Справа № 393/207/26
пров. 2/393/289/26
30 квітня 2026 року селище Кам'янець
Новгородківський районний суд Кіровоградської області
у складі головуючого судді Рачкелюка Ю.В.,
при секретарі судових засідань Шупрудько К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кам'янець за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
Позивач звернувся з вказаним позовом та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитними договорами № 3840889 від 29.05.2021 року та № 4013203 від 17.04.2021 року на загальну суму 33331,45 грн. Позов мотивований тим, що 29.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" (далі по тексту - ТОВ "МІЛОАН") та ОСОБА_1 (далі по тексту позичальник, відповідач) укладено договір про споживчий кредит № 3840889 (далі - договір № 3840889) у електронному вигляді. Згідно якого ТОВ «МІЛОАН» надало відповідачу кредит в сумі 2700,00 грн, строк кредитування 29 днів з 29.05.2021 року, зі сплатою комісії за надання кредиту 270,00 грн та сплатою процентів за користування кредитом 978,75 грн, які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Крім того 17.04.2021 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі по тексту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та ОСОБА_1 укладено договір № 4013203 про надання споживчого кредиту (далі - договір № 4013203) у електронному вигляді. Згідно якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало відповідачу кредит в сумі 4200 грн, строк кредитування 30 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,90 % в день.
16.12.2021 року було укладено договір № 16/12-2021-43 відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3840889. 10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3840889. 10.03.2026 року було укладено договір № 10-03/26 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3840889. Відтак, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 3840889. 21.01.2022 року було укладено договір № ФК 21-01/22 відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4013203. 07.11.2025 року було укладено договір № 07-11/25 відповідно до якого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4013203. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 4013203.
Відповідач не виконав своїх обов'язків та не повернув кошти в строки передбачені кредитними договорами, тому у нього виникла загальна заборгованість за договорами у розмірі 33331,45 грн, а саме за договором № 3840889 від 29.05.2021 р., на загальну суму 19555,45 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 2430,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 16855,45 грн, заборгованість за комісіями - 270,00 грн, та заборгованість за договором № 4013203 від 17.04.2021 р., на загальну суму 13776,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4200,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 9576,00 грн, а тому позивач змушений був звернутись до суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав.
Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 31.03.2026 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім цього, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву та направлено позовну заяву з додатками.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В позовній заяві просив справу розглянути без участі представника позивача, і не заперечував щодо винесення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме за зареєстрованим місцем проживання. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності, відзив на позовну заяву не скористався. Клопотань про відкладення слухання справи від нього не надходило.
Згідно із ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи, та за одночасним існуванням всіх обставин, що передбачені у ст. 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, що 29.05.2021 року між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3840889 у електронному вигляді. Згідно якого ТОВ «МІЛОАН» надало відповідачу кредит в сумі 2700,00 грн, строк кредитування 29 днів з 29.05.2021 року, зі сплатою комісії за надання кредиту 270,00 грн та сплатою процентів за користування кредитом - 978,75 грн, які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (а.с.33-36зворот,51, 69-69зворот, 84-84зворот, 100-103зворот, 114-115).
Також 17.04.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 4013203 про надання споживчого кредиту у електронному вигляді. Згідно якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало відповідачу кредит в сумі 4200 грн, строк кредитування 30 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,90 % в день (а.с.9-12зворот, 13, 14-15зворот, 16-19зворот, 20-21).
Відповідач не виконав своїх обов'язків та не повернув кошти в строки передбачені кредитними договорами, тому у нього виникла заборгованість за кредитними договорами, на загальну суму 33331,45 грн, а саме за договором № 3840889 від 29.05.2021 р., в сумі 19555,45 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 2430,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 16855,45 грн, заборгованість за комісіями - 270,00 грн (а.с.31, 32, 37, 116-117) та заборгованість за договором № 4013203 від 17.04.2021 р., в сумі 13776,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4200,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 9576,00 грн (а.с.25-30зворот, 31,32, 38).
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Положенням ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Вказані кредитні договори укладені у формі електронних документів, що не суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншого законодавства.
16.12.2021 року було укладено договір № 16/12-2021-43 відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3840889. 10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3840889. 10.03.2026 року було укладено договір № 10-03/26 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3840889. Відтак, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право вимоги до відповідача за договором № 3840889 на загальну суму 19555,45 грн. 21.01.2022 року було укладено договір № ФК 21-01/22 відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4013203. 07.11.2025 року було укладено договір № 07-11/25 відповідно до якого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4013203. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право вимоги до відповідача за договором № 4013203 на загальну суму 13776,00 грн.
Будь-яких заперечень стосовно розрахунку заборгованості від відповідача на адресу суду не надійшло.
Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитними договорами відповідач порушує взяті на себе договірні зобов'язання.
Як вбачається з положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем, у кредитних договорах № 3840889 від 29.05.2021 року та № 4013203 від 17.04.2021 року.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставин, які б спростовували заявлені позовні вимоги на надані розрахунки кредитів, судом не встановлено. Із матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за кредитними договорами, заборгованість не сплатив, заперечення щодо нарахованої суми заборгованості та відзиву на позов не надав.
Таким чином, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, враховуючи, що відповідачу було відомо про необхідність виконання взятих на себе зобов'язань, але ж останній їх належним чином не виконав, суд вважає, що з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача загальний розмір заборгованості 33331,45 грн (за договором № 3840889 від 29.05.2021 р., на загальну суму 19555,45 грн, та за договором № 4013203 від 17.04.2021 р., на загальну суму 13776,00 грн) та задовольнити вимоги позивача у повному обсязі.
Згідно з ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Тому на підставі ст. 141 ЦПК України враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним при зверненні до суду судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то суд встановив наступне.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги в розмірі 13000,00 грн стороною позивача надано: договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 року а.с.106-108, прайс-лист АО'Лігал Ассістанс» а.с.110-111, заявка на надання юридичної допомоги № 1612 від 02.02.2026 року а.с.112, витяг з Акту № 29 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 року а.с. 113.
Згідно з п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до вимог ч.5 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Проте, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (висновки Об'єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, Великої Палати Верховного Суду у справі №755/9215/15-ц).
З огляду на те, що відповідач не заявляв про необхідність зменшення розміру відшкодування судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, а позивач подав належні докази на підтвердження розміру понесених витрат на таку допомогу, тому суд дійшов висновку, що розмір судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 13000 грн є співмірним із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом виконаної адвокатом роботи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають стягненню з відповідача на його користь.
Керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 634, 638, 1046, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258- 268, 272, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул.Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521 ЄДРПОУ 42640371) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул.Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521 ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за договором про споживчий кредит № 3840889 від 29.05.2021 р. на загальну суму 19555,45 грн, та за договором № 4013203 про надання споживчого кредиту від 17.04.2021 р., всього 33331 (тридцять три тисячі триста тридцять одну) гривню 45 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул.Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521 ЄДРПОУ 42640371) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення суду або апеляційна скарга, або якщо рішення суду залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Копію рішення надіслати сторонам.
Суддя Ю.В. Рачкелюк