок ВЛК, яким ОСОБА_5 визнано повністю придатним до військової служби, що свідчить про фальсифікацію документів. Вважає, що вказані дії містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 146 КК України. - незаконне позбавлення волі, або викрадення. Заяву про злочин від 15.04.2026 було прийнято працівником поліції, а саме помічником чергового старшим сержантом поліції Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , видано талон-повідомлення № 8125 про внесення даної заяви до журналу єдиного обліку. Однак, станом на 27.04.2026 року відомості за заявою про злочин від 15.04.2026 зареєстровану в журналі єдиного обліку за № 8125 не внесені в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань, а досудове розслідування зазначених у ній злочинів не розпочато, що є прямим порушенням приписів ст. 214 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27.04.2026 відкрито провадження за скаргою та зобов?язано Олександрійський РВП ГУНП в Кіровоградській області надати матеріали за заявою ОСОБА_3 від 15.04.2026 року.
29.04.2026 року на адресу суду від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області надійшла копія матеріалів за заявою ОСОБА_3 від 15.04.2026 року.
ОСОБА_3 та її представник - адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися. Від представника надійшла заява ппро розгляд скарги у їх відсутність.Вимоги викладені в скарзі підтримують, просять задовольнити.
Олександрійський РВП ГУНП в Кіровоградській області в судове засідання свого представника не направив, повідомив, що рішення за зверненням ОСОБА_3 неприйнято оскільки викладені в заяві факти потребують додаткової перевірки.
За положеннями ч.3 ст.306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, перевіривши матеріали скарги, дійшла наступного висновку.
Згідно з талоном-повідомлення єдиного обліку № 8125 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію вбачається, що 15.04.2026 року о 11 год 20 хв надійшла заява до РУ про те, що 15.04.2026 року о 11 год 20 хв. за адресою: Олександрійський район м. Олександрія, пр. Соборний, до ЧЧ Олександрійського РВП надійшла заява гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 мешкає АДРЕСА_1 , з приводу дій працівників ТЦК, які 13.04.2026 року здійснили мобілізаційні заходи відносно її чоловіка гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7).
Згідно протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 15.04.2026 року ОСОБА_3 звернулася із заявою до Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області в якій зазначила, що 13.04.2026 року її чоловіка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біля 15 школи по вул. Ярмаркова, забрали працівники ТЦК та СП та відвезли до ТЦК та СП, проте його не повинні забирати, оскільки він обмежено придатний (а.с.19-21).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого/прокурора у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про злочин до ЄРДР після отримання заяви, відповідно до ст. 303 КПК України може бути оскаржена до суду.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснює досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Згідно з ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Підставами вважати, що у заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин, є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину і підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно зі статтею 91 КПК України. Такими даними є відомості на підтвердження реальності конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР. При цьому реальність конкретної події злочину має визначатись наявністю об'єктивних даних, що свідчать про ознаки об'єктивної сторони злочину, тобто даних про наявність суспільно небезпечного діяння для злочинів з формальним складом та, додатково, даних про наслідки для злочинів з матеріальним складом.
Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
КПК передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
У постанові від 16 травня 2019 року у справі № 761/20985/18 Верховний Суд зазначив, що «якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено із позиції вимог правопорядку, з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року у справі №818/15/18 зауважила, що «у межах процедури за правилами пункту 1 частини першої статті 303 КПК України слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР».
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18 вказано, що «за змістом статті 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початку досудового розслідування є подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Разом з тим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».
Положення частини першої статті 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Таким чином, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Як вбачається з матеріалів скарги, ОСОБА_3 звернулася до Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області із повідомленням щодо незаконної мобілізації, на її думку, чоловіка - ОСОБА_5 .
При зверненні із заявою про вчинення кримінального правопорушення особа переслідує певний правовий інтерес, який має узгоджуватися із завданнями кримінального провадження, зокрема щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Слід звернути увагу, що Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією рф проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, оголошено про проведення загальної мобілізації, тому з огляду на викладене, призов громадян на військову службу під час мобілізації є обов'язком захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Всі військовозобов'язані чоловіки до 60 років станом до 18 липня 2024 року повинні були оновити свої дані згідно вказаного вище закону, що відповідно до норм діючого законодавства слугує підставою для перевірки документів та здійснення адміністративного затримання, у передбачених законом випадках.
Законом від 11 квітня 2024 року № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» статтю 24 Закону України «Про Національну поліцію» доповнено частиною п'ятою, згідно з якою за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, беруть участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов'язаних та резервістів спільно з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також здійснюють адміністративне затримання та доставлення до цих центрів та органів призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Повідомлення, яке надано стороною заявника про вчинення кримінального правопорушення (пояснення та талон про прийняття заяви) носить узагальнений характер, а обставини, викладені у ній, зводяться до незгоди із діями працівників ТЦК та СП, які у період введеного в Україні воєнного стану мають повноваження на виконання обов'язків по мобілізації військовозобов'язаних, здійснення заходів, спрямовані на виявлення призовників, резервістів, які порушують правила військового обліку; мобілізаційним процесом.
Жодних конкретних відомостей, які могли б бути перевірені в ході досудового розслідування, повідомлення не містить. Наведені у повідомлені та скарзі доводи не можуть свідчити про те, що існує ймовірність вчинення кримінальних правопорушень.
Порядок проведення мобілізації закріплений Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якого скарга на дії працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки подається до вищестоящого органу в порядку підпорядкованості, а в разі незгоди з рішенням вищестоящого органу до суду в порядку адміністративного судочинства.
Також чинним законодавством передбачено підстави для відстрочки від призову на військову службу, звільнення, а також можливість оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності уповноважених суб'єктів у порядку адміністративного судочинства.
Водночас, слід зазначити, що слідчий суддя не може виконувати абсолютно формальну функцію судового примусу уповноважених осіб вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань всі без виключення заяви і повідомлення, які ними отримуються.
На підставі наведеного, слідчий суддя дійшла висновку, що повідомлення ОСОБА_3 не містить фактичних даних на підтвердження того, що було подано саме повідомлення про злочин, яке містить достатні відомості про реальність конкретної події злочину із зазначенням конкретного часу, місця, способу, інші обставини вчинення злочину в розумінні ст.11 КК України, відповідно до якої злочином є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Відтак, у скарзі слід відмовити.
Керуючись ст. 214, 303-306 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 від імені та в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та зобов?язання вчинити певні дії.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1